ПОШИРЕНІСТЬ ОБЛІТЕРУВАЛЬНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА ФАКТОРИ, ЩО НА НЬОГО ВПЛИВАЮТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.4Ключові слова:
облітерувальний атеросклероз судин нижніх кінцівок, дисліпідемія, ожиріння, цукровий діабет, гіпертензія, хронічна хвороба нирок, кісточково-плечовий індексАнотація
Захворюваність на облітерувальний атеросклероз судин нижніх кінцівок (далі – ОАСНК) оцінюється в 3–10 %. Ця частота зростає з віком, і в людей старше 70 років становить 15–20 %. Приблизно 40 % пацієнтів на ранніх стадіях ОАСНК є безсимптомними, за наявності КПІ (кісточково-плечовий індекс) < 0,90 або припинення пульсу. Безсимптомні пацієнти становлять критичну групу, оскільки ця клінічна стадія пов’язана з найкращим прогнозом, якщо діагноз поставлено правильно. Якщо терапію розпочати в безсимптомних пацієнтів з ОАСНК, це може запобігти розвитку наступних стадій захворювання. Модифіковані фактори ризику, які сприяють розвитку ОАСНК, містять куріння, цукровий діабет, гіпертензію, дисліпідемію, підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові й гіпотиреоз. Ожиріння позитивно корелює з високим КПІ, а поширеність ОАСНК у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу становить 23,5 %. Знижена швидкість клубочкової фільтрації і мікроальбумінурія також пов’язані з ОАСНК. ОАСНК пов’язаний з низкою захворювань, і найчастіше ця взаємодія проявляється в жінок. Серед них – гіпотиреоз, остеопороз і використання оральних контрацептивів, що призводить до збільшення частоти патології. Жінки в постменопаузі з остеопорозом мають вищий ризик ОАСНК, ніж жінки в постменопаузі з нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини. Пацієнти з хронічною хворобою нирок мають більшу ймовірність розвитку ОАСНК, оскільки вони мають додаткові фактори ризику, як-от гіпоальбумінемія, альбумінурія та кальциноз артерій. Ризик ОАСНК зростає зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації. Альбумінурія пов’язана з ендотеліальною дисфункцією, яка є фактором ризику системного атеросклерозу, включно з ОАСНК, і з медіальною артеріальною кальцифікацією, яка збільшує жорсткість артеріальних стінок і призводить до підвищення значення КПІ, тобто значення «помилкової норми». Гіперпаратиреоз і дефіцит вітаміну D є іншими факторами, які збільшують жорсткість артерій, що призводить до «помилково нормальних» значень КПІ в осіб із хронічно хворобою нирок. Пацієнти з уремією, які перебувають на діалізі, мають хронічне запалення, гіпоальбумінемію та підвищений ризик ОАСНК. Загалом ОАСНК є поширеним захворюванням, відсоток якого зростає серед людей похилого віку та чоловічої статі. У жінок ця патологія проявляється більш вираженими функціональними розладами.
Посилання
Dormandy J. A., Rutherford R. B., the TASC Working Group TransAtlantic Inter-Society Consensus (TASC). Management of peripheral arterial disease (PAD) J. Vasc. Surg. 2000. № 31. Р. 1–296.
McDermott M. M., Greenland P., Liu K., et al. Leg symptoms in peripheral arterial disease. Associated clinical characteristics and functional impairment. JAMA. 2001. № 286. Р. 1599–1606.
McDermott M. M., Greenland P., Liu K., et al. Sex differences in peripheral arterial disease: leg symptoms and physical functioning. J. Am. Geriatr. Soc. 2003. № 51. Р. 222–228.
McDermott M. M., Ferrucci L., Liu K., et al. Women with peripheral arterial disease experience faster functional decline than men with peripheral arterial disease. J Am Coll Cardiol. 2011. № 57. Р. 707–714.
McDermott M. M., Liu K., Ferrucci L., et al. Greater sedentary hours and slower walking speed outside the home predict faster declines in functioning and adverse calf muscle changes in peripheral arterial disease. J Am Coll Cardiol. 2011. № 57. Р. 2356–2364.
Garg P. K., Liu K., Tian L., et al. Physical activity during daily life and functional decline in peripheral arterial disease. Circulation. 2009. № 119. Р. 251–260.
Nguyen L. L., Moneta G. L., Conte M. S., et al. Prospective multicenter study of quality of life before and after lower extremity vein bypass in 1404 patients with critical limb ischemia. J Vasc Surg. 2006. № 44(5). Р. 977–984. doi:10.1016/j.jvs.2006.07.015
Рodyplomie.pl – Miażdżyca zarostowa tętnic kończyn dolnych. Podyplomie.pl – Serwis Informacyjno-Edukacyjny Dla Lekarzy. URL: https://podyplomie.pl/wiedza/wielka-interna/996,miazdzyca-zarostowa-tetnic-konczyn-dolnych (date of access: 08.06.2024).
Teodorescu V. J., Vavra A. K., Kibbe M. R. Peripheral arterial disease in women. J Vasc Surg. 2013. № 57(48). Р. 188–268.
Conen D., Everet B. M., Kurth T., et al. Smoking, smoking status, and risk for symptomatic peripheral arterial disease in women. A cohort study. Ann Intern Med. 2011. № 154. Р. 719–726.
Murabito J. M., Evans J. C., Nieto K., et al. Prevalence and clinical correlates of peripheral arterial disease in the Framingham Offspring Study. Am Heart J. 2002. № 143. Р. 961–965.
Aronow W. S., Fleg J. L., Pepine C. J., et al. ACCF/AHA 2011 Expert Consensus Document on Hypertension in the Elderly. A Report of the American College of Cardiology Foundation Task Force on Clinical Expert Consensus Documents. Developed in collaboration with the American Academy of Neurology, American Geriatrics Society, American Society for Preventive Cardiology, American Society for Hypertension, American Society of Nephrology, Association of Black
Cardiologists, and European Society of Hypertension. J Am Coll Cardiol. 2011. № 57. Р. 2037–2114.
Joseph J., Koka M., Aronow W. S. Prevalence of moderate and severe renal insufficiency in older persons with hypertension, diabetes mellitus, coronary artery disease, peripheral arterial disease, ischemic stroke, or congestive heart failure in an academic nursing home. J Am Dir Assoc. 2008. № 9. Р. 257–259.
Mya M. M., Aronow W. S. Increased prevalence of peripheral arterial disease in older men and women with subclinical hypothyroidism. J Gerontol Med Sci. 2003. № 58A. Р. M68–М69.
Tison G. H., Ndumele C. E., Gerstenblith G., et al. Usefulness of baseline obesity to predict development of a high ankle brachial index from the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis. Am J Cardiol. 2011. № 107. Р. 1386–1391.
Cacoub P. P., Abola M. T., Baumgartner I., et al. Cardiovascular risk factor control and outcomes in peripheral artery disease patients in the Reduction of Atherothrombosis for Continued Health (REACH) Registry. Atherosclerosis. 2009. № 204(2). Р. e86-e92. 10.1016/j.atherosclerosis.2008.10.023.
Yang Y. B., Shen J., Wang S. H., et al. A risk predictor of restenosis after superficial femoral artery stent implantation: relevance of mean platelet volume. BMC Cardiovascular Disorders. 2020. № 20(1). Р. 361. doi: 10.1186/s12872-020-01633-8.
Duncan K., Aronow W. S., Babu S. Prevalence of moderate or severe chronic kidney disease in patients with severe peripheral arterial disease versus mild or moderate peripheral arterial disease. Med Sci Monit. 2010. № 16. Р. CR584– CR587.
Lisowska Anna, Dubatówka Marlena, Chlabicz Małgorzata, et al. Disparities in the Prevalence and Risk Factors for Carotid and Lower Extremities Atherosclerosis in a General Population Bialystok PLUS Study. J. Clin. Med. 2023. Vol.12. № 2627. https://www.mdpi.com/2077-0383/12/7/2627
Song P., Rudan D., Zhu Y., et al. Global, regional, and national prevalence and risk factors for peripheral artery disease in 2015: An updated systematic review and analysis. Lancet Glob. Health. 2019. № 7. Р. e1020–e1030.
Jamee A., Aboyans V., Magne J., et al. Epidemiology of peripheral artery disease in Palestine. Vasa. 2020. № 49. Р. 323–329.
Norgren L., Hiatt W. R., Dormandy J. A., et al. Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. 2007. № 33 (Suppl. 1). Р. S1–S75.
Niklas A., Marcinkowska J., Kozela M., et al. Prevalence of cardiometabolic risk factors and selected cardiovascular diseases in hypertensive and normotensive participants in the adult Polish population: The WOBASZ II study. Medicine. 2020. № 99. Р. e21149.
Hiatt W. R., Hirsch A. T., Regensteiner J. G., Brass E. P. Clinical trials for claudication. Assessment of exercise performance, functional status, and clinical end points. Vascular Clinical Trialists. Circulation. 1995. № 92(3). Р. 614–621.
Barochiner J., Aparicio L. S., Waisman G. D. Challenges associated with peripheral arterial disease in women. Vasc Health Risk Manag. 2014. № 10. Р. 115–128.
Fisicaro M. Perché il cardiologo deve occuparsi dell'arteriopatia obliterante degli arti inferiori? [Why are cardiologists to be concerned about obliterating arterial disease of the lower leg?]. Ital Heart J Suppl. 2003. № 4(4). Р. 306–318.
Criqui M. H., McClelland R. L., McDermott M. M., et al. The ankle-brachial index and incident cardiovascular events in the MESA (Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis) J Am Coll Cardiol. 2010. № 56. Р. 1506–1512.
Aboyans V., Ricco J. B., Bartelink M. E. L., et al. 2017 ESC Guidelines on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases, in collaboration with the European Society for Vascular Surgery (ESVS): Document covering atherosclerotic disease of extracranial carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arteriesEndorsed by: the European Stroke Organization (ESO)The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Society for Vascular Surgery (ESVS). Eur Heart J. 2017. doi: 10.1093/eurheartj/ehx095.
Sheikh M. A., Bhatt D. L., Li J., Lin S., Bartholomew J. R. Usefulness of postexercise ankle-brachial index to predict all-cause mortality. Am J Cardiol. 2011. № 107. Р. 778–782.
Allison M. A., Hiatt W. R., Hirsch A. T., Coll J. R., Criqui M. H. A high ankle-brachial index is associated with increased cardiovascular morbidity and lower quality of life. J Am Coll Cardiol. 2008. № 51. Р. 1292–1298.
Garimella P. S., Hirsch A. T. Peripheral artery disease and chronic kidney disease: clinical synergy to improve outcomes. Adv Chronic Kidney Dis. 2014. № 21(6). Р. 460–471.
Schroll M., Munck O. Estimation of peripheral arteriosclerotic disease by ankle blood pressure measurements in a population of 60 year old men and women. J Chron Dis. 1981. № 34. Р. 261–269.
Bosevski M. Peripheral Arterial Disease and Chronic Kidney Disease. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 2017. № 38(2). Р. 29–33.
Bertolino J., Scafi M., Benyamine A., et al. Atteintes macrovasculaires de la sclérodermie : état de la question en 2019 [Systemic sclerosis and macrovascular involvement: Status of the issue in 2019]. J Med Vasc. 2019. № 44(6). Р. 400–421. doi:10.1016/j.jdmv.2019.09.002
Criqui M. H., Fronek A., Barrett-Connor E., et al. The prevalence of peripheral arterial disease in a defined population. Circulation. 1985. № 71. Р. 510–515.
Newman A., Siscovick D. S., Manolio T. A., et al. Ankle-arm index as a marker of atherosclerosis in the Cardiovascular Health Study. Circulation. 1993. № 88. Р. 837–845.
Ness J., Aronow W. S., Ahn C. Risk factors for peripheral arterial disease in an academic hospital-based geriatrics practice. J Am Geriatr Soc. 2000. № 48. Р. 312–314.
Meijer W. T., Hoes A. W., Rutgers D., et al. Peripheral arterial disease in the elderly. The Rotterdam Study. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 1998. № 18. Р. 185–192.
Аronow W. S., Ahn C., Gutstein H. Prevalence and incidence of cardiovascular disease in 1160 older men and 2464 older women in a long-term health care facility. J Gerontol Med Sci. 2002. № 57A. Р. M45–М46.
Aronow W. S. Prevalence of atherothrombotic brain infarction, coronary artery disease and peripheral arterial disease in elderly blacks, Hispanics and whites. Am J Cardiol. 1992. № 70. Р. 1212–1213.
Ness J., Aronow W. S., Newkirk E., McDanel D. Prevalence of symptomatic peripheral arterial disease, modifiable risk factors, and appropriate use of drugs in the treatment of peripheral arterial disease in older persons seen in a university general medicine clinic. J Gerontol Med Sci. 2005. № 60A. Р. M255–М257.
Hirsch A. T., Criqui M. H., Treat-Jacobson D., et al. Peripheral arterial disease detection, awareness, and treatment in primary care. JAMA. 2001. № 286. Р. 1317–1324.
Ross R. Atherosclerosis: an inflammatory disease. N Engl J Med. 1999. № 340. Р. 115–126.
Hoogeveen R. C., Morrison A., Boerwinkle E., et al. Plasma MCP-1 level and risk for peripheral arterial disease and incident coronary heart disease: Atherosclerosis Risk in Communities study. Atherosclerosis. 2005. № 183. Р. 301–307.
Cassar K., Bachoo P., Ford I., Greaves M., Brittenden J. Markers of coagulation activation, endothelial stimulation and inflammation in patients with peripheral arterial disease. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2005. № 29. Р. 171–176.
Rahman I., Adcock I. M. Oxidative stress and redox regulation of lung inflammation in COPD. Eur Respir J. 2006. № 28. Р. 219–242.
Hirsch A. T., Criqui M. H., Treat-Jacobson D., et al. Peripheral arterial disease detection, awareness, and treatment in primary care. JAMA. 2001. № 286. Р. 1317–1324.
Kranzhofer R., Schmidt J., Pfeiffer C. A., et al. Angiotensin induces inflammatory activation of human vascular smooth muscle cells. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 1999. № 19. Р. 1623–1629.
Tummala P. E., Chen X. L., Sundell C. L., et al. Angiotensin II induces vascular cell adhesion molecule-1 expression in rat vasculature: a potential link between the renin-angiotensin system and atherosclerosis. Circulation. 1999. № 100. Р. 1223–1229.
Rajavashisth T. B., Andalibi A., Territo M. C., et al. Induction of endothelial cell expression of granulocyte and macrophage colony-stimulating factors by modified low-density lipoproteins. Nature. 1990. № 344. Р. 254–257.
Hooi J. D., Stoffers H. E., Kester A. D., et al. Risk factors and cardiovascular diseases associated with asymptomatic peripheral arterial occlusive disease: the Limburg PAOD Study: Peripheral Arterial Occlusive Disease. Scand J Prim Health Care. 1998. № 16. Р. 177–182.
Braunersreuther V., Mach F., Steffens S. The specific role of chemokines in atherosclerosis. Thromb Haemost. 2007. № 97. Р. 714–721.
Ridker P. M., Cushman M., Stampfer M. J., Tracy R. P., Hennekens C. H. Plasma concentration of C-reactive protein and risk of developing peripheral vascular disease. Circulation. 1998. № 97. Р. 425–428.
Bloemenkamp D. G., van den Bosch M. A., Mali W. P., et al. Novel risk factors for peripheral arterial disease in young women. Am J Med. 2002. № 113. Р. 462–467.
Pradhan A. D., Rifai N., Ridker P. M. Soluble intercellular adhesion molecule-1, soluble vascular adhesion molecule-1, and the development of symptomatic peripheral arterial disease in men. Circulation. 2002. № 106.Р. 820–825.