ДИНАМІКА РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ ДО ТА ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ ПІД ВПЛИВОМ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2024.1.22

Ключові слова:

тривожність, холецистектомія, хірургія, реабілітація, фізична терапія, калькульозний холецистит

Анотація

Мета дослідження – визначити динаміку рівня тривожності пацієнтів із гострим калькульозним холециститом (ГКХ) до та після холецистектомії під впливом реабілітаційного втручання. У дослідження увійшли 120 пацієнтів, які ургентно були направлені у хірургічне відділення для ЛХЦ. Пацієнти поділялися за віковими категоріями: група А – від 18 до 44 років (n=40), із яких жінки (n=34) і чоловіки (n=6); група В – пацієнти від 45 до 59 років (n=40), із яких жінки (n=34) і чоловіки (n=6); група С – пацієнти віком від 60 до 74 років (n=40), із яких жінки (n=31) і чоловіки (n=9). Дослідження просте, рандомізоване. Групи А1, В1, С1 були контрольними, а пацієнтам груп А2, В2, С2 проводилося реабілітаційне втручання за розробленими нами програмами реабілітації. Методи: опитувальники тривожності Спілбергера, що включає шкалу особистісної тривожності (ОТ) та шкалу ситуативної тривожності (СТ). Методи математичної статистики: використовували t-критерій Стьюдента для залежних та незалежних вибірок, рівень значимості p<0,05. Між групами А1 – А2, В1 – В2, С1 – С2 за результатами первинного опитування статистично достовірної різниці встановлено не було (р>0,05). Рівні СТ і ОТ у групах А1, А2, В1, В2 були в діапазоні тривожності помірного ступеня а у пацієнтів груп С1 і С2 – високого ступеня. Після реабілітаційних утручань тільки у групі пацієнтів А2 молодого віку, які отримували РВ, установлено статистично достовірне зниження (р<0,05) СТ та ОТ, проте пацієнти цієї групи не досягли зниження тривожності до помірного ступеня. Під час повторного опитування пацієнтів груп А1, В1, С1, як і В2, С2 у день виписки рівень тривожності статистично не знизився (р>0,05). У всіх груп після виписки рівень ОТ і СТ був помірного ступеня. Реабілітаційне втручання, що включало залучення пацієнта до формування реабілітаційних цілей, форм та методів реабілітації, післяопераційне навчання ранньої вертикалізації, мобілізації, дихальних та інших терапевтичних вправ, посприяло зниженню СТ і ОТ тільки у групі пацієнтів А2 молодого віку (p<0,05). Пацієнти похилого та середнього віку з ГКХ після ЛХЦ потребують більш тривалого реабілітаційного втручання.

Посилання

Tufo A., Pisano M., Ansaloni L., de Reuver P., van Laarhoven K., Davidson B., & Gurusamy K.S. Risk Prediction in Acute Calculous Cholecystitis: A Systematic Review and Meta-Analysis of Prognostic Factors and Predictive Models. Journal of laparoendoscopic & advanced surgical techniques. Part A. 2021. № 31(1). Р. 41–53. DOI: https://doi.org/10.1089/lap.2020.0151

Tartaglia D., Coccolini F., Cremonini C., Strambi S., Musetti S., Cicuttin E., Di Dato A., Cobuccio L., Cengeli I., Pucciarelli M., & Chiarugi M. Laparoscopic cholecystectomy for acute calculous cholecystitis in elderly. More complex but equally safe and effective. Annali italiani di chirurgia. 2022. № 93. Р. 550–556.

Bello C., Nuebling M., Koster K.L., & Heidegger T. Patient-reported perioperative anaesthesia-related anxiety is associated with impaired patient satisfaction: a secondary analysis from a prospective observational study in Switzerland. Scientific reports. 2023. № 13(1). 16301. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-43447-6

Khanal R., Banjade P., Bhandari B., Sharma S.C., & Rijal R. Study to Assess Level of Preoperative Anxiety in Patients Scheduled for Surgery. Journal of Nepal Health Research Council. 2022. № 20(2). Р. 482–486. DOI: https://doi.org/10.33314/jnhrc.v20i02.3308

Bansal T., Joon A. Preoperative anxiety-an important but neglected issue: A narrative review. The Indian Anaesthetists’ Forum. 2016. № 17(2). Р. 37–42. https://journals.lww.com/iaaf/fulltext/2016/17020/preoperative_anxiety_an_important_but_neglected.2.aspx

Zemła A.J., Nowicka-Sauer K., Jarmoszewicz K., Wera K., Batkiewicz S., & Pietrzykowska M. Measures of preoperative anxiety. Anaesthesiology intensive therapy. 2019. № 51(1). Р.64–69. DOI: https://doi.org/10.5603/AIT.2019.0013

Kindler C.H., Harms C., Amsler F., Ihde-Scholl T., & Scheidegger D. The visual analog scale allows effective measurement of preoperative anxiety and detection of patients' anesthetic concerns. Anesthesia and analgesia. 2000. № 90(3). Р. 706–712. DOI: https://doi.org/10.1097/00000539-200003000-00036

Голод Н.Р., Вервега Б.М. Динаміка рівня тривожності пацієнтів до та після холецистектомії у гострому періоді реабілітації під впливом реабілітаційної програми. Art of Medicine. 2023. № 4(28). С. 17–22. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.17

Álvarez-García C., & Yaban Z.Ş. The effects of preoperative guided imagery interventions on preoperative anxiety and postoperative pain: A meta-analysis. Complementary therapies in clinical practice. 2020. № 38. 101077. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2019.101077

Arslan D., Ünal Çevik I. Interactions between the painful disorders and the autonomic nervous system. Agri. 2022. № 34(3). Р. 155–165. DOI: 10.14744/agri.2021.43078. PMID: 35792695.

Gomi H., Takada T., Hwang T.L., Akazawa K., Mori R., Endo I., Miura F., Kiriyama S., Matsunaga N., Itoi T., Yokoe M., Chen M.F., Jan Y.Y., Ker C.G., Wang H.P., Wada K., Yamaue H., Miyazaki M., & Yamamoto M. Updated comprehensive epidemiology, microbiology, and outcomes among patients with acute cholangitis. Journal of hepato-biliary-pancreatic sciences. 2017. № 24(6). Р. 310–318. DOI: https://doi.org/10.1002/jhbp.452

Oliveira P., Porfírio C., Pires R., Silva R., Carvalho J.C., Costa T., & Sequeira. Psychoeducation Programs to Reduce Preoperative Anxiety in Adults: A Scoping Review. International journal of environmental research and public health. 2022. № 20(1). Р. 327. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20010327

Kavak Akelma, F., Altınsoy, S., Arslan, M.T., & Ergil, J. Effect of favorite music on postoperative anxiety and pain. Wirkung von Lieblingsmusik auf postoperative Angst und Schmerz. Der Anaesthesist. 2020. № 69(3). Р. 198–204. DOI: https://doi.org/10.1007/s00101-020-00731-8

Toğaç H.K., & Yılmaz E. Effects of preoperative individualized audiovisual education on anxiety and comfort in patients undergoing laparoscopic cholecystectomy: randomised controlled study. Patient education and counseling. 2021. № 104(3). Р. 603–610. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pec.2020.08.026

Ferreira V., Agnihotram R.V., Bergdahl A., van Rooijen S. J., Awasthi R., Carli F., & Scheede-Bergdahl C. Maximizing patient adherence to prehabilitation: what do the patients say? Supportive care in cancer: official journal of the Multinational Association of Supportive Care in Cancer. 2018. № 26(8). Р. 2717–2723. DOI: https://doi.org/10.1007/s00520-018-4109-1

Ayyadhah Alanazi A. Reducing anxiety in preoperative patients: a systematic review. British journal of nursing (Mark Allen Publishing). 2014. № 23(7). Р. 387–393. DOI: https://doi.org/10.12968/bjon.2014.23.7.387

Adachi T., Eguchi S., & Muto Y. Pathophysiology and pathology of acute cholecystitis: A secondary publication of the Japanese version from 1992. Journal of hepato-biliary-pancreatic sciences. 2022. № 29(2). Р. 212–216. DOI: https://doi.org/10.1002/jhbp.912

Pisano M., Allievi N., Gurusamy K., Borzellino G., Cimbanassi S., Boerna D., Coccolini F., Tufo A., Di Martino M., Leung J., Sartelli M., Ceresoli M., Maier R. V., Poiasina E., De Angelis N., Magnone S., Fugazzola P., Paolillo C., Coimbra R., Di Saverio S., … Ansaloni L. 2020 World Society of Emergency Surgery updated guidelines for the diagnosis and treatment of acute calculus cholecystitis. World journal of emergency surgery: WJES. 2020. № 15(1). Р. 61. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-020-00336-x

Yamashita Y., Noritomi T., Matsuoka N., Sinya T., Sugi Y., Higa K., Kusumoto G., & Nitahara K. Masui. The Japanese journal of anesthesiology. 2012. № 61(9). Р. 944–952. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23012831/

Ansaloni L., Pisano M., Coccolini F., Peitzmann A.B., Fingerhut A., Catena F., Agresta F., Allegri A., Bailey I., Balogh Z.J., Bendinelli C., Biffl W., Bonavina L., Borzellino G., Brunetti F., Burlew C.C., Camapanelli G., Campanile F.C., Ceresoli M., Chiara O., … Moore E.E. 2016 WSES guidelines on acute calculous cholecystitis. World journal of emergency surgery: WJES. 2016. № 11. Р. 25. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-016-0082-5

Turzáková J., Sollár T., & Solgajová A. Faces Anxiety Scale as a screening measure of preoperative anxiety: Validation and diagnostic accuracy study. International journal of nursing practice. 2019. № 25(4). e12758. DOI: https://doi.org/10.1111/ijn.12758

Labaste F., Ferré F., Combelles H., Rey V., Foissac J. C., Senechal A., Conil J. M., & Minville V. Validation of a visual analogue scale for the evaluation of the postoperative anxiety: A prospective observational study. Nursing open. 2019. № 6(4). Р. 1323–1330. DOI: https://doi.org/10.1002/nop2.330

Murphy M.C., Dempsey P.J., Gillespie C.D., Murphy A.N., & McNicholas M. M.J. Increased incidence of acute calculous cholecystitis observed during COVID-19 social restrictions. Irish journal of medical science. 2022. № 191(1). Р. 229–232. DOI: https://doi.org/10.1007/s11845-021-02587-2

Hawes M.T., Szenczy A.K., Klein D.N., Hajcak G., & Nelson B.D. Increases in depression and anxiety symptoms in adolescents and young adults during the COVID-19 pandemic. Psychological medicine. 2022. № 52(14). Р. 3222–3230. DOI: https://doi.org/10.1017/S0033291720005358

Pérez-Cano H.J., Moreno-Murguía M.B., Morales-López O., Crow-Buchanan O., English J.A., Lozano-Alcázar J., & Somilleda-Ventura S. Anxiety, depression, and stress in response to the coronavirus disease-19 pandemic. Ansiedad, depression y estrés como respuesta a la pandemia de COVID-19. Cirugia y cirujanos. 2020. № 88(5). Р. 562–568. DOI: https://doi.org/10.24875/CIRU.20000561

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ