ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА COVID-19

Анотація

Пандемія COVID-19 спричинила значні зміни у психоемоційному стані людей, зокрема пацієнтів, медичних працівників та ширшої громадськості. Дослідження показують, що перебіг хвороби супроводжується не лише фізичними симптомами, а й сильним психоемоційним навантаженням: страхом за життя, невизначеністю щодо майбутнього, ізоляцією та соціальною стигмою. Виявлено, що психоемоційні реакції пацієнтів залежать від віку, статі, стадії захворювання та індивідуальних характеристик особистості. Старші люди з хронічними хворобами відчувають більшу тривожність, жінки більш відкрито висловлюють емоції, тоді як чоловіки частіше пригнічують почуття та можуть проявляти агресію. У статті узагальнено ефективність психосоціальних утручань, зокрема онлайн-психологічної підтримки, групових інтервенцій, психоосвітніх заходів та когнітивно-поведінкової терапії. Показано, що такі інтервенції знижують рівень тривожності, депресії та психологічного дистресу, сприяють формуванню внутрішньої стійкості та розвитку навичок подолання стресу. Особливу увагу приділено підходу, який базується на розвитку сильних боків особистості та формуванні ресурсного мислення, що допомагає пацієнтам адаптуватися до стресових ситуацій без розвитку психопатології. Важливими чинниками підтримки психічного здоров’я є соціальна підтримка з боку родини, громади та медичних працівників, а також культурні та релігійні ресурси. Розглянуто міжнародні практики організації психологічної допомоги, включаючи створення мультидисциплінарних команд у стаціонарах, надання онлайн-консультацій та інформаційних матеріалів для населення. Додатково висвітлено проблеми соціальної стигми та необхідність її подолання через комунікацію та освіту. Зроблено висновок, що системний підхід до психосоціальної підтримки пацієнтів із COVID-19 включає розвиток резилієнтності, використання онлайн-інтервенцій, активне залучення пацієнта до процесу самопідтримки та інтеграцію психотерапевтичних методик, зокрема арттерапії. Такі підходи є необхідними для забезпечення психічного благополуччя, адаптації до «нової норми» та повного відновлення пацієнтів після пандемії.