КОРЕКЦІЯ ОЗНАК ФІЗИЧНИХ ТА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ МАРКЕРІВ ГЕРІАТРИЧНИХ СИНДРОМІВ У ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ З НАСЛІДКАМИ ТОТАЛЬНОЇ АРТРОПЛАСТИКИ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА ТА ОЖИРІННЯМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • Олег Степанович Парцей Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0009-2498-9275

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.2.22

Ключові слова:

фізична терапія, кульшовий суглоб, нижня кінцівка, ендопротезування, геріатричні синдроми, ожиріння

Анотація

Мета – оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії для пацієнтів похилого віку з наслідками тотальної артропластики кульшового суглоба та ожирінням у віддаленому періоді після ендопротезування за динамікою фізичних та антропометричних маркерів геріатричних синдромів.Матеріал. У ході дослідження було обстежено 99 осіб похилого віку. Контрольну групу становили 34 особи, у яких в анамнезі не визначалась виконана операція тотальної артропластики суглобів нижніх кінцівок, з нормальною масою тіла. Групу порівняння становили 33 особи з перенесеною тотальною артропластикою кульшового суглоба та з нормальною масою тіла. Основну групу становили 32 особи з перенесеною артропластикою та з ожирінням. Для них була розроблена та впроваджена програма фізичної терапії тривалістю три місяці із застосуванням терапевтичних вправ на підвісній системі «Redcord NEURAC» для покращення сили, гнучкості, тренування ходи, вправ для рівноваги на платформах BOSU, масаж оперованої нижньої кінцівки, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, освітній компонент (модифікація харчування). Ефективність оцінювали за результатами росту, маси, розрахунком індексу маси тіла, величиною обхватних розмірів плеча, талії, стегон, тесту з 6-хвилинною ходьбою, кистьовою динамометрією, Tinetti-test. Результати. Досліджувані фізичні та антропометричні маркери геріатричних синдромів у пацієнтів похилого віку з ендопротезом кульшового суглоба та ожирінням у віддаленому періоді ендопротезування (більше 1 року) були гіршими ( р < 0,05) порівняно з аналогічним контингентом пацієнтів після тотальної артропластики, але з нормальною масою тіла. Апробована комплексна програма фізичної терапії виявила покращення стану пацієнтів через вплив на фізичні та антропометричні маркери геріатричних синдромів за рахунок зменшення індексу маси тіла, зменшення вираженості абдомінального ожиріння (за співвідношенням обхватів талії та стегон), зменшення м’язової слабкості (збільшення сили кистей рук, збільшення відстані у разі виконання шестихвилинної ходи на фоні зменшення втоми), покращення рівноваги під час виконання різних активностей та зменшення ризику падіння (за Tinetti-test) значуще порівняно із вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р < 0,05).Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати для комплексної корекції ознак фізичних та антропометричних маркерів геріатричних синдромів у пацієнтів похилого віку з ендопротезом кульшового суглоба та ожирінням.

Посилання

Deakin A. H., Iyayi-Igbinovia A., Love G. J. A comparison of outcomes in morbidly obese, obese and nonobese patients undergoing primary total knee and total hip arthroplasty. Surgeon. 2018. № 16(1). Р. 40–45. DOI: 10.1016/ j.surge.2016.10.005

Haverkamp D., Klinkenbijl M. N., Somford M. P., Albers G. H., van der Vis H. M. Obesity in total hip arthroplasty – does it really matter? A metaanalysis. Acta Orthop. 2011. № 82(4). Р. 417–422. DOI: 10.3109/17453674.2011.588859

Scott C. E. H., Clement N. D., Davis E. T., Haddad F. S. Modern total hip arthroplasty: peak of perfection or room for improvement? Bone Joint J. 2022. № 104–B(2). Р. 189–192. DOI: 10.1302/0301-620X.104B2.BJJ-2022-0007

Stock L. A., Brennan J. C., Turcotte J. J., King P. J. Effect of Weight Change on Patient-Reported Outcomes Following Total Joint Arthroplasty. J Arthroplasty. 2022. № 37(10). Р. 1991–1997. e1. DOI: 10.1016/j.arth.2022.04.029

Konnyu K. J., Pinto D., Cao W., et al. Rehabilitation for Total Hip Arthroplasty: A Systematic Review. Am J Phys Med Rehabil. 2023. № 02(1). Р. 11–18. DOI: 10.1097/PHM.0000000000002007

Аравіцька М. Г., Лазарєва О. Б. Динаміка якості життя хворих ожирінням під впливом програми фізичної реабілітації. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2017. № 1. С. 72–78.

Аравіцька М. Г. Аналіз індивідуальних шляхів покращення комплаєнсу хворих ожирінням як аспект визначення цілей реабілітації. Український журнал медицини, біології та спорту. 2019. Том 4, № 6 (22). С. 362–369. DOI: 10.26693/jmbs04.06.362

Rakaieva A. E., Aravitska M. G. Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation. 2024. № 18(3). Р. 41–50. DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.4

Judd D. L., Cheuy V., Peters A., et al. Incorporating Functional Strength Integration Techniques During Total Hip Arthroplasty Rehabilitation: A Randomized Controlled Trial. Phys Ther. 2024. № 104(3). Р. 168. DOI: 10.1093/ptj/pzad168

Labanca L., Ciardulli F., Bonsanto F., Sommella N., Di Martino A., Benedetti M. G. Balance and proprioception impairment, assessment tools, and rehabilitation training in patients with total hip arthroplasty: a systematic review. BMC Musculoskelet Disord. 2021. № 22(1). Р. 1055. DOI: 10.1186/s12891-021-04919-w

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ