ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ В КЛІНІЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ВЕГЕТАТИВНИХ РОЗЛАДІВ, ІНДУКОВАНИХ ПІДВИЩЕНОЮ ТРИВОЖНІСТЮ, У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

Анотація

Метою нашого дослідження було вивчення впливу комплексної фізичної реабілітації на стан вегетативної регуляції на початкових фазах метаболічного синдрому в умовах хронічного стресу із застосуванням мультидисциплінарного підходу. Адже, за даними сучасних наукових джерел, ефективними засадами терапії метаболічного синдрому є мультипрофесіональна реабілітація. До того ж установлено пропорційний зв’язок надлишкової ваги та нейропсихічних розладів, у тому числі тривожних та депресивних, і необхідності терапевтичного втручання в період початкового зростання індексу маси тіла, коли відбуваються дизліпідемічні процеси, виникає енергодефіцит, відбуваються порушення вегетативної регуляції. Методом оцінки варіабельності ритму серця та оцінки емоційної сфери за шкалою тривоги Бека були визначені особливості гомеостазу та рівень тривожності. Пацієнти були поділені на дві групи: основна група (10 осіб, із яких 3 чоловіки та 7 жінок у віці 47–60 років), що протягом пів року отримували комплекс медикаментозної терпаії реабілітаційних заходів із залученням фізіотерапевтичних та ерготерапевтичних утручань; контрольна група (10 осіб, з яких 4 чоловіки та 6 жінок того ж віку), які отримували призначену медикаментозну базисну терапію (вазоактивні, антигіпертензивні, сахарознижуючі засоби, статини) та дотримувалися рекомендацій оптимізації способу життя і харчування. Проведені дослідження виявили особливості гомеостазу у вигляді схильності до симпатикотонії і низького показника процесів адаптації, коли індекс напруження ІН у стані спокою 125,1 одиниць за норми 65,0 одиниць. Це відображало зниження автономної регуляції серцевого ритму та зростання впливу центральних механізмів. Було виявлено підвищення тривоги (29,5 бали) середнього рівня у 68%, високого рівня (57,3 бали) – у 32%. З урахуванням індивідуальних даних оцінювання за міжнародною класифікацією функціонування (МКФ) та поставлених за SMART-форматом цілей було розроблено комплекс реабілітаційних заходів. У результаті курсу комплексної терапії у пацієнтів основної групи було отримано зниження показника тривоги на 9,1±0,2 бали та менш значне зниження – на 5,0±0,1 бали у контрольній групі. Стала оптимальною напруженість компенсаторних механізмів за даними параметру індексу напруження (ІН), який наблизився до норми: 60,7 ± 2,0 одиниці у пацієнтів основної групи та мав незначну динаміку в контрольній групі: 75,0 ± 2,4 одиниці. Динаміка зниження показників індексу маси тіла (ІМТ) переважно в основній групі – на 8,5 ± 0,3 кг/м² (12%) порівняно з другою групою – на 4,1±0,4 кг/м² (5%). Нами доведено, що застосування комплексного підходу в менеджменті вегетативних розладів, пов’язаних із підвищеною тривожністю у пацієнтів із метаболічним синдромом пацієнтів, сприяє зниженню напруженості компенсаторних механізмів вегетативної регуляції. А пацієнт-центрична спрямованість забезпечує досягнення оптимізації способу життя та поліпшення показників обміну речовин і психоемоційного стану у пацієнтів із метаболічним синдромом.