ОСОБЛИВОСТІ СУПРОВОДУ ПАЦІЄНТОК ІЗ ПРОЯВАМИ БЛЮВАННЯ ВАГІТНИХ У ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРІ З НЕСТАЧЕЮ ВІТАМІНУ D ТА ДИСБАЛАНСОМ МАГНІЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2024.1.3

Ключові слова:

блювання вагітних, вітамін D, магнієвий статус, шкала оцінки, холекальцеферол

Анотація

У статті представлено основні аспекти обстеження та надання допомоги пацієнткам із блюванням вагітних у першому триместрі вагітності. Блювання вагітних є однією з найважливіших проблем охорони материнства та дитинства в усьому світі. Блювання вагітних не має тенденції до зниження і становить, за даними різних авторів, від 8,5% до 13,5%. Високий відсоток даної патології зумовлений дією стресових подразників, визначаються порушення функції печінки, при цьому прояви блювання вагітних спостерігаються утричі частіше. Дисбаланс мікроелементів, зокрема магнію (Mg), що володіє антистресовою активністю: знижує збудливість нервової системи, нормалізує сон, заспокоює, відіграє значну роль в імунній відповіді як кофактор для синтезу імуноглобулінів та інших процесів, асоційованих із функцією Т- і В-клітин. У статті розглянуто особливості обстеження пацієнток із блюванням вагітних різного ступеня. Обстежено 60 пацієнток за наявністю маткової одноплідної вагітності терміном 4–12 тижнів та ознаками блювання вагітних. Оцінка ступеня тяжкості нудоти та блювання вагітних оцінювалася відповідно до модифікованої шкали оцінки вираженості нудоти та блювання у вагітних PUQE-24 (20 жінок із проявами блювання легкого ступеня, 26 пацієнток – середнього ступеня, 14 жінок – тяжкого ступеня). Контрольну групу становили 20 жінок із фізіологічним перебігом першого триместру вагітності. Оцінка дефіциту Mg здійснювалася відповідно до адаптованого стандартизованого клінічного бального опитувальника, який застосовується у міжнародній клінічній практиці. У жінок основної групи переважали дефіцит та недостатність Mg, і лише у 21,7% вагітних установлено відсутність дефіциту Mg, тоді як у вагітних контрольної групи недостатність Mg була у 20,0%, а дефіцит Mg спостерігався тільки у 5,0% випадків; зі збільшенням ступеня тяжкості блювання вагітних зростає частота дефіциту Mg. Недостатність та дефіцит вітаміну D прямо пропорційно корелюють зі ступенем тяжкості перебігу блювання вагітних. Вихідний дефіцит вітаміну D через порушення, які виникають під час блювання вагітних, може посилюватися впродовж вагітності і сприяти розвитку гестаційних ускладнень, що визначає необхідність корекції нестачі і дефіциту вітаміну D упродовж вагітності. Пацієнткам І групи поряд зі стандартною схемою лікування блювання вагітних було призначено водний розчин вітаміну D3 для перорального застосування та препарати магнію Після запропонованої схеми лікування через один місяць від початку лікування у пацієнток І групи суттєво зменшились ознаки блювання та переважало блювання легкого ступеня. Комплекс запропонованих терапевтичних опцій із використанням холекальциферолу дав змогу покращити вітамін D та магнієвий статус у пацієнток основної групи та дає можливість попередити гестаційні ускладнення.

Посилання

Bustos M, Venkataramanan R, Caritis S. Nausea and vomiting of pregnancy – What's new?. Auton Neurosci. 2017;202:62–72. doi:10.1016/j.autneu.2016.05.002

Committee on Practice Bulletins-Obstetrics. ACOG Practice Bulletin No. 189: Nausea and Vomiting of Pregnancy. Obstet Gynecol. 2018;131(1):e15–e30. doi:10.1097/AOG.0000000000002456

Konkov DG. Vomiting of pregnant women. With Care Woman. 2016;2(68):26–9.

Einarson TR, Piwko C, Koren G. Quantifying the global rates of nausea and vomiting of pregnancy: a meta analysis. J Popul Ther Clin Pharmacol. 2013;20(2):e171–83.

Міщенко В.П., Руденко І.В., Запорожченко М.Б., Лавриненко Г.Л. Перебіг вагітності у жінок із дефіцитом вітаміну D. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. 2016. № 2(38). С. 301–304.

Пирогова В.І., Ошуркевич О.О., Охабська І.І. Вітамінно-мінеральні комплекси у профілактиці репродуктивних втрат та ускладнень вагітності. Здоровье женщины. 2019. № 1(137). С. 36–39.

Товстолиткіна Н.П. Вітамін D: чи все так просто, як здається? Здоровье женщины. 2018. № 10. С. 92–94.

Sabour, H., Hossein-Nezhad, A., Maghbooli, Z., et al. Relationship between pregnancy outcomes and maternal vitamin D and calcium intake: A cross-sectional study. Gynecol Endocrinol, 2008; 22 (10): P. 585–9. http://dx.doi.org/10.1080/09513590601005409.

Сенчук А.Я. Магній. Біологічна роль і застосування в акушерстві та гінекології : навчальний посібник. Київ : Фенікс, 2018. 104 с.

Fejzo MS, Macgibbon KW, Romero R, Goodwin TM, Mullin PM. Recurrence risk of hyperemesis gravidarum. Midwifery Womens Health. 2017;56 (2):32–41. https://doi.org/10.1111/j.1542-2011.2010.00019.x.

Ковалюк Т.В., Ластовецька Л.Д., Рамазанова Д.М. Взаємозв’язок трофологічного статусу вагітних та ступеня тяжкості раннього гестозу. Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини Topical Issues of Theoretical and Clinical Medicine : збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 20–21 квітня 2017 р. Суми, 2017. С. 378–379.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА