ВІДПОВІДНІСТЬ ПРИЗНАЧЕННЯ СТАТИНІВ ІСНУЮЧИМ РЕКОМЕНДАЦІЯМ У КОНТЕКСТІ ЇХ КЛІНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УМОВАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ МІСЬКОЇ ЛІКАРНІ ІРАКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.2.12Ключові слова:
атеросклероз, ішемічна хвороба серця, статини, інгібітори HMG-CoA-редуктази, оптимальна фармакотерапія, фармацевтична опіка.Анотація
Статини в даний час є провідними препаратами для лікування атеросклеротичних захворювань та профілактики їх фатальних ускладнень. У той самий час їх застосування на практиці пов’язані з низкою серйозних побічних ефектів, які суттєво обмежують їх повсюдне використання. Переважна більшість з таких носять дозозалежний характер. З метою визначення обґрунтованості призначень статинів відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій щодо дози, виду препарату, режиму його призначення та термінів корекції курсу лікування ретроспективно проаналізовано 72 амбулаторні карти пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями атеросклеротичного ґенезу. До обстежених увійшли 27 жінок та 45 чоловіків віком від 42 до 68 років (в середньому 49,3 ± 1,8 роки). Результати лікування відстежені за період у три місяці з урахуванням динаміки рівнів загального холестерину та ЛПНЩ крові. Нераціональне застосування статинів виявлено у 26 з 54 пацієнтів з дуже високим та високим серцево-судинним ризиком ускладнень (48,1% випадків; використання неефективного у цих випадках симвастатину та відносно низьких доз аторвастатину). При помірному ризику у 9 із 15 пацієнтів добові дози аторвастатину були невиправдано завищені, що суттєво підвищувало ймовірність розвитку побічних ефектів лікування. А у 26,7% хворих цієї ж групи, навпаки, використовували занижені дози симвастатину. Що не дозволяло досягти цільових показників рівнів ліпідів крові. Корекцію режиму дозування статинів через три місяці лікування констатували лише у 17 із 51 пацієнтів, у яких вона була необхідна (33,3% контингенту). Розроблено адресні рекомендації щодо усунення випадків нераціонального застосування статинів на практиці.
Посилання
A review of low-density lipoprotein cholesterol, treatment strategies, and its impact on cardiovascular disease morbidity and mortality / R. K. Wadhera et al. Journal of Clinical Lipidology. 2016. Vol. 10, no. 3. P. 472–489.
Association between low density lipoprotein and all cause and cause specific mortality in Denmark: prospective cohort study / C. D. L. Johannesen et al. BMJ. 2020. Vol. 371. m4266.
Pinal-Fernandez I., Casal-Dominguez M., Mammen A. L. Statins: pros and cons. Med Clin (Barc). 2018. Vol. 150, no. 10. P. 398–402.
Ward N. C., Watts G. F., Eckel R. H. Statin Toxicity: Mechanistic Insights and Clinical Implications. Circulation Research. 2019. Vol. 124, no. 2. P. 328–350.
Stone N. J., Greenland P., Grundy S. M. Statin Usage in Primary Prevention-Comparing the USPSTF Recommendations With the AHA/ACC/Multisociety Guidelines. JAMA Cardiol. 2022. Vol. 7, no. 10. P. 997–999.
Association of ABCC2 polymorphism and gender with high-density lipoprotein cholesterol response to simvastatin / Liu N. et al. Pharmacogenomics. 2018. Vol. 19, no. 14. P. 1125–1132.
Attainment of low-density lipoprotein cholesterol goals in statin treated patients: Real-world evidence from Australia / S. Talic et al. Current Problems in Cardiology. 2022 Vol. 47, no. 7. 101068.
PCSK9 Inhibitors in the Management of Cardiovascular Risk: A Practical Guidance / X. Jia et al. Vascular health and risk management. 2022. Vol. 18. P. 555–566.
Moroz V. A., Grintsov E. F. Clinical and pharmaceutical analysis features of oral hypoglycemicmedications usage at patients with diabetes mellitus type 2. Experimental and clinical medicine. 2016. Vol. 70, no. 1. P. 52–58.
The Association Between Statin Use and Risk of Chronic Kidney Disease in Community-Dwelling Older People in Shanghai, China / M. Zhao et al. Clinical epidemiology. 2022. Vol. 14. P. 779–788.
Effects of Statin Use in Advanced Chronic Kidney Disease Patients / T. M. Huang et al. Journal of clinical medicine. 2018. Vol. 7, no. 9. 285.
