ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА МАРКЕРИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА В ОСІБ З ЙОГО БОЛЬОВОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.20Ключові слова:
щелепно-лицева ділянка, реабілітація, фізична терапія в стоматології, скронево-нижньощелепний суглобАнотація
Мета дослідження – визначити корегувальний вплив розробленої програми фізичної терапії на показники функціонування щелепно-лицевої ділянки в осіб з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба. Методи. Обстежено 100 осіб. Групу порівняння становили 35 осіб без обтяженого стоматологічного статусу. Групу 1 становили 33 особи з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, корекція ознак якого відбувалася носінням індивідуально виготовлених сплінтів на нижню щелепу. Групу 2 становили 32 особи з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба, які носили індивідуальні релаксувальні сплінти, а також проходили програму фізичної терапії тривалістю три місяці. Вона передбачала терапевтичні вправи з OraStretch® Press System, вправи для обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, дихальні вправи, вправи для розслаблення; курс масажу; електроміостимуляцію м’язів щелепно-лицевої ділянки; пропріоцептивну нервово-м’язову фасилітацію жувальних м’язів, м’язів шиї; кінезіологічне тейпування; прогресивну м’язову релаксацію за Джекобсоном. Результат оцінювали за динамікою скарг, огляду, індексом Helkimo, «Гамбурзьким тестом», Jaw Functional Limitation Scale. Результати. При повторному обстеженні в пацієнтів обох груп зменшилася кількість скарг та візуальних виявів дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба. Загальна динаміка індексу Helkimo в групі 1 становила 44,81 %, e групі 2 – 68,5 % (р<0,05). Сумарний бал «Гамбурзького тесту» в групі 1 зменшився на 42,1 %, у групі 2 – на 65,2 % (р<0,05). Сумарний бал Jaw Functional Limitation Scale у групі 1 покращився на 30,8 %, у групі 2 – на 49,2 % (р<0,05). Зважаючи на статистичну однорідність обох груп при первинному обстеженні (за досліджуваними маркерами функціонування щелепно-лицевої ділянки між ними не виявлено різниці, р>0,05), визначено статистично значуще покращення досліджуваних показників відносно вихідних параметрів (р<0,05), але з перевагою ГД2 (р<0,05). Висновки. Засоби фізичної терапії покращують ефективність стоматологічних ортопедичних втручань, тому їх доцільно застосовувати для підвищення ефективності корекції, зменшення вираженості патологічних ознак, покращення функціонування в пацієнтів з больовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.
Посилання
Beaumont S., Garg K., Gokhale A., Heaphy N. Temporomandibular Disorder: a practical guide for dental practitioners in diagnosis and management. Aust Dent J. 2020. № 65(3). Р. 172–180. doi:10.1111/adj.12785
Tran C., Ghahreman K., Huppa C., Gallagher J.E. Management of temporomandibular disorders: a rapid review of systematic reviews and guidelines. Int J Oral Maxillofac Surg. 2022. № 51(9). Р. 1211–1225. doi:10.1016/j.ijom.2021.11.009
Bouloux G.F., Chou J., Di Fabio V., et al. The Contemporary Management of Temporomandibular Joint Intra-Articular Pain and Dysfunction. J Oral Maxillofac Surg. 2024. № 82(6). Р. 623–631. doi:10.1016/j.joms.2024.01.003
Wadhokar O.C., Patil D.S. Current Trends in the Management of Temporomandibular Joint Dysfunction: A Review. Cureus. 2022. Р. 14(9). Р. e29314. doi:10.7759/cureus.29314
Alowaimer H.A., Al Shutwi S.S., Alsaegh M.K., et al. Comparative Efficacy of Non-Invasive Therapies in Temporomandibular Joint Dysfunction: A Systematic Review. Cureus. 2024. № 16(3). Р. e56713. doi:10.7759/cureus.56713
Fernández-de-Las-Peñas C., Von Piekartz H. Clinical Reasoning for the Examination and Physical Therapy Treatment of Temporomandibular Disorders (TMD): A Narrative Literature Review. J Clin Med. 2020. № 9(11). Р. 3686. doi:10.3390/jcm9113686
Аравіцька М.Г., Шеремета Л.М., Данильченко С.І., Довгань О.В. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево-нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. № 6 (34). С. 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188
Salloum K., Karkoutly M., Haddad I., Nassar J.A. Effectiveness of Ultrasound Therapy, TheraBite Device, Masticatory Muscle Exercises, and Stabilization Splint for the Treatment of Masticatory Myofascial Pain: A Randomized Controlled Trial. Clin Exp Dent Res. 2024. № 10(4). Р. e921. doi:10.1002/cre2.921
Azam I., Chahal A., Kapoor G., et al. Effects of a program consisting of strain/counterstrain technique, phonophoresis, heat therapy, and stretching in patients with temporomandibular joint dysfunction: A pilot study. Medicine (Baltimore). 2023. № 102(32). Р. e34569. doi:10.1097/MD.0000000000034569
Mota M.M.L, Aguiar I.H.A.E., de Lima A.S., et al. Effectiveness of Laser Acupuncture for Reducing Pain and Increasing Mouth Opening Range in Individuals with Temporomandibular Disorder: A Systematic Review and Network Meta-Analysis. Curr Pain Headache Rep. 2024. № 28(7). Р. 723–742. doi:10.1007/s11916-024-01251-5
Саєнко О.В., Аравіцька М.Г. Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів. Art of Medicine. 2023. № 4(28). С. 115–120. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.115
Саєнко О.В., Аравіцька М.Г. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023. № 4. С. 220–225. DOI https://doi.org/10.32782/health-2023.4.31
McNeill C. Craniofacial pain--the TMJ management dilemma. CDA J. 1985. 13(3). Р. 34–39.
Ohrbach R, Larsson P, List T. The jaw functional limitation scale: development, reliability, and validity of 8-item and 20-item versions. J Orofac Pain. 2008. № 22(3). Р. 219–230.
