МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ІШЕМІЧНИМ ІНСУЛЬТОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.2.11Ключові слова:
ішемічний інсульт, функціональний метод, застосування засобів фізичної реабілітації, компенсаторні зміни рухової системи, динамічна рухова функція, «геміпарез», «геміплегія».Анотація
Мета нашого дослідження: розробити і обґрунтувати функціональну методику використання засобів фізичної реабілітації у відновленні рухової функції хворих ішемічним інсультом в районі внутрішньої сонної артерії з урахуванням психологічного стану пацієнта, онтогенетичних особливостей відновлення постуральної та динамічної функції і біомеханічних законів формування компенсаторних змін рухової системи особистості. Методи дослідження. В системі заходів фізичної реабілітації хворих на ішемічний інсульт одним із найважливіших моментів є контроль рівня адаптаційних можливостей пацієнта. Факторами ризику з боку серцево-судинної системи є: ступінь вираження атеросклерозу, артеріальна гіпертензія, особливо – підвищення артеріального тиску понад 200 мм рт. ст. і діастолічного – понад 110 мм рт ст., збільшення в’язкості крові, коливання артеріального тиску, наприклад, при розладах серцевого ритму. Пацієнти, які були включені до дослідження, були відібрані методом рандомізації за допомогою Таблиці випадкових чисел (нами використовувалася технологія парного проєктування). Пацієнти контрольної групи отримували комплекс реабілітаційних заходів з використанням фізичних вправ (за запропонованою нами класичною методикою). Для оцінки психологічного стану хворого використовувався восьмикольоровий тест М. Люшера. Результати дослідження. У всіх хворих експериментальної і контрольної груп протягом усього періоду ста- ціонарного лікування щодня аналізувалися: самопочуття, частота і характер больових відчуттів, інші скарги (задишка, серцебиття, порушення сну і настрою, переносимість процедур відновлювального лікування). Для всіх хворих до і після курсу комплексної реабілітації проводилися клініко-функціональне і психологічне обстеження. Висновки. Вивчення вихідного стану довільної моторики хворих на ішемічний інсульт на початку проведення курсу фізичної реабілітації свідчило про наявність розладів статичної та динамічної рухової функції руки, ноги, узгодженої дії рук і ніг, голови, тулуба, але досить різних за своєю експлікацією в досліджуваних групах хворих. Стан рухової функції хворих ішемічним інсультом характеризується таким чином: на ураженій стороні максимальні значення обсягу активних, пасивних рухів сили і тонусу м’язів діагностуються в підгрупі «геміпарез», найменші – в підгрупі «геміплезії». На стороні лакуни ураження найбільшою мірою виражені сила і тонус м’язів діагностуються в підгрупі «геміпарез», найбільший обсяг активних і пасивних рухів, в свою чергу, – у підгрупі «плезія + парез», «геміпарез» тощо.
Посилання
Онуфрієва Л., Івашкевич Ед. The development of learner’s autonomy by the way of the formation of social intelligence. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Вип. 51. 2021. С. 9–32. URL: https://doi.org/10.32626 /2227-6246.2021-51.9-32.
Роговик Л.С. Шкала психомоторної активності. 2013. URL: ecopsy.com.ua/data/zbirki/2003_01/sb01_57.pdf.
Харченко Є., Куриця Д. Psychological ways of providing primary medical sanitary help for people who use psychoactive substances. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Вип. 51. 2021. С. 215–240. URL: https://doi.or g/10.32626/2227-6246.2021-51.215-240.
Харченко Є.М., Михальчук Н.О. Методика вимірювання обсягу активних рухів в суглобах кінцівок хворого на ішемічний інсульт. Методичний посібник. Рівне : РДГУ, 2022a. 108 с.
Харченко Є.М., Михальчук Н.О. Функціональна методика фізичної реабілітації хворих на ішемічний інсульт. Методичний посібник. Рівне : РДГУ, 2022b. 134 с. 1. Цветовой тест М. Люшера. 2012. URL: https://psyfactor.org/lib/lusher.htm.
Hardeman Rachel R., Medina Eduardo M., Kozhimannil Katy B. Structural Racism and Supporting Black Lives – The Role of Health Professionals. New England Journal of Medicine. Vol. 375(22). 2016. P. 2113–2115. URL: https://doi. org/10.1056/NEJMp1609535.
Hayden F.G., Farrar J., Peiris J.S. Towards improving clinical management of Middle East respiratory syndrome coronavirus infection. Lancet Infect Dis. Vol. 14(7). 2014. P. 544–546. URL: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(14)70793-5.
Kharchenko Ye., Komarnitska L. Theoretical foundations of psychological and physical rehabilitation of patients with ischemic stroke. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Вип. 52. 2021. С. 275–298. URL: https://doi.org/ 10.32626/2227-6246.2021-52.275-298.
Kharchenko Ye., Vashchenko I. The peculiarities of the correction of psychomotor disorders of patients with ischemic stroke: the psychological aspect. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». Вип. 53. 2021. С. 284–305. URL: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2021-53.284-305.
Khwaja A. KDIGO clinical practice guidelines for acute kidney injury. Nephron Clin Pract. Vol. 120. 2012. P. 179–84.
Mykhalchuk N., Pelekh Yu., Kharchenko Ye., Ivashkevych Ed., Ivashkevych Er., Prymachok L., Hupavtseva N., Zukow W. The empirical research of the professional reliability of 550 doctors during the COVID-19 pandemic in Ukraine (March-June, 2020). Balneo Research Journal. Vol. 368, 11(3), September 2020. 2020. P. 393–404. URL: http://dx.doi. org/10.12680/balne.
Onufriieva L., Chaikovska O., Kobets O., Pavelkiv R., Melnychuk T. Social Intelligence as a Factor of Volunteer Activities by Future Medical Workers. Journal of History Culture and Art Research. Vol. 9(1). 2020. P. 84–95. URL: http:// dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2536
http://apps.webofknowledge.com/full_record.do?product=WOS&search_mode=GeneralSearch&qid=3&SID=C2ro oGzb9Eyq4lCkoTY&page=1&doc=1.
Villar J., Blanco J., del Campo R. Spanish Initiative for Epidemiology, Stratification & Therapies for ARDS (SIESTA) Network. Assessment of PaO/FiO for stratification of patients with moderate and severe acute respiratory distress syndrome. BMJ Open. Vol. 5(3). 2015. URL: http://10.1136/bmjopen-2014-006812.