ВПЛИВ ЕРГОТЕРАПЕВТИЧНИХ УТРУЧАНЬ НА АКТИВНІСТЬ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ ДІТЕЙ ПЕРІОДУ ДРУГОГО ДИТИНСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.2.18Ключові слова:
реабілітація, ерготерапія, шкільне середовище, ерготерапевтичні послуги, якість життя, відновлення, незалежність, самообслуговування, заняттєва активність, активність повсякденного життяАнотація
Метою дослідження є оцінка ефективності впливу ерготерапії на рівень самообслуговування та якість життя дітей періоду другого дитинства з геміпаретичною формою церебрального паралічу.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 40 дітей віком 9–12 років, із яких 18 хлопчиків та 22 дівчинки. Учасники були розподілені на дві групи. Контрольна група (КГ) проходила 9-тижневу стандартну програму реабілітації, отримуючи послуги ерготерапевта, фізичного терапевта, логопеда та психолога. Основна група (ОГ) отримувала індуковану обмеженням рухову терапію (CIMT) у рамках занять з ерготерапевтом. Ефективність розробленого алгоритму втручання оцінювали на основі динаміки pROM, домену самообслуговування шкали WeeFIM та показників PedsQL, отриманих від батьків та дітей. Оцінювання проводили до початку втручання та через три тижні після терапії. Результати. Середній вік дітей становив 10,7±0,98 роки, без статистично значущих відмінностей між групами. Початкові результати оцінювання також не показали значущих відмінностей між групами.Середні показники самообслуговування за шкалою WeeFIM (M ± SD) становили 48,6 ± 0,52 у КГ та 44,4 ± 1,25 у ОГ. Загальні показники PedsQL, отримані від батьків, становили 73,5 ± 0,76 у КГ та 71,2 ± 1,25 у ОГ, а від дітей – 75,9 ± 1,26 у КГ та 72,4 ± 1,35 у ОГ. Порівняння груп виявило статистично значущі відмінності.Після повторного оцінювання статистично значущі відмінності між групами були підтверджені (p < 0,05).Середні ± SD значення шкали WeeFIM становили 51,7 ± 0,85 у КГ та 50,6 ± 1,24 у ОГ. Показники PedsQL, отримані від батьків, були 79,7 ± 1,94 у КГ та 83,6 ± 1,57 у ОГ, а від дітей – 79,8 ± 2,37 у КГ та 83,0 ± 1,98 у ОГ.Висновки. Порівняння результатів повторного оцінювання між ОГ та КГ показало статистично значуще покращення в обох групах. Статистичний аналіз початкових та повторних оцінювань показав, що діти з ОГ, які отримували CIMT протягом трьох тижнів, продемонстрували більше покращення функціональності верхньої кінцівки, навичок повсякденного життя та якості життя, ніж діти з КГ. Ці результати підтверджують ефективність CIMT у підвищенні незалежності та функціонального відновлення у дітей із геміпаретичною формою ЦП.
Посилання
Hallman-Cooper J., Rocha Cabrero F. Cerebral Palsy. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, 2024. 25 p. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538147/
Кущенко О. О., Вітомський В. В., Лазарєва О. Б., Вітомська М. В. Засоби ерготерапії у підвищенні рівня функціонування та незалежності дітей із церебральним паралічем. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. № 26. C. 94–102. URL: https://sportvisnyk.vnu.edu.ua/index.php/sportvisnyk/article/view/187
Morgan C., Fahey M., Roy B., Novak I. Diagnosing cerebral palsy in full-term infants. Journal of Paediatrics and Child Health. 2018. Vol. 54. № 10. P. 1159–1164. DOI: 10.1111/jpc.14177
Oskoui M., Coutinho F., Dykeman J., Jetté N., Pringsheim T. An update on the prevalence of cerebral palsy: a systematic review and meta-analysis. Developmental Medicine & Child Neurology. 2013. Vol. 55. № 6. P. 509–519. DOI: 10.1111/ dmcn.12080
Мамотенко А. В. Особливості психічного розвитку дітей із церебральним паралічем. Science, theory and ways to improve methods: Abstracts of XVII International Scientific and Practical Conference, London, 1–3 May 2023 London, 2023. C. 46–50. URL: https://eu-conf.com/events/science-theory-and-ways-to-improve-methods/
Ramey S. L., DeLuca S. C., Stevenson R. D., Conaway M., Darragh A. R., Lo W. Constraint-Induced Movement Therapy for Cerebral Palsy: A Randomized Trial. Pediatrics. 2021. Vol. 148. № 5. DOI: 10.1542/peds.2020-033878
Boyd R. N., Greaves S., Ziviani J., Novak I., Badawi N., Pannek K., et al. Randomized Comparison Trial of Rehabilitation Very Early for Infants with Congenital Hemiplegia. The Journal of Pediatrics. 2024. Vol. 277. Article № 114381–1. DOI: 10.1016/j.jpeds.2024.114381
Чухловіна В. В. Корекція рухових порушень у дітей молодшого шкільного віку зі спастичними формами церебрального паралічу в процесі фізичного виховання : автореф. дис. … канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02. Дніпро, 2018. 19 с.
Імас Є. В., Кашуба В. О., Буховець Б. О. Із досвіду фізичної реабілітації дітей із дитячим церебральним паралічем із застосуванням засобів Бобат-терапії. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2018. Вип. 4(65). С. 13–18. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/4472
Soderback I. International Handbook of Occupational Therapy Interventions. Cham : Springer International Publishing, 2016. 1226 p.
Кущенко О. О., Вітомський В. В., Лазарєва О. Б., Вітомська М. В. Засоби ерготерапії в підвищенні рівня функціонування та незалежності дітей із церебральним паралічем. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. № 26. С. 94–102. URL: https://sportvisnyk.vnu.edu.ua/index.php/sportvisnyk/article/view/187
Мангушева О. О. Короткий термінологічний словник ерготерапії. Українське товариство ерготерапевтів. 2021. URL: https://bit.ly/3yB4McT
Novak I., Morgan C., Fahey M., Finch-Edmondson M., Galea C., Hines A., et al. State of the Evidence Traffic Lights 2019: Systematic Review of Interventions for Preventing and Treating Children with Cerebral Palsy. Current Neurology and Neuroscience Reports. 2020. Vol. 20. № 2. DOI: 10.1007/s11910-020-1022-z
Eliasson A. C., Krumlinde-Sundholm L., Gordon A.M., Feys H., Klingels K., Aarts P. B. M., et al. Guidelines for future research in constraint-induced movement therapy for children with unilateral cerebral palsy: an expert consensus. Developmental Medicine & Child Neurology. 2013. Vol. 56 № 2. P. 125–137.
Kwakkel G., Veerbeek J. M., van Wegen E. E. H., Wolf S. L. Constraint-induced movement therapy after stroke. The Lancet Neurology. 2015. Vol. 14. № 2. P. 224–234. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4361809/
Reid L. B., Rose S. E., Boyd R. N. Rehabilitation and neuroplasticity in children with unilateral cerebral palsy. Nature Reviews Neurology. 2015. Vol. 11. № 7. P. 390–400. URL: https://www.nature.com/articles/nrneurol.2015.97
Dimyan M. A., Cohen L. G. Neuroplasticity in the context of motor rehabilitation after stroke. Nature Reviews Neurology. 2011. Vol. 7. № 2. P. 76–85.
Wolf S. L., Winstein C. J., Miller J. P., Taub E., Uswatte G., Morris D., et al. Effect of constraint-induced movement therapy on upper extremity function 3 to 9 months after stroke: the EXCITE randomized clinical trial. JAMA. 2006. Vol. 296. № 17. P. 2095–2104. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17077374
Pacheco M. M., García-Salazar L. F., Gomes L. H. S. C., Marques F. S., Pereira N. D. Shaping Exploration: How Does the Constraint-Induced Movement Therapy Helps Patients Finding a New Movement Solution. Journal of Functional Morphology and Kinesiology. 2023. Vol. 8. № 1. Article 4. DOI: 10.3390/jfmk8010004
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Маргарита Виноградова, Олександра Калінкіна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.