ДОСЛІДЖЕННЯ ВАЛІДАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІШОК УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВОЇ КИСЛОТИ У ТВЕРДИХ ФОРМАХ МЕТОДОМ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ
Ключові слова:
урсодезоксихолева кислота, тверді желатинові капсули, аналітична методика, тонкошарова хроматографія, валідаційні характеристикиАнотація
Урсодезоксихолева кислота (УДХК) – одна з нативних жовчних кислот, яка синтезується в процесі нормального обміну жовчних кислот в організмі людини та широко використовується у формі твердих лікарських форм як терапевтичний засіб першої лінії в лікуванні різних холестатичних захворювань і гепатобіліарних патологій печінки, а також у лікуванні холестеринових жовчних каменів. Під час синтезу в субстанцію УДХК можуть потрапляти домішки як споріднені жовчні кислоти, а саме хенодезоксихолева кислота (домішка А), холева кислота (домішка В) і літохолева кислота (домішка С), які застосовуються як вихідний матеріал, а також інші органічні сполуки, зокрема альдегіди та кетони. Нами розроблено аналітичну методику визначення домішок УДХК у твердих желатинових капсулах методом тонкошарової хроматографії, яка характеризується експресністю та відносно низькою вартістю рутинного контролю порівняно з рідинною хроматографією. Утворені плями ідентифікованих домішок оцінювали в порівнянні з плямами розчинів стандартів. Результати аналізу вважали достовірними, якщо на хроматограмі розчину порівняння (g) спостерігали дві плями. Оцінено валідаційні характеристики: специфічність, робастність, придатність хроматографічної системи, межа виявлення. Робастність досліджено з використанням ненасиченої камери й доведено, що методика є стійкою до зміни ступеня насичення камер. Придатність хроматографічної системи перевірено на пластинах тієї самої фірми виробника з алюмінієвою та скляною підкладками. Встановлено, що тип підкладки сорбенту не впливає на придатність хроматографічної системи. Розраховано максимально допустимі значення меж виявлення для УДХК та її домішок та доведено, що плями домішок на рівні межі виявлення чітко спостерігаються.
Посилання
Bessone F., Roma M.G. Is ursodeoxycholic acid detrimental in obstructive cholestasis? A propos of a case of malignant biliary obstruction. Annals of Hepatology. 2016;15 (3): 442–447. https://doi.org:10.5604/16652681.1198824.
Promising new fixed combination for the treatment of diseases of the hepatobiliar system: Substantiation of pharmacotherapeutic properties and pharmaceutical quality profile. L.B. Bondarenko et al. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2018. Vol. 9, Issue 1. P. 23–40. https://doi.org/10.15421/021804.
Tonin F., Arends I.W.C.E. Latest development in the synthesis of ursodeoxycholic acid (UDCA): a critical review. Beilstein J. Org. Chem., 14 (2018), pp. 470–483. https://doi.org/10.3762/bjoc.14.33.
Салій О. О., Нікітіна О. А., Ковалевська О. І., Ляшенко В. О. Дослідження валідаційних характеристик методики кількісного визначення урсодеоксихолевої кислоти у твердих желатинових капсулах при оцінці однорідності дозованих одиниць. Фармацевтичний часопис. 2024. № 2. С. 22–33. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14405.
Farina G.A. et al. Adverse effects of deoxycholic acid in submandibular glands, submental, inguinal and subplantar regions: a study in rats. Clinical Oral Investigations, 2022. Vol. 26. №. 3. P. 2575–2585. https://doi.org/10.1007/s00784-021-04227-6.
Roda A. et al. HPLC study of the impurities present in different ursodeoxycholic acid preparations: comparative evaluation of four detectors. Journal of pharmaceutical and biomedical analysis, 1993, 11.8: 751–760.
Peepliwal A., Bonde C.G., Bothara K.G.. A validated RP-HPLC method for quantitative determination of related impurities of ursodeoxycholic acid (API) by refractive index detection. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis, 2011. Vol. 54, Issue 4. P. 845–849. https://doi.org/10.1016/j.jpba.2010.10.001.
Boscolo О., Flor S., Dobrecky C., Martinefski M., Tripodi V., Lucangioli S. LC-MS/MS Method Applied to the Detection and Quantification of Ursodeoxycholic Acid Related Substances in Raw Material and Pharmaceutical Formulation (2018). Journal of Pharmacy and Pharmacology, 6 (2018), 448–455. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=3873576.
Huang Y. et al. Development of HPLC-CAD method for simultaneous quantification of nine related substances in ursodeoxycholic acid and identification of two unknown impurities by HPLC-Q-TOF-MS. Journal of pharmaceutical and biomedical analysis, 2023, 229: 115357. https://doi.org/10.1016/j.jpba.2023.115357.
Ursodeoxycholic acid (1275). European Pharmacopoeia. 10th Edition. – European Directorate for the Quality of Medicines (EDQM). Council of Europe, F-67075 Strasbourg Cedex, France, 2019. P. 4152.
Repina N. et al. Thin-layer chromatographic separation of a number of bile acids with mobile phases based on surfactants. JPC – Journal of Planar Chromatography – Modern TLC, 2020, 33.3: 271–279. https://doi.org/10.1007/s00764-020-00034-z.
ICH Q2 (R1): Validation of Analytical Procedures: Text and Methodology [Електроний ресурс]. Режим доступу: https://database.ich.org/sites/default/files/Q2%28R1%29%20%20Guideline.pdf.
Analytical Procedures and Methods Validation for Drugs and Biologics: Guidancefor Industry. FDA CDER etc. U.S. Department of Health and Human Services, 2015, 18 p. [Електроний ресурс]. Режим доступу: https://www.fda.gov/media/87801/download.
Валідація аналітичних методик і випробувань. Державна фармакопея України. 2-ге вид. Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2015. Т. 1. С. 910–929.
Статистичний аналіз результатів хімічного експерименту. Державна фармакопея України. 2-ге вид. Харків : Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2015. Т. 1. С. 881–909.
