ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ОЗНАК ПОРУШЕННЯ ЖУВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ В ОСІБ СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП ІЗ ПЕРЕЛОМОМ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

Анотація

Мета – дослідити динаміку показників жувальної функції як критеріїв ефективності реабілітаційного втручання, спрямованого на корекцію наслідків переломів нижньої щелепи у пацієнтів старших вікових груп. Методи. У процесі дослідження взяли участь 42 особи похилого та старечого віку. Групу 1 становили 23 особи, у яких анамнез не був обтяжений переломом кісток лицьового черепу. До групи 2 ввійшли 19 осіб із наслідками переломи нижньої щелепи. Для них було розроблено програму фізичної терапії, спрямовану на корекцію ознак погіршення жувальної функції тривалістю 1 місяць. Вона передбачала активні та пасивні техніки мобілізації нижньої щелепи й покращення жувальної функції. Ефективність програми оцінювали за амплітудою рухів нижньої щелепи, інтенсивністю болю, мануальним м’язовим тестуванням, опитувальником Jaw Functional Limitation Scale. Результати. У пацієнтів похилого та старечого віку з наслідками перелому нижньої щелепи визначається порушення жувальної функції, що характеризується болем, обмеженням величини відкривання рота, зниженням сили жувальних м’язів (за ММТ), погіршенням жування, мобільності нижньої щелепи, вербальної та емоційної комунікації (за Jaw Functional Limitation Scale). Величина відкривання рота в осіб групи 2 під впливом реабілітації зросла з 2,83 ± 0,11 см до 3,67 ± 0,15 см, латеральної девіації – з 0,10 ± 0,02 см до 0,21 см (р < 0,05 відносно вихідного рівня). Інтенсивність больового синдрому зменшилася, біль за навантаження становив 1,42 ± 0,04 бала за ВАШ, що засвідчило формування міцного кісткового мозолю. Сила жувальних м’язів осіб групи 2 зросла до 2,75 ± 0,05 бала, скроневих – до 2,64 ± 0,06 бала, латеральних крилоподібних – до 2,55 ± 0,06 бала, медіальних крилоподібних – до 2,43 ± 0,05 бала (р < 0,05 відносно вихідного результату). Повторні результати JFLS продемонстрували полегшення функції жування до 36,17 ± 2,11 бала, мобільності нижньої щелепи – до 28,42 ± 1,45 бала, вербальної та емоційної комунікації – до 85,13 ± 2,13 бала, загальний бал – до 149,72 ± 2,12 (р < 0,05 порівняно з вихідними даними). Висновки. Розроблена комплексна програма реабілітації продемонструвала статистично значущий вплив (р < 0,05) на досліджувані показники жувальної функції, що підтверджує необхідність застосування спеціалізованого відновлення у пацієнтів старших вікових груп із травмами нижньої щелепи тривалий час.