РОЗЛАДИ ГЕМОСТАЗУ ТА ФІБРИНОЛІЗУ У ХВОРИХ ІЗ КОМОРБІДНИМИ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧІНКИ, ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК ТА ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.1.1Ключові слова:
неалкогольна жирова хвороба печінки, неалкогольний стеатоз, неалкогольний стеатогепатит, хронічна хвороба нирок, діабетична хвороба нирок, ожиріння, цукровий діабет, гомеостаз, фібринолізАнотація
Мета роботи – виявити зміни системи гомеостазу та фібринолізу за поєднаного перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) залежно від її форми та стадії хронічної хвороби нирок (ХХН) з ожирінням. Для досягнення поставленої мети обстежено 444 хворих, із них 84 хворих на НАЖХП з ожирінням І ступеня (1 група), які включали дві підгрупи: 32 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 52 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 270 хворих на НАЖХП з ожирінням І ступеня та ХХН І–ІІІ стадій (2 група), у тому числі 110 пацієнтів із НАСГ та 160 пацієнтів із НАСГ. Контрольну групу становили 90 хворих на ХХН І–ІІІ стадій із нормальною масою тіла. На підставі отриманих результатів установлено, що максимальне зниження показника протромбінового часу (ПТЧ) спостерігалося у хворих на НАСГ та ХХН – у 1,9 рази порівняно з показником у практично здорових осіб (ПНР) (р<0,05) із наявністю міжгрупової різниці; у хворих на НАСГ без супутньої ХХН ПТЧ був у 1,6 рази нижчим за показник у ПЗО (р<0,05). У хворих на неалкогольний стеатоз печінки (НАСП) спостерігалися менш інтенсивні зміни: у групі без супутньої патології ПТТ був у 1,2 рази нижчим, аніж при неалкогольній жировій хворобі печінки (р<0,05), у пацієнтів із НАСГ, із ХХН – у 1,4 рази (р<0,05). Таким чином, метаболічна інтоксикація, оксидативний стрес, які супроводжують перебіг НАЖХП за умов ожиріння та ХХН, сприяють активації калікреїн-кінінової системи, утворенню плазміну та тромбіну з подальшим порушенням балансу між ними, розвитку стаз, сладж-феномен, утворення тромбоцитарних і еритроцитарних агрегатів у системі кровообігу.
Посилання
Estes C., Anstee Q.M., Arias-Loste M.T., Bantel H., Bellentani S., Caballeria J., et al. Modeling NAFLD disease burden in China, France, Germany, Italy, Japan, Spain, United Kingdom, and United States for the period 2016–2030. J Hepatol. 2018. № 69(4). P. 896–904. DOI: 10.1016/j.jhep.2018.05.036.
Huber Y., Boyle M., Hallsworth K., Tiniakos D., Straub B.K., Labenz C., et al. Health-related quality of life in nonalcoholic fatty liver disease associates with hepatic inflammation. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2019. № 17(10). Р. 2085–92.e1. DOI: 10.1016/j.cgh.2018.12.016.
Allen A.M., Therneau T.M., Larson J.J., Coward A., Somers V.K., Kamath P.S. Nonalcoholic fatty liver disease incidence and impact on metabolic burden and death: a 20 year-community study. Hepatology. 2018. № 67(5). Р. 1726–1736. DOI: 10.1002/hep.29546.
Glass O., Filozof C., Noureddin M., Berner-Hansen M., Schabel E., Omokaro S.O., et al. Standardisation of diet and exercise in clinical trials of NAFLD-NASH: recommendations from the Liver Forum. J Hepatol. 2020. № 73(3). Р. 680–693. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.04.030.
Eslam M., Newsome P.N., Sarin S.K., Anstee Q.M., Targher G., Romero-Gomez M., et al. A new definition for metabolic dysfunction-associated fatty liver disease: an international expert consensus statement. J Hepatol. 2020. № 73(1). Р. 202–209. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.03.039.
Adams L.A., Anstee Q.M., Tilg H., Targher G. Non-alcoholic fatty liver disease and its relationship with cardiovascular disease and other extrahepatic diseases. Gut. 2017. № 66(6). Р. 1138–1153. DOI: 10.1136/gutjnl-2017-313884.
Sookoian S., Pirola C.J. Systematic review with meta-analysis: risk factors for non-alcoholic fatty liver disease suggest a shared altered metabolic and cardiovascular profile between lean and obese patients. Aliment Pharmacol Ther. 2017. № 46(2). Р.85–95. DOI: 10.1111/apt.14112.
Hu X.Y., Li Y., Li L.Q, Zheng Y., Lv J.H., Huang S.C., et al. Risk factors and biomarkers of non-alcoholic fatty liver disease: an observational cross-sectional population survey. BMJ Open. 2018. № 8(4). Р.e019974. DOI: 10.1136/bmjopen-2017-019974.
Ekstedt M., Hagström H., Nasr P., Fredrikson M., Stål P., Kechagias S., et al. Fibrosis stage is the strongest predictor for disease-specific mortality in NAFLD after up to 33 years of follow-up. Hepatology. 2015. № 61(5). Р. 1547–1554. DOI: 10.1002/hep.27368.
Dulai P.S., Singh S., Patel J., Soni M., Prokop L.J., Younossi Z., et al. Increased risk of mortality by fibrosis stage in nonalcoholic fatty liver disease: systematic review and meta-analysis. Hepatology. 2017. № 65(5). Р. 1557–1565. DOI: 10.1002/hep.29085.
Labenz C., Huber Y., Michel M., Nagel M., Galle P.R., Kostev K., et al. Impact of NAFLD on the incidence of cardiovascular diseases in a primary care population in Germany. Dig Dis Sci. 2020. № 65(7). Р. 2112–2119. DOI: 10.1007/s10620-019-05986-9.
Labenz C., Prochaska J.H., Huber Y., Nagel M., Straub B.K., Wild P., et al. Cardiovascular risk categories in patients with nonalcoholic fatty liver disease and the role of low-density lipoprotein cholesterol. Hepatol Commun. 2019. № 3(11). Р. 1472–1481. DOI: 10.1002/hep4.1428.
Huber Y., Labenz C., Michel M., Wörns M.A., Galle P.R., Kostev K., et al. Tumor incidence in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Dtsch Arztebl Int. 2020. № 117(43). Р. 719–724.
Byrne C.D., Targher G. NAFLD as a driver of chronic kidney disease. J Hepatol. 2020. № 72(4). Р. 785–801. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.01.013.
Mantovani A., Zaza G., Byrne C.D., Lonardo A., Zoppini G., Bonora E., et al. Nonalcoholic fatty liver disease increases risk of incident chronic kidney disease: a systematic review and meta-analysis. Metabolism. 2018. № 79. Р. 64–76. DOI: 10.1016/j.metabol.2017.11.003.
Sinn D.H., Kang D., Jang H.R., Gu S., Cho S.J., Paik S.W., et al. Development of chronic kidney disease in patients with non-alcoholic fatty liver disease: a cohort study. J Hepatol. 2017. № 67(6). Р. 1274–1280. DOI: 10.1016/j.jhep.2017.08.024.
Mantovani A., Petracca G., Beatrice G., Csermely A., Lonardo A., Schattenberg J.M., et al. Non-alcoholic fatty liver disease and risk of incident chronic kidney disease: an updated meta-analysis. Gut. 2022. № 71(1). Р. 156–162. DOI: 10.1136/gutjnl-2020-323082.
Musso G., Gambino R., Tabibian J.H., Ekstedt M., Kechagias S., Hamaguchi M., et al. Association of non-alcoholic fatty liver disease with chronic kidney disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS Med. 2014. № 11(7). Р. e1001680. DOI: 10.1371/journal.pmed.1001680.
Powell E.E., Wong V.W., Rinella M. Non-alcoholic fatty liver disease. Lancet. 2021. № 397(10290). Р. 2212–2224. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)32511-3.
Marcuccilli M., Chonchol M. NAFLD and chronic kidney disease. Int J Mol Sci. 2016.№ 17(4). Р. 562. DOI: 10.3390/ijms17040562.
