ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, УЛЬТРАЗВУКОВИМИ ТА ПРОМЕНЕВИМИ МАРКЕРАМИ СТАНУ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ В ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ З НАСЛІДКАМИ ТОТАЛЬНОЇ АРТРОПЛАСТИКИ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА Й ОЖИРІННЯМ

Анотація

Мета – оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії для пацієнтів похилого віку з наслідками тотальної артропластики кульшового суглоба й ожирінням у віддаленому періоді після ендопротезування за динамікою показників електроміографічного обстеження, ультразвуковими та променевими маркерами стану м’язової тканини. Матеріал. У процесі дослідження було обстежено 99 осіб похилого віку. У контрольну групу ввійшли 34 особи, у яких в анамнезі не визначалось виконаної операції тотальної артропластики суглобів нижніх кінцівок, з нормальною масою тіла. Групу порівняння становили 33 особи з перенесеною тотальною артропластикою кульшового суглоба та з нормальною масою тіла. Основна група – 32 особи з перенесеною артропластикою та ожирінням. Для них була розроблена та впроваджена програма фізичної терапії тривалістю три місяці із застосуванням терапевтичних вправ на підвісній системі “Redcord NEURAC”, вправ для рівноваги на платформах “BOSU”, масаж оперованої нижньої кінцівки, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, освітнього компоненту. Ефективність оцінювали за результатами електроміографії м’язів стегна та гомілки, ультразвуковим вимірювання товщини м’язів верхньої і нижньої кінцівок, визначення площі поперечного перерізу m. psoas методом комп’ютерної томографії та розрахунку скелетно-м’язового індексу. Результати. У пацієнтів було визначено наявність структурно-функціональних ознак м’язової дисфункції у формі зміни електричної активності м’язів стегна та гомілки (musculus gluteus maximus, musculus gluteus medius, musculus rectus femoris, musculus biceps femoris, musculus tibialis anterior, за результатами електроміографії), зменшення товщини м’язових волокон (за даними ультразвукового визначення товщини прямого м’яза стегна, м’язів задньої поверхні гомілки) та їхньої площі (за результатами визначення площі поперечного перерізу m. psoas методом комп’ютерної томографії та розрахунку скелетно-м’язового індексу). Досліджувані електроміографічні, ультразвукові та томографічні характеристики м’язової тканини в пацієнтів свідчили про саркопенію та переважно були гіршими порівняно з аналогічним контингентом пацієнтів після тотальної артропластики, але з нормальною масою тіла. Апробована комплексна програма фізичної терапії виявила покращення стану пацієнтів через нормалізуючий вплив на електричну активність м’язів, визначеного за допомогою ультразвуку збільшення товщини волокон основних м’язових груп, збільшення площі поперечного перерізу m. psoas та величини скелетно-м’язового індексу значуще порівняно з вихідними показниками (р < 0,05). Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати для комплексної корекції електроміографічних, ультразвукових, томографічних ознак м’язової дисфункції та саркопенії в пацієнтів похилого віку з ендопротезом кульшового суглоба й ожирінням.