ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З МЕДІАЛЬНИМ ВЕЛИКОГОМІЛКОВИМ СТРЕС-СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.4.13Ключові слова:
курсанти, медіальний великогомілковий стрес-синдром, реабілітаціяАнотація
Медіальний великогомілковий стрес-синдром (МВСС) – травма надмірного навантаження, що проявляється болем задньомедіальної частини великогомілкової кістки, причиною якого є мікротравми м’язів гомілки та перенапруження місць їх кріплення, а також прогресуючий до стресового перелому періостит великогомілкової кістки. Відновлення курсантів після отримання такої травми є тривалим та може призводити до значних перерв у виконанні службових обов’язків, підготовці та навчанні.Мета дослідження – оцінити ефективність програми фізичної терапії в реабілітації військовослужбовців із медіальним великогомілковим стрес-синдромом.Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 25 курсантів першого курсу навчання з ознаками МВСС середнім віком 18,1±2,1 років. Їх було розподілено на 3 групи: порівняльну, що не зазнала втручань, основну групу 1, учасники якої відвідали освітнє заняття, та основну групу 2, де курсанти, крім освітнього заняття, протягом 6 тижнів проходили комплексну програму фізичної терапії (ФТ) для реабілітації МВСС.Результати дослідження. Ефективність програми ФТ була підтверджена статистично значущими результатами, зокрема зниженням показників важкості прояву синдрому за шкалою оцінювання МВСС, у курсантів основної групи 2 (на 72%), зменшенням у них рівня інтенсивності болю в стані спокою (на 87,5% у порівнянні з первинним обстеженням) та під час фізичних навантажень (на 55,9%), покращенням показників сили м’язів нижніх кінцівок і результатів Y-баланс-тесту. Показники критеріїв оцінювання ефективності запропонованих втручань в основній групі 1 поступалися за рівнем приросту або зменшення основній групі 2, але переважали значення порівняльної групи.Висновки. Результати дослідження підтвердили, що окреме застосування освітнього компонента має обмежену ефективність в реабілітації курсантів із МВСС, тоді як запропонована комплексна програма фізичної терапії в поєднанні з освітнім компонентом сприяють досягненню значних клінічних результатів у відновленні військовослужбовців зі стрес-синдромом.
Посилання
Аналіз травматизму серед військовослужбовців Збройних Сил України в умовах повсякденної діяльності та зоні збройного конфлікту протягом останніх років. Військова медицина України / А.М. Галушка та ін. 2019. Т. 19. № 2. С. 5–16.
Прогностична оцінка потреби у медичний реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України на основі даних структури їх бойової травми / А.В. Швець та ін. Український військово-медичний журнал. 2022. Т. 3. № 3. С. 110–117. DOI: 10.46847/ujmm.2022.3(3)‐110
Hamstra-Wright K. L, Huxel Bliven K. C, Bay C. Risk factors for medial tibial stress syndrome in physically active individuals such as runners and military personnel: a systematic review and meta-analysis. Br J Sports Med. 2015. № 49(6). Р. 362–369. doi: 10.1136/bjsports-2014-093462
Garnock C., Witchalls J., Newman P. J. Predicting individual risk for medial tibial stress syndrome in navy recruits. J Sci Med Sport. 2018. № 21(6). Р. 586–590. DOI: 10.1016/j.jsams. 2017.10.020
Kuprinenko O. V., Tymruk-Skoropad K. A., Briskin Y. A. et al. The Structure of Injuries and the Relevance of Physiotherapy for Prevention and Rehabilitation for Medial Tibial Stress Syndrome in Cadets. Acta Balneol. 2022. Т. LXIV. № 2(168). Р. 160–5. DOI: 10.36740/ABAL202202111
Купріненко О.В., Тимрук-Скоропад К.А. Реабілітація і профілактика медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Art of Medicine. 2023. № 2(26). С. 224–234. DOI: 10.21802/artm.2023.2.26.224
Winters M. The diagnosis & management of medial tibial stress syndrome (shin splints): an evidence-update. Dansk Sportsmedicin. 2017. № 21(4). Р. 8–13.
Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісії з питань етики : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.09.2009 р. № 690. Офіційний вісник України. 2009. № 87. С. 95.
Ware J. E., Keller S. D., Kosinski M. SF-12 : how to score the SF-12 physical and mental health summary scales : manual. Boston : Health Institute, New England Medical Center, 1995. 96 р.
Teyhen D.S., Riebel M. A., McArthur D. R. et al. Normative data and the influence of age and gender on power, balance, flexibility, and functional movement in healthy service members. Mil Med. 2014. № 179(4). Р. 413–20. doi: 10.7205/ MILMED-D-13-00362
Neves L. F., Quadros de Souza C., Stoffel M., et al. The Y balance test – how and why to do it? Int Phys Med Rehab J. 2017. № 2(4). Р. 99–100. DOI: 10.15406/ipmrj.2017.02.00058
Sánchez-Oliver A. J., Caraballo I., Pérez-Bey A. et al. Anthropometric characteristics of young elite sailors based on performance level. J Exerc Sci Fit. 2022. № 21(1). Р. 125–130. doi: 10.1016/j.jesf.2022.11.007
Smith C. A., Chimera N. J., Warren M. Association of y balance test reach asymmetry and injury in division I athletes. Med Sci Sports Exerc. 2015. № 47(1). Р. 136–41. doi: 10.1249/MSS.0000000000000380
Vincent H. K., Brownstein M., Vincent K. R. Injury Prevention, Safe Training Techniques, Rehabilitation, and Return to Sport in Trail Runners. Arthrosc Sports Med Rehabil. 2022. № 4(1). Р. e151–e162. doi: 10.1016/j.asmr.2021.09.032
Meulekamp M. Z., Sauter W., Buitenhuis M. et al. Short-Term Results of a Rehabilitation Program for Service Members With Lower Leg Pain and the Evaluation of Patient Characteristics. Mil Med. 2016. № 181(9). Р. 1081–7. doi: 10.7205/MILMED-D-15-00303
Garcia S. G., Rona S.R., Tinoco M.C. et al. Shockwave treatment for medial tibial stress syndrome in military cadets: A single-blind randomized controlled trial. Int J Surg. 2017. № 46. Р. 102–9. doi: 10.1016/j.ijsu.2017.08.584.
Georgeto S. M. Carvalho Andraus R. A., Júnior E. de O. et al. Bilateral Idiopathic Carpal Tunnel Syndrome: Clinical‐ Functional Characterization and Efficacy of Two Combined Postoperative Physiotherapeutic Treatments. Orthop Surg. 2023. № 15(6). Р. 1654–1663. doi: 10.1111/os.13705
Haddad C., Sacre H., Obeid S. et al. Validation of the Arabic version of the “12-item short-form health survey” (SF-12) in a sample of Lebanese adults. Arch Public Health. 2021. № 79(56). doi: 10.1186/s13690-021-00579-3
Lashien S. A., Abdelnaeem A. O., Gomaa E. F. Effect of hip abductors training on pelvic drop and knee valgus in runners with medial tibial stress syndrome: a randomized controlled trial. J Orthop Surg Res. 2024. № 19(700). doi: 10.1186/ s13018-024-05139-3
Ramteke S. U., Jaiswal P. R. Physical Therapy Perspectives for Medial Tibial Stress Syndrome in a Novice Runner: A Case Report. Cureus. 2024. № 16(8). Р. e67647. DOI: 10.7759/cureus.67647
Read P. J., Oliver J. L., Myer G. D. et al. Utility of the anterior reach Y-BALANCE test as an injury risk screening tool in elite male youth soccer players. Physical Therapy in Sport. 2020. № 45. P. 103–110. doi: 10.1016/j.ptsp.2020.06.002
