ГІСТОЛОГІЧНІ ТА ГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОВОНОСНИХ СУДИН ЕНДОМЕТРІЮ В МІСЦІ ІМПЛАНТАЦІЇ ПЛІДНОГО ЯЙЦЯ ПРИ СПОНТАННОМУ ВИКИДНІ

Анотація

Невиношування вагітності реєструється приблизно у 20–25% гестацій, і динаміки до зменшення частоти цього ускладнення наразі не спостерігається. У ранні терміни вагітності механізми її переривання пов’язані з активацією гемостатичної системи. Ключову роль в цьому відіграють порушення функції судинного ендотелію, що сприяють формуванню плацентарних інфарктів. Мета дослідження. Встановити гістологічні та гістохімічні особливості кровоносних судин ендометрію в місці імплантації плідного яйця спонтанному викидні. Матеріали та методи. Гістологічним та гістохімічним методами вивчені шматочки ендометрію при спонтанному викидні, терміном гестації 6–12 тижнів – 24 спостереження. Серійні парафінові зрізи 5 мкм завтовшки забарвлювали гематоксиліном і еозином для оглядової мети. З метою вивчення процесів окиснювальної модифікації білків серійні парафінові зрізи забарвлювали бромфеноловим синім за Mikel Calvo, з метою з’ясування стану колагену субендотеліальних базальних мембран забарвлювали хромотропом-водним блакитним за Н.З. Слінченком. В окремих випадках, де потрібна була диференціація гемосидерину та ліпофусцину виконували методику на залізо за Перлсом. Гістологічні та гістохімічні препарати вивчали в світлооптичному мікроскопі Delta Optical Evolution 100 (планахроматичні об'єктиви) у прохідному світлі. За допомогою вказаного мікроскопа та цифрової камери Olympus SP-550 UZ отримували цифрові копії зображення. Результати. У гістологічних зрізах ендометрію в місці імплантації плідного яйця на 6-12 тижнях гестації ідентифіковані артерії, артеріоли, вени, венули та капіляри, типові для цього терміну. При підрахунку відсотка перерізів кровоносних судин домінували артерії (48,4 ± 0,12%) та вени (41,1 ± 0,11%), разом 89,5 ± 0,18%. Артеріоли становили 4,8 ± 0,05%, венули – 3,9 ± 0,04%, капіляри – 1,8 ± 0,02%. У значної частки судин ендотелій десквамований: артерії – 36 ± 0,10% (найбільше у тих з початковим фібриноїдним некрозом, який зустрічався у 8 з 24 жінок, 33,3%), вени – 40 ± 0,13%, включно з повною денудацією. Недесквамований ендотелій не відрізнявся морфологічно, крім наявності золотисто-коричневого пігменту (ідентифікованого як ліпофусцин) у ендотелії та іноді периваскулярно. Середні значення коефіцієнту R/B були найвищими в ендотелії вен, нижчими – в артеріях, і найменшими – у артеріол, венул та капілярів. За гістохімічною методикою Н. З. Слінченко зміни субендотеліальних базальних мембран виявлені лише в артеріях з фібриноїдним некрозом, що проявлялося повним руйнуванням мембран у місцях некрозу. Висновки. В ендометрії при спонтанному викидні домінують перерізи артерій та вен, які становлять відповідно 48,4±0,12% та 41,1±0,11% (разом 89,5±0,18%), перерізи артеріол зустрічаються з частотою 4,8±0,05%, венул – 3,9±0,04% та капілярів – 1,8±0,02%. В артеріях ендометрію відмічається високий рівень процесів десквамації ендотелію, високий рівень процесів окиснювальної модифікації білків, а в третині випадків – фібриноїдний некроз окремих артерій з руйнуванням субендотеліальних базальних мембран. У венах ендометрію спостерігається високий рівень процесів десквамації ендотелію та високий рівень процесів окиснювальної модифікації білків (навіть більший, ніж в артеріях).