ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ СЕРЕД МЕДИЧНИХ СЕСТЕР РІЗНОГО ПРОФІЛЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2024.3.3

Ключові слова:

медсестра-практик, головна медсестра, професійний стрес

Анотація

Медсестри є найбільшою робочою силою в секторі охорони здоров’я, а нездорове робоче середовище є одним із важливих факторів, що сприяють дефіциту сестринського персоналу в усьому світі. Оскільки в системі охорони здоров’я медсестринський персонал виконує різні ролі та функції з конкретними обов’язками залежно від посади, то стресори та загалом робочий стрес, які відчувають медсестри, можуть відрізнятися. Дослідження, проведені в різних країнах, свідчать про те, що причини медсестринського стресу можуть варіюватися від постійної зміни обов’язків, міжособистісних конфліктів з пацієнтами чи лікарями до виконання завдань, не пов’язаних із сестринським доглядом і вирішенням надзвичайних ситуацій, які загрожують життю. Основні результати відомого американського дослідження показали, що медсестри, які працюють у психіатричних відділеннях, мають найвищий рівень стресу, наступні рівні – медсестри онкологічного відділення, медсестри реанімації та медсестри швидкої допомоги відповідно. Сестри медичні терапевтичного та хірургічного профілів повідомили про найнижче сприйняття стресу. Попередні дослідження показали неоднозначні результати, але медсестри психіатричних відділень завжди мали дуже високий рівень стресу, як порівняти з медсестрами інших відділень. Важкий характер стану пацієнтів, складні технології, етичні дилеми, пов’язані з доглядом за пацієнтами в разі смерті, та проблеми з кінцем життя, мінливі ролі й обов’язки медсестер, а також зміни в системах надання медичної допомоги вважали основними факторами стресу у відділенні інтенсивної терапії. Дефіцит або відсутність підтримки та високі очікування від адміністраторів також є задокументованими системними джерелами стресу для медсестер відділень інтенсивної терапії. Згідно з проаналізованими дослідженнями, у різних країнах та закладах медсестри одного профілю зазнають різного рівня стресу й по-різному трактують свій стан стосовно професійної діяльності.

Посилання

Donnelly T. Stress among nurses working in anacute hospital in Ireland. British Journal of Nursing. 2014. № 23(13). Р. 746–750.https://doi.org/10.12968/bjon.2014.23.13.746

Бойчук В. Б., Мялюк О. П., Марущак М. І. Прогнозування факторів ризику кардіологічних захворювань з позиції медсестри. Медсестринство. 2023. № 3–4. С. 79–85.

Anyebe E. E., Garba S. N., Ukut C. I., Hadiza L. An assessment of stress amongst nurses in zariametropolis, northwest nigeria. West African Journal ofNursing. 2014. № 25(1). Р. 53–70. Retrieved from https://search-ebscohost-com.ezproxy.barry.edu/login.aspx?direct=true&db=ccm&AN=107773560&site=ehost-live

De Almeida V. A., Shadvar S., Lepage S., Rennick J. E. Experienced pediatric nurses’ perceptions ofwork-related stressors on general medical and surgicalunits: A qualitative study. International Journal of Nursing Studies. 2016. № 60. Р. 216–224.https://doi.org/10.1016/j.ijnurstu.2016.05.005

Мялюк О. П., Криницька І. Я. Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у студентів-медсестер залежно від індексу маси тіла. Медсестринство. 2023. № 3–4. С. 99–104.

Yuwanich N., Sandmark H., Akhavan S. Emergency department nurses’ experiences ofoccupational stress: A qualitative study from a publichospital in Bangkok, Thailand. Work. 2016. № 53(4). Р. 885–897.https://doi.org/10.3233/WOR-152181

Milutinović D., Golubović B., Brkić N., Prokeš B. Professional stressand health among critical care nurses in Serbia. Arh Hig Rada Toksiko. 2012. № 63. Р. 171–180.

Тулуп Л. Я. Мялюк О. П., Марущак М. І. Менторство як шлях адаптації медсестри на новому робочому місці. Медсестринство. 2023 № 2. С. 4–11.

Leal J. A. L., Melo C. M. M. Процес праці медичних сестер у різних країнах: Інтегративний огляд. Rev Bras Enferm. 2018. № 71(2). Р. 413–423. doi: 10.1590/0034-7167-2016-0468.

Fundação Européia para a Melhoria das Condições de Vida e de Trabalho. A Europa em mudança: melhores condições de trabalho, melhores condições de vida. 2005.

Huang L. H. Transition from student nurse to staff nurse. Hu Li Za Zhi. 2004. № 51. Р. 33–36.

Saleh A. M., Saleh M. M., Aburuz M. E. The impact of stress on jobsatisfaction for nurses in King Fahad specialist hospital- Dammam-KSA. J Am Sci. 2013. № (3). Р. 371–317.

Aburuz M. E. A comparative study about the impact of stress onjob satisfaction between Jordanian and Saudi nurses. Eur Sci J. 2014. № 10. Р. 162–172.

International Labour Organization. World Labour Report. New York:International Labour Organization; 2005. Available from: http://www.inc.ch/psshiftwork.htm. [Last accessed 2018 Feb 19]

Rahman H. A., Mumin K. A., Maing L. Consolidating job stressinterventions for nurses: A literature review. Brunei Darussalam J. Health. 2016. № 6. Р. 44–55.

Anabuki M. H. Situações geradoras de stress: a percepção das enfermeiras de um hospital de ensino [dissertação]. São Paulo (SP): Universidade de São Paulo. 2001.

American Nurses Association (ANA). Advanced practice registered nurses (APRN). 2016.

Taiwan Ministry of Health and Welfare. Statistics of medical care institution’s status & hospital utilization 2019. Dep of Statistics 2020. Available from: https://www.mohw.gov.tw/cp-4932-54834-2.html. Accessed 17 July 2020

Andregård A. C., Jangland E. The tortuous journey of introducing the nurse practitioner as a new member of the healthcare team: A meta-synthesis. Scand J Caring Sci. 2015. № 29(1). Р. 3–14. doi: 10.1111/scs.12120.

Brom H. M., Melnyk B. M., Szalacha L. A., Graham M. Nurse Practitioners’ role perception, stress, satisfaction, and intent to stay at a Midwestern academic medical center. J Am Assoc Nurse Pract. 2016. № 28(5). Р. 269–276. doi: 10.1002/2327-6924.12278.

Chen C. H., Wang J., Yang C. S., Fan J. Y. Nurse practitioner job content and stress effects on anxiety and depressive symptoms, and self-perceived health status. J Nurs Manag. 2016. № 24(5). Р. 695–704. doi: 10.1111/jonm.12375.

Loveridge S. Straight talk: Nurse manager role stress. Nurs Manage. 2017. № 48(4). Р. 20–27. doi: 10.1097/01.NUMA.0000514058.63745.ad

Van Bogaert P., Adriaenssens J., Dilles T., Martens D., Van Rompaey B., Timmermans O. Impact of role, job, and organizational characteristics on nursing unit managers’ work-related stress and well-being. J Clin Nurs. 2014. № 70(11). Р. 2622–2633. doi: 10.1111/jocn.14165

Luan X., Wang P., Hou W., Chen L., Lou F. Job stress and burnout: A comparative study of senior and head nurses in China. Nurs Health Sci. 2017. № 19(2). Р. 163–169. doi: 10.1111/nhs.12328

Rami Masa’Deh, Fadwa Alhalaiqa, Mohannad Eid AbuRuz, Ghadeer Al-Dweik, Hekmat Yousef Al-Akash. Perceived Stress in Nurses: A Comparative Study School of Nursing, Applied Science Private University, Amman, Jordan School of Nursing, Philadelphia University. Online Published: December 8, 2016. doi:10.5539/gjhs.v9n6p195

Leka S., Hassard J., Yanagida A. Investigating the impact of psychosocial risks and occupational stresson psychiatric hospital nurses' mental well‐being in Japan. Journal of psychiatric and mental health nursing. 2012. № 19(2). Р. 123–131. https://doi.org/10.1111/j.1365-2850.2011.01764.x

Tuvesson H., Eklund M., Wann-Hansson C. Stress of conscience among psychiatric nursing staff inrelation to environmental and individual factors. Nursing Ethics. 2012. № 19(2). Р. 208–219. https://doi.org/10.1177/0969733011419239

Shen H. C., Cheng Y., Tsai P. J., Lee S. H., Guo Y. L. Occupational stress in nurses in psychiatric institutions in Taiwan. J Occup Health. 2005. № 47(3). Р. 218–225. https://doi.org/10.1539/joh.47.218

Resume Wizard. Incredible Health. URL: https://www.incrediblehealth.com/resume/ (date of access: 12.09.2024) Resume Wizard. (n. d.). Incredible Health. https://www.incrediblehealth.com/resume/

Gomes Sda F. S. M., Carolino E. T. Psycho-social risks at work: stress and coping strategies in oncology nurses. Rev. Latino-Am. Enfermagem. 2013. 21(6). Р. 1282–1289. https://doi.org/10.1590/0104-1169.2742.2365

Poulsen M. G., Poulsen A. A., Baumann K. C., McQuitty S., Sharpley C. F. A cross-sectional study of stressors and coping mechanisms used by radiation therapists and oncology nurses: Resilience in Cancer Care Study. Journal of medical radiation sciences. 2014. № 61(4). Р. 225. https://doi.org/10.1002/jmrs.87

Borteyrou, X., Truchot, D., Rascle, N. Development and validation of the Work Stressor Inventory for Nurses in Oncology: preliminary findings. Journal of advanced nursing. 2014. № 70(2). Р. 443–453. https://doi.org/10.1111/jan.12231

Lexshimi R. G. S. T., Santhna L. P., Md Nizam. Prevalence of Stress and Coping Mechanism among Staff Nurses in the Intensive Care Unit. Med & Health. 2007. № 2(2). Р. 146–153.

Swamy L., Mohr D., Blok A., Anderson E., Charns M., Wiener R. S., et al. Impact of Workplace Climate on Burnout Among Critical Care Nurses in the Veterans Health Administration. Am J Crit Care. 2020. Sep 1. № 29(5). Р. 380–389.

Villarante D. M., O'Donoghue S. C., Medeiros M., Milton E., Walsh K., O'Donoghue A. L., et al. A National Survey of Stress and Burnout in Critical Care Nurses: A Prepandemic Study. Dimens Crit Care Nurs. 2023. № 42(5). Р. 248–254. doi:10.1097/DCC.0000000000000598

Raj A. K. Job stress among staff nurses working in critical care units and their Socio-demographic correlates: A cross sectional survey. Global Journal for Research Analysis. 2016. № 4(12).

Borhani F., Abbaszadeh A., Nakhaee N., Roshanzadeh M. The relationship between moral distress, professional stress, and intent to stay in the nursing profession. J Med Ethics Hist Med. 2014. № 7. Р. 3.

Manal Y. S. H. M. I. Stressors among Nursing Staff Working in Intensive Care Unit in Governmental & Nongovernmental Hospitals at Makkah Al-Moukarramah, KSA. The Journal of American Science. 2012. № 8(6). Р 25–31.

Salehi A., Javanbakht M., Ezzatababdi M. R. Stress and its determinants in asample of Iranian nurses. Holistic Nursing Practice. 2014. № 28(5). Р. 323–328.

Yang Y., Koh D., Ng V., Lee F. C. Y., Chan G., Dong F., et al. Salivary cortisollevels and work-related stress among emergency department nurses. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2001. № 43(12). Р. 1011–1018.

Mehta R., Chaudhary R. Job related stress among the nurses working incritical care areas at BPKIHS, Nepal. Nursing and Midwifery Research. 2005. № 1(2).

Atif Mahmood, Mahvish Mansoor Ali, Farahnaz Shoukat Ali Punjwani, Sana Sadruddin Bardai, Sonia Sultan, OmarShamim. Comparison of level of Stress among Bedside Nurses Working in Different Specialties at Private Sector Tertiary Care Hospital in Karachi, Pakistan. Journal of Research Development in Nursing & Midwifery. 2020. № 17(2). Р. 4–6.

Subih M., Alamer R., Al Hadid L., Alsatari M. Stressors amongst Jordaniannurses working in different types of hospitals and the effect of selecteddemographic factors: a descriptive – explorative study. Jordan Med J. 2011. № 45(4). Р. 331–340.

Subih M., Alamer R., Hadid L. A., Alsatari M. Stressors amongst Jordanian nurses working in different types of hospitals and the effect of selected demographic factors: a descriptive-explorative study. Jordan Med J. 2012. № 45(4). Р. 331–340.

Dor A., Mashiach Eizenberg M., Halperin O. Hospital nurses in comparison to community nurses: motivation, empathy, and the mediating role of burnout. Can J Nurs Res. 2019. № 51(2). Р. 72–83. doi: 10.1177/0844562118809262

Sönmez B., Oğuz Z., Kutlu L., Yıldırım A. Determination of nurses' mental workloads using subjective methods. J Clin Nurs. 2017. № 26(3–4). Р. 514–523. doi: 10.1111/jocn.13476.

Mona M. Difference between hospital nurse and community nurse. 2016. http://nursingexercise.com/ hospital-nursecommunity-nurse/

Almost J., Laschinger H. K. Workplace empowerment, collaborative work relationships, and job strain in nurse practitioners. J Am Acad Nurse Pract. 2002. № 14(9). Р. 408–420. doi: 10.1111/j.1745-7599.2002.tb00142.x

Al-Makhaita H. M., Sabra A. A., Hafez A. S. Predictors of work-related stress among nurses working in primary and secondary health care levels in Dammam, eastern Saudi Arabia. J Fam Community Med. 2014. № 21(2). Р. 79–84. doi: 10.4103/2230-8229.134762.

Opie T., Lenthall S., Wakerman J., Dollard M., Macleod M., Knight S., et al. Occupational stress in the Australian nursing workforce: a comparison between hospital-based nurses and nurses working in very remote communities. Aust J Adv Nurs. 2011. № 28(4). Р. 36–43.

Costa D., Silva I. S. Social and family life impact of shift work from the perspective of family members. Revista de Administração de Empresas. 2019. № 59(2). Р. 108–120. doi: 10.1590/s0034-759020190204.

Shen J., Dicker B. The impacts of shiftwork on employees. Int J Hum Resour Manag. 2008. № 19(2). Р. 392–405. doi: 10.1080/09585190701799978.

Guo H., Ni C., Liu C., Li J., Liu S. Perceived job stress among community nurses: a multi-center cross-sectional study. Int J Nurs Pract. 2019. № 25(1). Р. e12703. doi: 10.1111/ijn.12703.

Lin P. C., Chen C. H., Pan S. M., Chen Y. M., Pan C. H., Hung H. C., et al. The association between rotating shift work and increased occupational stress in nurses. J Occup Health. 2015. № 57(4). Р. 307–315. doi: 10.1539/joh.13-0284-OA.

Ferri P., Guadi M., Marcheselli L., Balduzzi S., Magnani D., Di Lorenzo R. The impact of shift work on the psychological and physical health of nurses in a general hospital: a comparison between rotating night shifts and day shifts. Risk Manag Healthc Policy. 2016. № 9. Р. 203–211. doi: 10.2147/RMHP.S115326

Miyata A., Arai H., Suga S. Nurse managers stress and coping. Open J Nurs. 2015. № 5(11). Р. 957–964. doi: 10.4236/ojn.2015.511101.

Labrague L. J., McEnroe-Petitte D. M., Leocadio M. C., Van Bogaert P., Cummings G. G. Stress and ways of coping among nurse managers: an integrative review. J Clin Nurs. 2018. № 27(7–8). Р. 1346–1359. doi: 10.1111/jocn.14165

Golubic R., Milosevic M., Knezevic B., Mustajbegovic J. Work-related stress, education and work ability among hospital nurses. J Adv Nurs. 2009. № 65(10). Р. 2056–2066. doi: 10.1111/j.1365-2648.2009.05057.x

Dor A., Mashiach Eizenberg M., Halperin O. Hospital nurses in comparison to community nurses: motivation, empathy, and the mediating role of burnout. Can J Nurs Res. 2019. № 51(2). Р. 72–83. doi: 10.1177/0844562118809262.

Starc J. Stress factors among nurses at the primary and secondary level of public sector health care: the case of Slovenia. Open Access Maced J Med Sci. 2018. № 6(2). Р. 416–422. doi: 10.3889/oamjms.2018.100.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-18

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА