ПРИНЦИПИ ГІДРОКІНЕЗОТЕРАПІЇ ПІСЛЯ ПЛАСТИЧНО-РЕКОНСТРУКТИВНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ХРЕСТОПОДІБНОЇ ЗВ’ЯЗКИ КОЛІННОГО СУГЛОБА
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.4.15Ключові слова:
хрестоподібні зв’язки, гідрокізотерапія, фізична терапіяАнотація
Метою дослідження є оцінювання ефективності комплексного застосування засобів фізичної терапії після реконструктивної операції із заміни передніх хрестоподібних зв’язок колінного суглоба.Матеріали і методи. Експеримент проводився на базі обласного центру артрології та відновного лікування Рівненської міської лікарні. До його проведення було залучено 26 пацієнтів після пластично-реконструктивного відновлення повністю розірваних передніх хрестоподібних зв’язок колінного суглоба. Усіх пацієнтів було поділено шляхом випадкового відбору на дві групи, основну і контрольну – по 13 осіб у кожній. Запорукою рівноцінності функціонального стану пацієнтів обох груп у післяопераційному періоді стало тестування відновлюваних суглобів за 5-бальною шкалою болю (шкалою Вонга-Бейкера) і за 5-бальною шкалою сили стегнових і гомілкових м’язів оперованої кінцівки (шкалою Ловетта). Стан оперованих кінцівок на початок експерименту був приблизно однаковим.У центрі артрології і відновного лікування пацієнти контрольної і основної груп отримували ідентичне медикаментозне і реабілітаційне лікування, плюс до цього пацієнти основної групи додатково, тричі на тиждень займались протягом 30 хвилин гідрокінезотерапією, за авторською експериментальною методикою.Результати. Через місяць із початку експерименту було проведено планове контрольне тестування за описаними вище шкалами й отримано такі результати: 1) у 8 пацієнтів основної групи з 13 інтенсивність больового відчуття зменшилась порівняно з пацієнтами контрольної групи (у 4 з 13), тобто на 30%; 2) тонус і сила стегнових і задньогомілкових м’язів прооперованих кінцівок у пацієнтів основної групи збільшились у 11 пацієнтів з 13 порівняно з пацієнтами контрольної групи (у 8 з 13), тобто на 23%.Висновки. Застосування гідрокінезотерапії після реконструкції передніх хрестоподібних зв’язок колінного суглоба в комплексі з медикаментозною терапією і зміцнювальною гімнастикою на повітрі значно прискорює відновлення прооперованого колінного суглоба.
Посилання
Bachmaier S., DiFelice G.S., Sonnery-Cottet B. та ін. Лікування гострих розривів проксимальної передньої хрестоподібної зв’язки – частина 2 : роль внутрішньої фіксації у формуванні розриву та стабілізації методів відновлення. Orthop J Sports Med. 2020. № 8.
Calvert N.D., Smith A., Ackland T., Kuster M.S., Ebert J. Kneeling difficulty is common following anterior cruciate ligament reconstruction with hamstring autograft and correlates with outcome measures. Arch Orthop Trauma Surg. 2020; 140 : 913–921.
Heusdens C.H.W., Hopper G.P., Dossche L., Roelant E., Mackay G.M. Anterior cruciate ligament repair with independent suture tape reinforcement : a case series with 2-year follow-up. Knee Surg Sports TraumatolArthrosc. 2019 ; 27 : 60–67.
Widner M., Dunleavy M., Lynch S. Outcomes following ACL reconstruction based on graft type: are all grafts equivalent? Curr Rev Musculoskelet Med. 2019 ; 12 : 460–465.
Leong N.L., Kator J.L., Clemens T.L., James A., Enamoto-Iwamoto M., Jiang J. Tendon and ligament healing and current approaches to tendon and ligament regeneration. J Orthop Res.2020 ; 38 : 7–12.
Meierbachtol A., Obermeier M., Yungtum W. et al. Injury-related fears during the return-to-sport phase of ACL reconstruction rehabilitation. Orthop J Sports Med. 2020 ; 8 : 2325967120909385.
Murray M.M., Fleming B.C., Badger G.J. et al. Bridge-enhanced anterior cruciate ligament repair is not inferior to autograft anterior cruciate ligament reconstruction at 2 years : results of a prospective randomized clinical trial. Am J Sports Med. 2020 ; 48 : 1305–1315.
Anderson S.R., Youssefzadeh K.A., Limpisvasti O. Anterior cruciate ligament reconstruction with suture tape augmentation: a surgical technique. Arthrosc Tech. 2019 ; 8 : e1579–e1582.
Buckthorpe M., Della Villa F., Della Villa S. et al. On-field Rehabilitation Part 1: 4 Pillars of High-Quality On-field Rehabilitation Are Restoring Movement Quality, Physical Conditioning, Restoring Sport-Specific Skills, and Progressively Developing Chronic Training Load. J Orthop Sports PhysTher2019 ; 49 : 565–9.
Ghaderi M., Letafatkar A., Thomas A.C. et al. Effects of a neuromuscular training program using external focus attention cues in male athletes with anterior cruciate ligament reconstruction : a randomized clinical trial. BMC Sports Sci Med Rehabil2021 ; 13 : 49.
Peultier-Celli L., Mainard D., Wein F. et al. Comparisonofan Innovative Rehabilitation, Combining Reduced Conventional Rehabilitation with Balneotherapy, an da Convention-al Rehabilitation after Anterior Cruciate Ligament Reconstruction in Athletes. Front Surg. 2017 ; 4 : 61.
Scott J., Wozencroft A., Nocera V., Webb K., Anderson J. Aquatic Therapy Interventions and Disability: A recreational therapy perspective. Int J Aquat Res Educ.2020 ; 12(3) : 5.
Buckthorpe M., Pirotti E., Villa F.D. Benefits and use of aquatic therapy during rehabilitation after ACL reconstruction: A clinical commentary. Int J Sports Phys Ther.2019 ; 14(6) : 978–993.
Hajouj E., Hadian M.R., Mir S.M., Talebian S., Ghazi S. Effects of innovative aquatic proprioceptive training on knee proprioception in athletes with anterior cruciate ligament reconstruction: A randomized controlled trial. Arch Bone Jt Surg.2021 ; 9(5) : 519–526.
