ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОТОРНО-КОГНІТИВНОГО ТРЕНІНГУ ЯК ЧАСТИНИ ПРОГРАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК ПОХИЛОГО ВІКУ З ДЕМЕНЦІЄЮ ТА НАСЛІДКАМИ ПЕРЕЛОМУ ПРОМЕНЕВОЇ КІСТКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.2.24Ключові слова:
реабілітація, перелом кісток, постіммобілізаційний період, похилий вік, геріатричні синдроми, остеопороз, когнітивний тренінг.Анотація
Мета – оцінити ефективність застосування когнітивно-моторного тренінгу як частини розробленої програми реабілітації за динамікою показників, які характеризують моторику кисті, когнітивний та психоемоційний стан жінок похилого віку з деменцією з наслідками остеопоротичного перелому дистального метаепіфізу променевої кістки у постіммобілізаційному періоді. Методи. Обстежено 82 жінки похилого віку. Контрольну групу становили 23 нетравмовані жінки. Групу порівняння становили жінки з переломом променевої кістки, без ознак деменції, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 1 становили жінки з аналогічним переломом, деменцією, які отримували реабілітацію згідно з відповідним протоколом. Основну групу 2 становили жінки з переломом, деменцією, які отримували реабілітацію за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, «MAPS THERAPY»; PNF; мобілізація променево-зап’ясткового суглоба; масаж верхньої кінцівки; кінезіологічне тейпування; тренування у додатку «ReHand», стратегії компенсаторного та відновного когнітивного тренінгу) тривалістю 2 місяці. Ефективність оцінювали за Box and Block Test, Montreal Assessment Cognitive Rating Scale, Digit Span, Тrailmaking test, Benton test, Symbol Digit Modalities Test, Geriatric Depression Scale, Multidimensional Fatigue Inventory, Life-Satisfaction Questionnaire-11. Результати. У обстежених травмованих жінок з деменцією виявлено порушення дрібної моторики та спритності травмованої верхньої кінцівки (за Box and Block Test), зниження когнітивних функцій (за Montreal Assessment Cognitive Rating Scale), погіршення вербальної короткострокової пам’яті (за пробою «Digit Span»), погіршену гнучкість мислення та швидкість переробки інформації (з Тrailmaking test), порушення зорової пам’яті та відтворення (за тестом Benton), зниження швидкості розумових процесів (за Symbol Digit Modalities Test). Психоемоційний стан жінок характеризувався психоемоційним пригніченням (за Geriatric Depression Scale), фізичною та психічною астенією, зниженням мотивації (за Multidimensional Fatigue Inventory, МFI-20), погіршенням задоволеністю життям (за Life-Satisfaction Questionnaire-11). Моторний, когнітивний та психоемоційний стан жінок з деменцією був статистично значущо гіршим за досліджуваними показниками, ніж з нормальним розумовим статусом (р<0,05). Застосування програми реабілітації, розробленої із використанням когнітивно-моторного тренінгу та сучасних методів фізичної терапії, продемонструвало статистично значуще кращий результат за всіма досліджуваними параметрами моторики кисті, нейропсихологічного та психоемоційного стану (р<0,05) порівняно з групою, яка займалась за загальними рекомендаціями клінічного протоколу лікування перелому кісток передпліччя. Висновки. Застосування програми реабілітації для жінок похилого віку з наслідками перелому променевої кістки та деменцією, що створена з урахуванням наявності когнітивного дефекту та його корекції засобами когнітивно-моторного тренінгу, виявила свою ефективність у вигляді значущого покращення стосовно вихідного результату досліджуваних показників та результатів стандартної програми реабілітації.
Посилання
Tomaszewski Farias S., Fox J., Dulaney H., et al. Memory support training and lifestyle modifications to promote healthy aging in persons at risk for Alzheimer’s disease: a digital application supported intervention (Brain Boosters). BMC Geriatr. 2023. № 23(1). Р. 881. DOI: https://doi.org/10.1186/s12877-023-04574-x.
Downey C.L., Young A., Burton E.F., et al. Dementia and osteoporosis in a geriatric population: Is there a common link? World J Orthop. 2017. № 8(5). Р. 412–423. DOI: https://doi.org/10.5312/wjo.v8.i5.412.
Ruggiero C., Baroni M., Xenos D., et al. Dementia, osteoporosis and fragility fractures: Intricate epidemiological relationships, plausible biological connections, and twisted clinical practices. Ageing Research Reviews. 2024. № 93. Р. 102130. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arr.2023.102130.
Sharma S., Mueller C., Stewart R., et al. Predictors of Falls and Fractures Leading to Hospitalization in People With Dementia: A Representative Cohort Study. J Am Med Dir Assoc. 2018. № 19(7). Р. 607–612. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jamda.2018.03.009.
Shaw F.E. Falls in cognitive impairment and dementia. Clin Geriatr Med. 2002. № 18(2). Р. 159–173. https://doi.org/10.1016/s0749-0690(02)00003-4.
Сарапук Р.І. Динаміка показників активностей повсякденного життя у жінок похилого віку з наслідками перелому дистального метаепіфізу променевої кістки та деменцією під впливом реабілітаційного втручання. Art of Medicine. 2023. № 4 (28). С. 121–127. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.121.
Bahar-Fuchs A., Martyr A., Goh A., Sabates J., Clare L. Cognitive training for people with mild to moderate dementia. Cochrane Database Syst Rev. 2019. № 3(3). Р. CD013069. DOI: https://doi.org/10.1192/bja.2019.74.
Bherer L. Cognitive plasticity in older adults: effects of cognitive training and physical exercise. Ann. NY Acad. Sci. 2015. № 1337. Р. 1–6. DOI: 10.1111/nyas.12682.
Kalbe E., Roheger M., Paluszak K., Meyer J., Becker J., Fink G.R. et al. Effects of a Cognitive Training with and Without Additional Physical Activity in Healthy Older Adults: A Follow-Up1 Year After a Randomized Controlled Trial. Front Aging Neurosci. 2018. № 10. Р. 407. DOI: https://doi.org/10.3389/fnagi.2018.00407.
Karssemeijer E.G.A., Aaronson J.A., Bossers W.J., Smits T., Olde-Rikkert M.G.M, Kessels R.P.C. Positive effects of combined cognitive and physical exercise training on cognitive function in older adults with mild cognitive impairment or dementia: a meta-analysis. Ageing Res Rev. 2017. № 40. Р. 75–83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arr.2017.09.003.
Aravitska M., Saienko O. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023. № 4. Р. 6–13. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01.
Koval N., Aravitska M. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023. № 4. Р. 88–95. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.13.
Ракаєва А.Є., Аравіцька М.Г. Вплив засобів фізичної терапії на показники рівноваги та ризику падіння як нереспіраторних проявів постковідного синдрому в пацієнтів похилого віку з саркопенією. Art of Medicine. 2023. № 4 (28). С. 108–114. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.108.
Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при переломах дистального метаепіфіза променевої кістки. Літопис травматології та ортопедії. 2018. № 1–2. С. 178–197.
MAPS THERAPY. URL: https://mapstherapy.com/.
BlazePod. URL: https://blazepod.eu/pages/physiotherapy.
Hand, wrist and fingers rehabilitation via Tablet. URL: https://rehand.net/en/home/.
Rodakowski J., Saghafi E., Butters M.A., Skidmore E.R. Non-pharmacological interventions for adults with mild cognitive impairment and early-stage dementia: Аn updated scoping review. Mol Aspects Med. 2015. № 43–44. Р. 38–53. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mam.2015.06.003.
Hill N.T.M., Mowszowski L., Naismith S.L., Chadwick V.L., Valenzuela M., Lampit A. Computerized cognitive training in older adults with mild cognitive impairment or dementia: a systematic review and meta-analysis. Am J Psychiatry. 2017. № 174(4). Р. 329–340. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2016.16030360.
Sala G., Aksayli N.D., Tatlidil K.S., Tatsumi T., Gondo Y., Gobet F. Near and Far Transfer in Cognitive Training: A Second-Order Meta-Analysis. Collabra: Psychology. 2019. № 5(1). Р. 18. DOI: https://doi.org/10.1525/collabra.203.
