СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ: НОВІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.1.30Ключові слова:
синдром полікістозних яєчників, комбіновані оральні контрацептиви, антиандрогени, інсулінорезистентність, репродуктивне здоров’я, метаболічний синдром, ультразвукова діагностика, лікування, фізична активність, дієтотерапіяАнотація
Синдром полікістозних яєчників (далі – СПКЯ) – одне з найпоширеніших ендокринних захворювань у жінок репродуктивного віку. Це багатогранне захворювання, яке впливає на різні аспекти здоров’я, включно з репродуктивною функцією, обміном речовин і психоемоційним станом. Основними проявами СПКЯ є порушення менструального циклу, гірсутизм, ожиріння, порушення овуляції та підвищення рівня андрогенів у крові. Якщо захворювання не діагностувати й не лікувати вчасно, СПКЯ може призвести до безпліддя, метаболічних порушень, як-от інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу, а також підвищеного ризику серцево-судинних захворювань.Останнім часом наукові досягнення в медицині дали змогу вдосконалити методи діагностики та лікування цього захворювання. Для діагностики СПКЯ широко використовують сучасні методи візуалізації, зокрема ультразвукова діагностика, яка дає змогу виявити характерні зміни в яєчниках, а також лабораторні дослідження рівня гормонів. Ключовим у діагностиці є комплексний підхід, який містить не тільки клінічні прояви, а й визначення рівня інсуліну та ліпідного профілю.Сучасний підхід до лікування СПКЯ орієнтований на індивідуалізацію терапії залежно від клінічних проявів і супутніх захворювань. Лікування передбачає медикаментозну терапію, спрямовану на відновлення нормальної овуляції, зниження рівня андрогенів, корекцію метаболічних порушень. Особлива увага приділяється використанню комбінованих оральних контрацептивів, антиандрогенних препаратів, а також інсулінорезистентності, яка є однією з основних причин СПКЯ. Крім того, важливим аспектом є корекція харчування й фізичної активності, що сприяє зниженню ваги, поліпшенню метаболічних показників і відновленню менструального циклу. Сучасні дослідження в лікуванні СПКЯ передбачають використання препаратів групи інозинопіримідинів та інсулінових сенсибілізаторів. Новітні методи генетичної терапії та використання біотехнологічних препаратів також створюють можливості для лікування в майбутньому.
Посилання
Cowan, S., Lim, S., Alycia, C., Pirotta, S., Thomson, R., Gibson-Helm, M., Blackmore, R., Naderpoor, N., Bennett, C., Ee, C., Rao, V., Mousa, A., Alesi, S., & Moran, L. (2023). Lifestyle management in polycystic ovary syndrome – beyond diet and physical activity. BMC endocrine disorders, 23(1), 14. https://doi.org/10.1186/s12902-022-01208-y
Joham, A. E., Norman, R. J., Stener-Victorin, E., Legro, R. S., Franks, S., Moran, L. J., Boyle, J., & Teede, H. J. (2022). Polycystic ovary syndrome. The lancet. Diabetes & endocrinology, 10(9), 668–680. https://doi.org/10.1016/S2213-8587(22)00163-2
Chang, S., & Dunaif, A. (2021). Diagnosis of Polycystic Ovary Syndrome: Which Criteria to Use and When?. Endocrinology and metabolism clinics of North America, 50(1), 11–23. https://doi.org/10.1016/j.ecl.2020.10.002
Pugliese, G., de Alteriis, G., Muscogiuri, G., Barrea, L., Verde, L., Zumbolo, F., Colao, A., & Savastano, S. (2023). Liraglutide and polycystic ovary syndrome: is it only a matter of body weight?. Journal of endocrinological investigation, 46(9), 1761–1774. https://doi.org/10.1007/s40618-023-02084-6
Hsueh, A. J., Kawamura, K., Cheng, Y., & Fauser, B. C. (2015). Intraovarian control of early folliculogenesis. Endocrine reviews, 36(1), 1–24. https://doi.org/10.1210/er.2014-1020
Munro, M. G., Balen, A. H., Cho, S., Critchley, H. O. D., Díaz, I., Ferriani, R., Henry, L., Edgar Mocanu, van der Spuy, Z. M., & FIGO Committee on Menstrual Disorders and Related Health Impacts, and FIGO Committee on Reproductive Medicine, Endocrinology, and Infertility (2022). The FIGO Ovulatory Disorders Classification System. Fertility and sterility, 118(4), 768–786. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2022.07.009
Komorowski, A. S., Hughes, L., Sarkar, P., Aaby, D. A., Kumar, A., Kalra, B., Legro, R. S., & Boots, C. E. (2024). Antimüllerian hormone level predicts ovulation in women with polycystic ovary syndrome treated with clomiphene and metformin. Fertility and sterility, 121(4), 660–668. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.12.031
Karakas S. E. (2017). New biomarkers for diagnosis and management of polycystic ovary syndrome. Clinica chimica acta; international journal of clinical chemistry, 471, 248–253. https://doi.org/10.1016/j.cca.2017.06.009
Papaetis, G. S., Filippou, P. K., Constantinidou, K. G., & Stylianou, C. S. (2020). Liraglutide: New Perspectives for the Treatment of Polycystic Ovary Syndrome. Clinical drug investigation, 40(8), 695–713. https://doi.org/10.1007/s40261-020-00942-2
Silva, I. S., Ferreira, C. N., Costa, L. B. X., Sóter, M. O., Carvalho, L. M. L., de C Albuquerque, J., Sales, M. F., Candido, A. L., Reis, F. M., Veloso, A. A., & Gomes, K. B. (2022). Polycystic ovary syndrome: clinical and laboratory variables related to new phenotypes using machine-learning models. Journal of endocrinological investigation, 45(3), 497–505. https://doi.org/10.1007/s40618-021-01672-8
