ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ГЕРІАТРИЧНОГО СТАТУСУ В ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА САРКОПЕНІЧНЕ ОЖИРІННЯ ТА ОСТЕОАРТРОЗ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.21Ключові слова:
фізична терапія, саркопенія, похилий вік, геронтологія та геріатрія, ожиріння, остеоартроз, кульшовий суглобАнотація
Мета дослідження – визначити вплив програми фізичної терапії на показники геріатричного статусу осіб похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів, що перебігає на тлі саркопенічного ожиріння. Методи. Обстежено 68 осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням і 36 їхніх здорових однолітків (контрольна група). Представники групи порівняння (33 осіб) корегували ознаки остеоартрозу згідно з клінічною настановою «Остеоартроз». Представники основної групи (35 осіб) впродовж шести місяців займалися за програмою фізичної терапії із застосуванням терапевтичних вправ, функціонального тренування, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, масажу, кінезіологічного тейпування; курсу ударно-хвильової терапії, корекції харчування, освіти пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою Geriatric Depression Scale, Senior Fitness Test, Fall efficacy scale, Нealth-related quality of life questionnaire specific to sarcopenia (SarQoL). Результати. Геріатричний статус у пацієнтів характеризувався психоемоційним пригніченням (за Geriatric Depression Scale), фізичною слабкістю, низькою гнучкістю при виконанні рухів, які імітують звичні активності (за Senior Fitness Test), високий ризик падіння та страх його виникнення (за Fall efficacy scale), низьку якість життя, асоційовану із сакропенією (за SarQoL). Апробована комплексна програма фізичної терапії виявила покращення геріатричного статусу пацієнтів через покращення психоемоційного стану, фізичних якостей – збільшення сили, гнучкості, зменшення ризику падіння, покращення якості життя, як порівняти з вихідними показниками та відповідними параметрами групи порівняння за досліджуваними параметрами (р<0,05). Пацієнти, які проходили реабілітацію за стандартною програмою корекції остеоартрозу, виявили статистично значуще гірші результати за досліджуваними показниками, що підкреслює необхідність розробки стратегій реабілітації з позицій геронтологічних потреб. Висновки. Пацієнти похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів та саркопенічним ожирінням потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки геріатричних синдромів, що підвищує загальну ефективність реабілітації.
Посилання
Sanford A.M., Morley J.E., Berg-Weger M., et al. High prevalence of geriatric syndromes in older adults. PLoS One. 2020. № 15(6). Р. e0233857. doi:10.1371/journal.pone.0233857
Fernandes L.V., Paiva A.E.G., Silva A.C.B., et al. Prevalence of sarcopenia according to EWGSOP1 and EWGSOP2 in older adults and their associations with unfavorable health outcomes: a systematic review. Aging Clin Exp Res. 2022. № 34(3). Р. 505–514. doi:10.1007/s40520-021-01951-7
Cruz-Jentoft A.J., Bahat G., Bauer J., et al. Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing. 2019. № 48(1). Р. 16–31. doi:10.1093/ageing/afy169.
Hunter D.J., Bierma-Zeinstra S. Osteoarthritis. Lancet. 2019. № 393(10182). Р. 1745–1759. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30417-9
Aravitska M.H., Saienko O.V. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). 6–13. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01
Katz J.N., Arant K.R., Loeser R.F. Diagnosis and Treatment of Hip and Knee Osteoarthritis: A Review. JAMA. 2021. № 325(6). Р. 568–578. doi:10.1001/jama.2020.22171
Roubenoff R. Sarcopenic obesity: the confluence of two epidemics. Obes Res. 2004. № 12(6). Р. 887–888. DOI: 10.1038/oby.2004.107.
Jung S., Lee Y., Kim K., Park S. Association of the dietary inflammatory index with sarcopenic obesity and frailty in older adults. BMC Geriatr. 2024. № 24(1). Р. 654. doi:10.1186/s12877-024-05239-z
Yuan J, Wang D, Zhang Y, Dou Q. Genetically predicted obesity and risk of hip osteoarthritis. Eat Weight Disord. 2023;28(1):11. doi:10.1007/s40519-023-01538-3
Ramirez E., Salas R., Bouzas C., Pastor R., Tur J.A. Comparison between Original and Reviewed Consensus of European Working Group on Sarcopenia in Older People: A Probabilistic Cross-Sectional Survey among Community-Dwelling Older People. Gerontology. 2022. № 68(8). Р. 869–876. doi:10.1159/000519304
Magtouf E., Chortane S.G., Chortane O.G, et al. Influence of Concurrent Exercise Training on Ankle Muscle Activation during Static and Proactive Postural Control on Older Adults with Sarcopenic Obesity: A Multicenter, Randomized, and Controlled Trial. Eur J Investig Health Psychol Educ. 2023. № 13(12). Р. 2779–2794. doi:10.3390/ejihpe13120192
Sampath SJ.P., Venkatesan V., Ghosh S., Kotikalapudi N. Obesity, Metabolic Syndrome, and Osteoarthritis-An Updated Review. Curr Obes Rep. 2023. № 12(3). Р. 308–331. doi:10.1007/s13679-023-00520-5
Koval N. P., Aravitska M. H. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023. 4(26). Р. 88-95. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.13
Didokha I. V., Aravitska M. G., Yatsiv Ya. M., Hrecheskyi O. V. Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation. 2023. № 9(1). Р. 55–68. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05
Клінічна настанова «Остеоартроз», 2017. [web source]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_osteo.pdf
Sheikh J. I., Yesavage J. A. Geriatric Depression Scale (GDS): Recent evidence and development of a shorter version. Clinical Gerontologist. 1986. № 5. P. 165–173.
Rikli R. E., Jones C. J. Senior Fitness Test Manual. Champaign. IL. Human Kinetics. 2013.
Tinetti M. E., Williams T. F., Mayewski R., Fall Risk Index for elderly patients based on number of chronic disabilities. Am J Med. 1986. № 80. Р. 429–434.
Beaudart C, Biver E, Reginster JY, et al. Validation of the SarQoL, a specific health-related quality of life questionnaire for Sarcopenia. J Cachexia Sarcopenia Muscle. 2017. № 8(2). Р. 238–244. doi:10.1002/jcsm.12149