БАКТЕРІАЛЬНИЙ ВАГІНОЗ: АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І ДОСВІД КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.2.7Ключові слова:
бактеріальний вагіноз, діагностика, деквалінію хлорид, пероральний пробіотик, місцевий пробіотик.Анотація
Проведено клініко-лабораторне обстеження й комплексне лікування 70 жінок репродуктивного віку (у середньому 26,8 ± 0,5 року) із верифікованим діагнозом «бактеріальний вагіноз». Терапію проводили у два етапи. На першому етапі як базове лікування з метою елімінації умовно-патогенних мікроорганізмів, не характерних для цього екотипу, застосовували антисептичний засіб деквалінію хлориду у вигляді вагінальних свічок по 10 мг деквалінію хлориду протягом 6 днів. Залежно від подальшої методики терапії проліковані хворі були рандомізовані на дві клінічні групи, зіставні за віком, характером менструальної функції, сексуальної активності, скаргами, клінічною симптоматикою та лабораторними даними. Для кількісного відновлення власної лактобацилярної флори піхви 35 жінкам основної групи було вибрано пероральний пробіотик, що містить комбінацію штамів L. rhamnosus GR-1 та L. reuteri RC-14 у дозі 109 КУО/мл. Препарат призначали по 2 капсули на добу під час їжі впродовж 14 днів. До групи порівняння ввійшли 35 пацієнток, коригувальна терапія стану мікробіоти піхви яких проводилася вагінальними супозиторіями, до складу яких входить не менше ніж 5 x 107 Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium, лактоза, аскорбінова та фолієва кислоти. Вагінальні супозиторії застосовували двічі на добу протягом 10 днів. Результати дослідження (значне зменшення суб’єктивних відчуттів, клінічних симптомів, достовірне зниження титру умовно-патогенних мікроорганізмів) свідчать про високу лабораторну і клінічну ефективність деквалінію хлориду як одного з компонентів у схемі комбінованої терапії бактеріального вагінозу, який має високу протимікробну активність стосовно мікроорганізмів, що викликають бактеріальний вагіноз у жінок, і, за даними літератури, впливає на біоплівки Gardnerella spp. Застосування перорального пробіотика, який містить комбінацію штамів L. rhamnosus GR-1 і L. reuteri RC-14 у дозі 109 КУО/мл дає можливість якісніше відновити мікрофлору Doderlein, яка зберігалася протягом наступних шести місяців, і рН вагінального вмісту порівняно з місцевим засобом, до складу якого входить 5 x 107 Lactobacillus acidophilus і Bifidobacterium, і може бути рекомендований як препарат вибору на другому етапі лікування бактеріального вагінозу в жінок репродуктивного віку, зокрема, з рецидивним перебігом хвороби. Лікування патогенетично обґрунтованого, встановленого діагнозу «бактеріальний вагіноз» у жінок фертильного віку має бути комплексним, двоетапним і безпечним з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки та давати змогу досягти стійкого терапевтичного ефекту. Обсяг терапії визначатися ступенем тяжкості, тривалістю захворювання, вираженістю скарг.
Посилання
Bradshaw C.S., Sobel J.D. Current Treatment of Bacterial Vaginosis –Limitations and Need for Innovation. The Journal of Infectious Diseases. 2016. № 214 (1). P. 14–20. https://doi.org/10.1093/infdis/jiw159.
Cartwright C.P., Pherson A.J., Harris A.B., Clancey M.S., Nye M.B. Multicenter study establishing the clinical validity of a nucleic-acid amplification-based assay for the diagnosis of bacterial vaginosis. Diagn Microbiol Infect Dis. 2018. № 92 (3). P. 173–178. https://doi.org/10.1016/j.diagmicrobio.2018.05.022.
Coleman J.S., Gaydos C.A. Molecular Diagnosis of Bacterial Vaginosis: an Update. J Clin Microbiol. 2018. № 56 (9). Р. 1–9. pii: e00342-18. https://doi.org/10.1128/JCM.00342-18.
Donders G.G.G., Bellen G., Grinceviciene S., Ruban K., Vieira-Baptista P. Aerobic vaginitis: no longer a stranger. Res Microbiol. 2017. № 168 (9–10). Р. 845–858. https://doi.org/13410.1016/j.resmic.2017.04.004.
Herbst-Kralovetz M.M., Pyles R.B., Ratner A.J., Sycuro L.K., Mitchel С. New Systems for Studying Intercellular Interactions in Bacterial Vaginosis. J Infect Dis. 2016. № 214 (1). Р. 6–13. https://doi.org/10.1093/infdis/jiw130.
Muzny C.A., Laniewski P., Schwebke J.R., Herbst-Kralovetz M.M. Host-vaginal microbiota interactions in the pathogenesis of bacterial vaginosis. Curr Opin Infect Dis. 2020. № 33 (1). Р. 59–65. https://doi.org/10.1097/QCO.0000000000000620.
Muzny C.A., Taylor C.M., Swords W.E., Tamhane А., Chattopadhyay D., Cerca N., Schwebke J.R. An Updated Conceptual Model on the Pathogenesis of Bacterial Vaginosis. J Infect Dis. 2019. № 220 (9). Р. 1399–1405. https://doi.org/10.1093/infdis/jiz342.
Noor Z., Noor M., Khan I., Khan S.A. Evaluating the lucrative role of probiotics in the aquaculture using microscopic and biochemical techniques. Microscopy Research and Technique. 2020. № 83. Р. 310–317. https://doi.org/10.1002/jemt.23416.
Thulkar J., Kriplani A., Agarwal N. A comparative study of oral single dose of metronidazole, tinidazole, secnidazole and ornidazole in bacterial vaginosis. Indian J. Pharmacol. 2012. № 44 (2). Р. 243–245. https://doi.org/10.4103/0253-7613.93859.
Xiao B., Niu X., Han N., Wang B., Du P., Na R. et al. Predictive value of the composition of the vaginal microbiota in bacterial vaginosis, a dynamic study to identify recurrence-related flora. Scientific Reports. 2016. № 6. Р. 1–8. https://doi.org/ 10.1038/srep26674.
