ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ ІЗ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.4.16Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація, діти, черепно-мозкова травмаАнотація
Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) у дітей є важливою проблемою охорони здоров’я та часто призводить до формування неврологічних дефіцитів і зниження якості життя дитини та її сім’ї. У дітей ЧМТ має свої унікальні аспекти та часто обумовлює переривання нормального розвитку дитини й формування стійкої інвалідності. Фізична терапія відіграє важливу роль у реабілітації дітей із ЧМТ, але на сьогодні існує недостатня доказова база щодо принципів формування програм фізичної терапії для цієї групи пацієнтів, що підтверджує актуальність подальших досліджень у цьому напрямі.Мета – на підставі теоретичного дослідження науково-методичної літератури визначити ключові принципи підбору й використання засобів фізичної терапії у реабілітації дітей із наслідками черепно-мозкової травми.Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети дослідження застосовувався аналіз закордонних науково-методичних видань, що опубліковані в базах даних PubMed, Web of Science та Google Scholar і відповідають тематиці дослідження.Результати дослідження. Проведено аналіз наукових публікацій із метою визначення ключових принципів підбору й використання засобів фізичної терапії у реабілітації дітей із наслідками черепно-мозкової травми.Визначено надзвичайну важливість та актуальність досліджень у галузі фізичної терапії дітей, які перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ).Встановлено, що клінічна картина ЧМТ у дітей варіює залежно від тяжкості й характеру травми, а також віку дитини на момент ушкодження. Визначено, що, крім моторних і сенсорних дефіцитів, які виникають у дітей після ЧМТ, когнітивні порушення, зокрема дефіцит виконавчих функцій, проблеми з увагою та пам’яттю, значно ускладнюють процес реабілітації, навчання й соціальну адаптацію дітей із черепно-мозковою травмою.Виявлено, що ранній початок реабілітаційних заходів сприяє кращому функціональному відновленню, а саме покращенню рухових і когнітивних функцій, що має вирішальне значення для забезпечення якості життя дитини в довгостроковій перспективі.Визначено, що ключовим принципом є індивідуалізація фізичної терапії з урахуванням таких чинників, як тяжкість травми, час від моменту ушкодження, наявність ускладнень, стадія відновлення та вік дитини.Окрім фізичних функцій, значну роль відіграють когнітивні показники, зокрема здатність виконувати прості інструкції, що визначає можливість активної участі дитини в терапевтичному процесі.Також визначено, що створення оптимального дитячого, збагаченого терапевтичного середовища й забезпечення належної мотивації дитини шляхом урахування її інтересів у терапевтичному процесі є важливим фактором ефективної реабілітації. Відзначено, що у випадку важких моторних порушень важливу роль відіграють адаптація житлового простору, підбір допоміжних засобів пересування та навчання сім’ї технік догляду за дитиною.Результати дослідження вказують на високу ефективність фізичної терапії дітей із ЧМТ. Проте наразі не існує чітких рекомендацій щодо підбору, дозування й обсягу засобів фізичної терапії. Отже, виникає потреба в додаткових дослідженнях для визначення оптимального підходу до формування програм фізичної терапії дітей із наслідками черепно-мозкової травми.Висновки. Аналіз наукових публікацій з питань фізичної терапії дітей із черепно-мозковою травмою виявив, що ранній початок терапії значно скорочує період відновлення й покращує віддалені результати. Індивідуалізований підхід до підбору й дозування засобів фізичної терапії, активне залучення сім’ї та створення для дитини сприятливого середовища є основними факторами успішної реабілітації. Однак, попри високу ефективність фізичної терапії, усе ще існує потреба в чітких рекомендаціях щодо принципів підбору, дозування й обсягу фізичної терапії, що підкреслює важливість подальших досліджень у цій сфері.
Посилання
Dewan M.C., Mummareddy N., Wellons J.C. 3rd, Bonfield C.M. Epidemiology of Global Pediatric Traumatic Brain Injury: Qualitative Review. World Neurosurg. 2016 Jul; 91: 497–509.e1. DOI: 10.1016/j.wneu.2016.03.045. Epub 2016 Mar 25. PMID: 27018009.
Keenan H.T., Presson A.P., Clark A.E., Cox C.S., Ewing-Cobbs L. Longitudinal Developmental Outcomes after Traumatic Brain Injury in Young Children: Are Infants More Vulnerable Than Toddlers? J Neurotrauma. 2019; 36 (2): 282–292. DOI:10.1089/neu.2018.5687.
Gao S., Treble-Barna A., Fabio A., Kelly M.K., Beers S.R., Rosario B.L., Bell M.J., Wisniewski S.R. Effects of inpatient rehabilitation after acute care on functional and quality-of-life outcomes in children with severe traumatic brain injury. Brain Inj. 2022 Sep 19; 36 (10–11): 1280–1287. DOI: 10.1080/02699052.2022.2120211. Epub 2022 Sep 13. PMID: 36101488; PMCID: PMC9890641.
Gmelig Meyling C., Verschuren O., Rentinck I.C.M., Wright V., Gorter J.W., Engelbert R.H.; Pediatric Acquired Brain Injury (Abi) Collaborative. Development of expert consensus to guide physical rehabilitation in children and adolescents with acquired brain injury during the subacute phase. J Rehabil Med. 2023 Aug 16;55:jrm12303. DOI: 10.2340/jrm.v55.12303. PMID: 37584479; PMCID: PMC10448247.
Gmelig Meyling C., Verschuren O., Rentinck I.R., Engelbert R.H.H., Gorter J.W. Physical rehabilitation interventions in children with acquired brain injury: a scoping review. Dev Med Child Neurol. 2022; 64 (1): 40–48. DOI: 10.1111/ dmcn.14997.
Kramer M.E., Suskauer S.J., Christensen J.R., et al. Examining acute rehabilitation outcomes for children with total functional dependence after traumatic brain injury: a pilot study. J Head Trauma Rehabil. 2013; 28 (5): 361–370. DOI: 10.1097/HTR.0b013e31824da031.
Popernack M.L., Gray N., Reuter-Rice K. Moderate-to-Severe Traumatic Brain Injury in Children: Complications and Rehabilitation Strategies. J Pediatr Health Care. 2015; 29 (3): e1–e7. DOI: 10.1016/j.pedhc.2014.09.003.
Reuter-Rice K., Eads J.K., Berndt S., Doser K. The Initiation of Rehabilitation Therapies and Observed Outcomes in Pediatric Traumatic Brain Injury. Rehabil Nurs. 2018; 43 (6): 327–334. DOI: 10.1097/rnj.0000000000000116.
Araki T., Yokota H., Morita A. Pediatric Traumatic Brain Injury: Characteristic Features, Diagnosis, and Management. Neurol Med Chir (Tokyo). 2017; 57 (2): 82–93. DOI: 10.2176/nmc.ra.2016-0191.
Tepas J.J. 3rd, Leaphart C.L., Pieper P., Beaulieu C.L., Spierre L.R., Tuten J.D., Celso B.G. The effect of delay in rehabilitation on outcome of severe traumatic brain injury. J Pediatr Surg. 2009 Feb; 44 (2): 368–72. DOI: 10.1016/ j.jpedsurg.2008.10.089. PMID: 19231536.
Stadler H., Müller K., Kurlemann G., Lendt M. Effectiveness of Neuropediatric Inpatient Rehabilitation. Neuropediatrics. 2024 Apr; 55 (2): 83–89. DOI: 10.1055/s-0043-1777124. Epub 2023 Dec 20. PMID: 38122809.