ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ В ПАЦІЄНТІВ З ОСТЕОАРТРОЗОМ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА ПІД ВПЛИВОМ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.19Ключові слова:
остеоартроз, щелепно-лицева ділянка, фізична терапія в стоматології, фізична терапія в ревматології, скронево-нижньощелепний суглоб, артропатіяАнотація
Мета дослідження – оцінити ефективність застосування засобів фізичної терапії як методу корекції функціональних показників щелепно-лицевої ділянки в пацієнтів з остеоартрозом скронево-нижньощелепного суглоба. Методи. Обстежено 48 осіб з діагностованим остеоартрозом скронево-нижньощелепного суглоба. В осіб групи 1 (23 особи) його корегували носінням індивідуальних розвантажувальних сплінтів. Представники групи 2 (25 осіб), зокрема, отримували курс фізичної терапії – терапевтичні вправи для жувальних м’язів, м’язів обличчя, язика, передньої поверхні шиї та курс Transcutaneous electrical nerve stimulation за однополярною методикою для жувальних і скроневих м’язів. Тривалість упровадження корекції в обох групах становила один місяць. Результат оцінювали за динамікою скарг, інтенсивністю болю в скронево-нижньощелепному суглобі за візуальною аналоговою шкалою, амплітудою рухів нижньої щелепи, опитувальника OHIP-14. Результати. Під час повторного обстеження в пацієнтів обох груп зменшилася кількість скарг на біль, хрускіт у скронево-нижньощелепному суглобі, дискомфорт при жуванні, психоемоційне пригнічення. Біль у спокої в представників обох груп при повторному обстеженні не виявлявся; під час рухів діагностувався мінімальним в осіб групи 1. Визначено покращення амплітуди рухів нижньої щелепи: розтуляння рота в групі 1 на 10,1 %, у групі 2 – на 20,9 %; латеротрузія праворуч на 31,0 % та 69,7 % відповідно; латеротрузія ліворуч – на 32,4 % та 92,3 %. За OHIP-14 в обох досліджених групах відбулося покращення за всіма шкалами із загальною позитивною динамікою 45,2 % в групі 1 та 71,1 % в групі 2. Розроблена програма фізичної терапії на тлі носіння індивідуальних розвантажувальних сплінтів продемонструвала статистично значущий вплив (р<0,05) на всі досліджувані показники функціонування орофаціальної зони, як порівняти з вихідними даними та результатами групи, що корегувала дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба тільки сплінтами. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно використовувати для підвищення ефективності стоматологічної ортопедичної корекції в пацієнтів з остеоартрозом скронево-нижньощелепного суглоба.
Посилання
Beaumont S., Garg K., Gokhale A., Heaphy N. Temporomandibular Disorder: a practical guide for dental practitioners in diagnosis and management. Aust Dent J. 2020. № 65(3). Р. 172-180. doi:10.1111/adj.12785
Machon V., Hirjak D., Lukas J. Therapy of the osteoarthritis of the temporomandibular joint. J Craniomaxillofac Surg. 2011. № 39(2). Р. 127–130. doi: 10.1016/j.jcms.2010.04.010.
Bouloux G.F., Chou J., Di Fabio V., et al. The Contemporary Management of Temporomandibular Joint Intra-Articular Pain and Dysfunction. J Oral Maxillofac Surg. 2024. № 82(6). Р. 623–631. doi:10.1016/j.joms.2024.01.003
Bannuru R.R., Osani M.C., Vaysbrot E.E., et al. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee, hip, and polyarticular osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage. 2019. № 27(11). Р. 1578–1589. doi: 10.1016/j.joca.2019.06.011.
Wadhokar O.C., Patil D.S. Current Trends in the Management of Temporomandibular Joint Dysfunction: A Review. Cureus. 2022. Р. 14(9). Р. e29314. doi:10.7759/cureus.29314
Tran C., Ghahreman K., Huppa C., Gallagher J.E. Management of temporomandibular disorders: a rapid review of systematic reviews and guidelines. Int J Oral Maxillofac Surg. 2022. № 51(9). Р. 1211–1225. doi:10.1016/j.ijom.2021.11.009
Alowaimer H.A., Al Shutwi S.S., Alsaegh M.K., et al. Comparative Efficacy of Non-Invasive Therapies in Temporomandibular Joint Dysfunction: A Systematic Review. Cureus. 2024. № 16(3). Р. e56713. doi:10.7759/cureus.56713
Mosleh A.A. Treatment of temporomandibular joint internal derangement using MESNA injection. BMC Oral Health. 2024. 24(1). Р. 894. doi:10.1186/s12903-024-04615-w
Fernández-de-Las-Peñas C., Von Piekartz H. Clinical Reasoning for the Examination and Physical Therapy Treatment of Temporomandibular Disorders (TMD): A Narrative Literature Review. J Clin Med. 2020. № 9(11). Р. 3686. doi:10.3390/jcm9113686
Salloum K., Karkoutly M., Haddad I., Nassar J.A. Effectiveness of Ultrasound Therapy, TheraBite Device, Masticatory Muscle Exercises, and Stabilization Splint for the Treatment of Masticatory Myofascial Pain: A Randomized Controlled Trial. Clin Exp Dent Res. 2024. № 10(4). Р. e921. doi:10.1002/cre2.921
Azam I., Chahal A., Kapoor G., et al. Effects of a program consisting of strain/counterstrain technique, phonophoresis, heat therapy, and stretching in patients with temporomandibular joint dysfunction: A pilot study. Medicine (Baltimore). 2023. № 102(32). Р. e34569. doi:10.1097/MD.0000000000034569
Аравіцька М. Г., Шеремета Л. М., Данильченко С. І., Довгань О. В. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево-нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. Том 6, № 6 (34). С. 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Саєнко О. В., Аравіцька М. Г. Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів. Art of Medicine. 2023. № 4(28). С. 115–120. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.115
Саєнко О. В., Аравіцька М. Г. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023. № 4. С. 220–225. DOI https://doi.org/10.32782/health-2023.4.31
Slade G. D., Spencer A. J. Development and evaluation of the Oral Health Impact Profile. Community Dent Health. 1994. № 11(1). Р. 3–11.
