ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СКАНДИНАВСЬКОЇ ХОДЬБИ НА ВІДНОВЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.1.21Ключові слова:
відновлення, кардіореспіраторна система, пацієнт, скандинавська ходьба, COVID-19Анотація
Метою статті є дослідження ефективності використання скандинавської ходьби для відновлення організму пацієнта після COVID-19. Методи дослідження: у рамках проведення дослідження щодо відновлення організму після COVID-19 взяла участь 71 особа. Група № 1 отримувала стандартні оздоровчі техніки та скандинавську ходьбу три рази на тиждень і вдома протягом 12 місяців. Віковий діапазон: чоловіки (33–65 років) – 27,2% (23 особи), жінки (33–60 років) – 72,8% (48 осіб). Група № 2 отримала стандартні оздоровчі технології без скандинавської ходьби. Оцінку ефективності проводили за допомогою морфофункціональних показників, навантажувальних проб, лікувально-педагогічного контролю та статистичної обробки отриманих даних. За результатами дослідження встановлено, що за умови регулярних тренувань організм проходить етапи адаптації, які забезпечують більш економічну роботу і високу стійкість фізіологічних систем. Дуже важливо оптимізувати рухову активність пацієнтів після COVID-19 через перенесені несприятливі процеси у кардіо-респіраторній системі, сприяти розвитку повної пристосувальної реакції систем організму для попередження ускладнень і відновлення функцій. З’ясовано, що існують резерви для формування адаптаційних можливостей із потенціалом для самостійної дії, що призводить до розширення традиційних фізичних функцій. Доведено, що скандинавська ходьба виявилася простою та легкодоступною формою вправ, яка набирає популярності в Україні і може конкурувати з традиційними видами рухової активності. Маючи безліч позитивних впливів на організм людини і мінімальну кількість протипоказань, є оптимальним інструментом для всебічного відновлення організму після захворювання. Забезпечуючи помірне фізичне навантаження на свіжому повітрі, скандинавська ходьба сприяє активізації роботи серцево-судинної системи, відновленню м’язів після тривалого постільного режиму, має позитивний вплив на психологічний стан людини, ініціює позитивну переорієнтацію нервових процесів, поліпшує діяльність аналізаторів, нормалізує емоційний стан і сон. Отже, після проведеного дослідження ми дійшли висновку, що навантаження під час ходьби з палицями є рівномірне, без різких рухів, під час тренувань призупиняється виділення гормонів стресу, які призводять до збудження нервової системи. Регулярні тренування сприяють поліпшенню відчуття рівноваги й координації, зміцненню вестибулярного апарату. Її рекомендують багатьом пацієнтам не лише для оздоровлення, а й як реабілітаційний метод для відновлення серця і дихання, насамперед після COVID-19.
Посилання
Івасик Н. Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації/терапії дітей шкільного віку з бронхолегеневими патологіями. Львів : ЛДУФК, 2018. 393 с.
Микиша Д.О. Скандинавська ходьба як засіб рухової активності для студентів спеціальних медичних груп. Матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів, співробітників та студентів кафедри фізичного виховання і спорту : тези доповідей. Суми : СумДУ, 2013. С. 75–78.
Мулик К.В., Лю Цзе. Особливості скандинавської ходьби. Основи побудови тренувального процесу в циклічних видах спорту : збірник наукових праць. Харків : ХДАФК, 2018. Вип. 2. С. 163–168.
Ahmed M.Z., Ahmed O., Aibao Z., Hanbin S., Siyu L., Ahmad A. Epidemic of COVID-19 in China and associated Psychological Problems. Asian J Psychiatr. 2020 Apr 14; 51:102.
Brown M., Gordon W.A. Quality of life as a construct in health and disability research. Mount Sinai J. Med. 1999. Vol. 66. № 3. P. 160–169.
Kocur P., Deskur-Smielecka E., Wilk M., Dylewicz P. Effects of Nordic Walking training on exercise capacity and fitness in men participating in early, short-term inpatient cardiac rehabilitation after an acute coronary syndrome- a controlled trial. Clinical Rehabilitation 23, 2009. 995–1004.
Laviano A., Koverech A., Zanetti M. Nutrition support in the time of SARS-CoV-2 (COVID-19). Nutrition. 2020; 74:110834.
Li X.Y., Du B., Wang Y.S., Kang HY.J., Wang F., Sun B., Qiu H.B., Tong Z.H. The key points in treatment of the critical coronavirus disease 2019 patient. Chinese Journal of Tuberculosis and Respiratory Diseases, 2020, 43.
Schiffer T., Knicker A., Hoffman U., Harwig B., Hollmann W., Struder H.K. Physiological responses to Nordic walking, walking and jogging. European Journal of Applied Physiology, 2006. 98. 56–61.
