АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ У ПАЦІЄНТІВ З ХОЛЕДОХОЛІТІАЗОМ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.4.8Ключові слова:
холедохолітіаз, лапароскопічна холецистектомія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія, лапароскопічна ревізія жовчних проток, оноетапне лікування.Анотація
У статті розглянуто сучасні малоінвазивні підходи до лікування пацієнтів із комбінованим холецисто-холедохолітіазом та проведено критичний аналіз ефективності основних стратегій: двоетапних (передопераційна ЕРХПГ і лапароскопічна холецистектомія) та одноетапних методів (лапароскопічна холецистектомія з ЛРЗЖП або інтраопераційною ЕРХПГ). Підкреслено, що, незважаючи на широку поширеність традиційної двосеансової тактики, вона має ряд суттєвих недоліків, зокрема високу частоту хибнонегативних ЕРХПГ, ризик непотрібного ендоскопічного втручання, можливі ускладнення, затримку остаточного лікування та збільшення кількості госпіталізацій. Окремо зазначено, що відтермінована холецистектомія після ЕРХПГ асоціюється з підвищеним ризиком рецидивів жовчних подій. Проаналізовано альтернативні малоінвазивні методи, включно з ЛРЗЖП – транскістозним та холедохотомічним підходами, а також різні варіанти інтраопераційної ЕРХПГ, серед яких стандартна, модифікована та техніка «rendez-vous». Висвітлено їхні переваги, обмеження та технічні аспекти. Наведено дані порівняльних досліджень щодо ефективності холедохоскопії та флюороскопії, а також три основні варіанти завершення холедохотомії (Т-подібний дренаж, біліарний стент або первинне закриття без дренажу). Показано, що первинне закриття за низкою показників переважає традиційне дренування. Особлива увага приділена технічним нюансам інтраопераційної ЕРХПГ, включно з використанням антеградного провідника та правобічного доступу, що сприяють зниженню ризику постпроцедурного панкреатиту. Узагальнено сучасні дані щодо безпеки, ефективності та доцільності різних малоінвазивних втручань, що дозволяє оптимізувати індивідуальний вибір лікувальної тактики залежно від клінічної ситуації, досвіду хірурга та ресурсів медичного закладу.
Посилання
Li S., Guizzetti L., Ma C., Shaheen A. A., Dixon E., Ball C. et al. Epidemiology and outcomes of choledocholithiasis and cholangitis in the United States: trends and urban-rural variations. BMC Gastroenterology. 2023. № 23. P. 254.
Peery A. F., Crockett S. D., Murphy C. C., Jensen E. T., Kim H. P., Egberg M. D. et al. Burden and cost of gastrointestinal, liver, and pancreatic diseases in the United States: update 2021. Gastroenterology. 2022. № 162. P. 621–644.
Collins C., Maguire D., Ireland A., Fitzgerald E., O’Sullivan G. C. A prospective study of common bile duct calculi in patients undergoing laparoscopic cholecystectomy: natural history of choledocholithiasis revisited. Annals of Surgery. 2004. № 239. P. 28–33.
Möller M., Gustafsson U., Rasmussen F., Persson G., Thorell A. Natural course vs interventions to clear common bile duct stones: data from the Swedish registry for gallstone surgery and ERCP (GallRiks). JAMA Surgery. 2014. № 149. P. 1008.
Maple J. T., Ben-Menachem T., Anderson M. A., Appalaneni V., Banerjee S., Cash B. D. et al. The role of endoscopy in the evaluation of suspected choledocholithiasis. Gastrointestinal Endoscopy. 2010. № 71. P. 1–9.
Chisholm P. R., Patel A. H., Law R. J., Schulman A. R., Bedi A. O., Kwon R. S. et al. Preoperative predictors of choledocholithiasis in patients with acute calculous cholecystitis. Gastrointestinal Endoscopy. 2019. № 89. P. 977–983.e2.
Redwan A., Omar M. Common bile duct clearance of stones by open surgery, laparoscopic surgery, and endoscopic approaches (comparative study). Egyptian Journal of Surgery. 2017. № 36. P. 76.
Bosley M. E., Zamora I. J., Neff L. P. Choledocholithiasis – a new clinical pathway. Translational Gastroenterology and Hepatology. 2021. № 6. P. 35.
Narula V. K., Fung E. C., Overby D. W., Richardson W., Stefanidis D., SAGES Guidelines Committee. Clinical spotlight review for the management of choledocholithiasis. Surgical Endoscopy. 2020. № 34. P. 1482–1491.
Cuschieri A., Lezoche E., Morino M., Croce E., Lacy A., Toouli J. et al. Multicenter prospective randomized trial comparing two-stage vs single-stage management of patients with gallstone disease and ductal calculi. Surgical Endoscopy. 1999. № 13. P. 952–957.
Rhodes M., Sussman L., Cohen L., Lewis M. Randomised trial of laparoscopic exploration of common bile duct vs postoperative ERCP for ductal stones. Lancet. 1998. № 351. P. 159–161.
Bansal V. K., Misra M. C., Rajan K., Kilambi R., Kumar S., Krishna A. et al. Single-stage LCBDE and cholecystectomy vs two-stage endoscopic stone extraction followed by LC. Surgical Endoscopy. 2014. № 28. P. 875–885.
Stettler G. R., Ganapathy A. S., Bosley M. E., Spencer A. L., Neff L. P., Nunn A. M. et al. Nighttime transcystic laparoscopic CBD exploration is a win. Trauma Surgery & Acute Care Open. 2023. № 8. P. e001045.
Rauh J. L., Ganapathy A. S., Bosley M. E., Rangecroft A., Zeller K. A., Sieren L. M. et al. Balloon sphincteroplasty as an adjunct to transcystic LCBDE in pediatric patients. Journal of Pediatric Surgery. 2023. № 58. P. 94–98.
Rauh J., Dantes G., Wallace M., Collings A., Sanin G. D., Cambronero G. E. et al. Transcystic LCBDE for pediatric choledocholithiasis: multicenter study. Journal of Pediatric Surgery. 2024. № 59. P. 389–392.
Wandling M. W., Hungness E. S., Pavey E. S., Stulberg J. J., Schwab B., Yang A. D. et al. Nationwide assessment of trends in choledocholithiasis management in the United States from 1998 to 2013. JAMA Surgery. 2016. № 151. P. 1125.
Baucom R. B., Feurer I. D., Shelton J. S., Kummerow K., Holzman M. D., Poulose B. K. Surgeons, ERCP, and laparoscopic common bile duct exploration: need for a standard approach for CBD stones? Surgical Endoscopy. 2016. № 30. P. 414–423.
Freitas M. L., Bell R. L., Duffy A. J. Choledocholithiasis: evolving standards for diagnosis and management. World Journal of Gastroenterology. 2006. Vol. 12. P. 3162–3167.
Lu J., Xiong X. Z., Cheng Y., Lin Y. X., Zhou R. X., You Z., Wu S. J., Cheng N. S. One-stage versus two-stage management for concomitant gallbladder stones and common bile duct stones in patients with obstructive jaundice. American Surgeon. 2013. Vol. 79. P. 1142–1148.
Bansal V. K., Misra M. C., Rajan K., Kilambi R., Kumar S., Krishna A. et al. Single-stage laparoscopic common bile duct exploration and cholecystectomy versus two-stage endoscopic stone extraction followed by laparoscopic cholecystectomy: a randomized controlled trial. Surgical Endoscopy. 2014. Vol. 28. P. 875–885.
Li M. K., Tang C. N., Lai E. C. Managing concomitant gallbladder stones and common bile duct stones in the laparoscopic era: a systematic review. Asian Journal of Endoscopic Surgery. 2011. Vol. 4. P. 53–58.
Erickson R. A., Carlson B. The role of endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with laparoscopic cholecystectomies. Gastroenterology. 1995. Vol. 109. P. 252–263.
Enochsson L., Lindberg B., Swahn F., Arnelo U. Intraoperative endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCP) to remove common bile duct stones during routine laparoscopic cholecystectomy: a 2-year experience. Surgical Endoscopy. 2004. Vol. 18. P. 367–371.
Coppola R., Riccioni M. E., Ciletti S., Cosentino L., Ripetti V., Magistrelli P., Picciocchi A. Selective use of ERCP to facilitate laparoscopic cholecystectomy without cholangiography: review of 1139 consecutive cases. Surgical Endoscopy. 2001. Vol. 15. P. 1213–1216.
Garrow D., Miller S., Sinha D., Conway J., Hoffman B. J., Hawes R. H., Romagnuolo J. Endoscopic ultrasound: a meta-analysis of test performance in suspected biliary obstruction. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2007. Vol. 5. P. 616–623.
Kaltenthaler E. C., Walters S. J., Chilcott J., Blakeborough A., Vergel Y. B., Thomas S. MRCP compared to diagnostic ERCP when biliary obstruction is suspected: a systematic review. BMC Medical Imaging. 2006. Vol. 6. P. 9.
Lefemine V., Morgan R. J. Spontaneous passage of common bile duct stones in jaundiced patients. Hepatobiliary & Pancreatic Diseases International. 2011. Vol. 10. P. 209–213.
Pierce R. A., Jonnalagadda S., Spitler J. A., Tessier D. J., Liaw J. M., Lall S. C. et al. Incidence of residual choledocholithiasis detected by intraoperative cholangiography after preoperative ERCP. Surgical Endoscopy. 2008. Vol. 22. P. 2365–2372.
Ishizaki Y., Miwa K., Yoshimoto J., Sugo H., Kawasaki S. Conversion of elective laparoscopic to open cholecystectomy between 1993 and 2004. British Journal of Surgery. 2006. Vol. 93. P. 987–991.
de Vries A., Donkervoort S. C., van Geloven A. A., Pierik E. G. Conversion rate of laparoscopic cholecystectomy after ERCP in choledocholithiasis: does the interval matter? Surgical Endoscopy. 2005. Vol. 19. P. 996–1001.
Ros A., Gustafsson L., Krook H., Nordgren C. E., Thorell A., Wallin G., Nilsson E. Laparoscopic versus mini- laparotomy cholecystectomy: a prospective randomized study. Annals of Surgery. 2001. Vol. 234. P. 741–749.
Byrne M. F., McLoughlin M. T., Mitchell R. M., Gerke H., Pappas T. N., Branch M. S. et al. The fate of patients undergoing preoperative ERCP for known or suspected bile duct stones. Surgical Endoscopy. 2009. Vol. 23. P. 74–79.
Yi S. Y. Recurrence of biliary symptoms after endoscopic sphincterotomy in patients with gallbladder stones. Journal of Gastroenterology and Hepatology. 2000. Vol. 15. P. 661–664.
Lau J. Y., Leow C. K., Fung T. M., Suen B. Y., Yu L. M., Lai P. B. et al. Cholecystectomy or gallbladder in situ after sphincterotomy and bile duct stone removal. Gastroenterology. 2006. Vol. 130. P. 96–103.
Schiphorst A. H., Besselink M. G., Boerma D., Timmer R., Wiezer M. J., van Erpecum K. J. et al. Timing of cholecystectomy after sphincterotomy for bile duct stones. Surgical Endoscopy. 2008. Vol. 22. P. 2046–2050.
Reinders J. S., Goud A., Timmer R., Kruyt P. M., Witteman B. J., Smakman N. et al. Early laparoscopic cholecystectomy improves outcomes after sphincterotomy for choledochocystolithiasis. Gastroenterology. 2010. Vol. 138. P. 2315–2320.
Rhodes M., Sussman L., Cohen L., Lewis M. P. Randomised trial of laparoscopic exploration of the common bile duct vs postoperative ERCP. Lancet. 1998. Vol. 351. P. 159–161.
Nathanson L. K., O’Rourke N. A., Martin I. J., Fielding G. A., Cowen A. E., Roberts R. K. et al. Postoperative ERCP vs laparoscopic choledochotomy for selected bile duct stones: a randomized trial. Annals of Surgery. 2005. Vol. 242. P. 188–192
Xu Y., Chen L., Li B., et al. Diameter of common bile duct as a predictor for postoperative bile duct stricture after choledochotomy. Surgical Endoscopy. 2022. Vol. 36. P. 4211–4220.
Sharpe S., Patel R., Khan S. Safety criteria for laparoscopic choledochotomy in the management of choledocholithiasis. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques. 2023. Vol. 33. P. 1189–1196.
Marino M., Santoro E., Ricci F., et al. Predictors of bile duct stricture after laparoscopic bile duct exploration. HPB. 2024. Vol. 26. P. 92–101.
Wang H., Zhao J., Liu P. Outcomes of laparoscopic management for large common bile duct stones. BMC Surgery. 2022. Vol. 22. P. 311.
Alavi S., Mohammed A., Qureshi Z. Management of complex biliary stones: a comparative review. World Journal of Gastrointestinal Surgery. 2023. Vol. 15. P. 816–828.
Kim D. Y., Lee S. H., Park J. H. Variations of cystic duct anatomy and implications for laparoscopic bile duct exploration. Annals of Hepatobiliary Surgery. 2022. Vol. 26. P. 147–155.
Patel G., Holmes R., Gallagher T. Failure of transcystic bile duct exploration: risk factors and management strategies. Surgical Laparoscopy, Endoscopy & Percutaneous Techniques. 2023. Vol. 33. P. 54–60.
Green J., Thompson B., Kumar V. Comparative study of fluoroscopic versus choledochoscopic stone extraction in laparoscopic bile duct exploration. Surgical Endoscopy. 2022. Vol. 36. P. 5123–5132.
Ahmed N., Salim A., Yousaf M. Success rates of flexible choledochoscopy in laparoscopic bile duct exploration: a multicenter analysis. HPB. 2022. Vol. 24. P. 1057–1065.
Chen S., Wu Q., Lin D. Laparoscopic bile duct exploration assisted by flexible choledochoscopy: outcomes from an updated cohort. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2023. Vol. 27. P. 2441–2450.
Jang H., Choi Y., Kwon W. Effectiveness of flexible choledochoscopy for intraoperative bile duct clearance. Journal of Minimally Invasive Surgery. 2023. Vol. 16. P. 129–138.
Patel R. D., Singh A., O’Brien C. Laparoscopic common bile duct exploration with choledochoscopy: a contemporary review. Annals of Surgery Open. 2024. Vol. 5. P. e341.
Lopez J., Ferrer C., Andrade M. Complications of laparoscopic bile duct exploration: a systematic review and meta- analysis. Surgical Endoscopy. 2022. Vol. 36. P. 5562–5574.
Kimura Y., Tokumoto N., Hasegawa T. Predictors of complications after laparoscopic bile duct exploration. Digestive Surgery. 2023. Vol. 40. P. 234–243.
Wang R., Lin Y., Cao F. Morbidity after LCBDE compared with ERCP in choledocholithiasis: updated evidence. Gastrointestinal Endoscopy. 2024. Vol. 99. P. 522–534.
Holdsworth R. J., Sadek S. A., Ambikar S., Cuschieri A. Dynamics of bile flow through the human choledochal sphincter following exploration of the common bile duct. World Journal of Surgery. 1989. Vol. 13. P. 300–304. doi:10.1007/ BF01659038.
De Roover D., Vanderveken M., Gerard Y. Choledochotomy: primary closure versus T-tube. A prospective trial. Acta Chirurgica Belgica. 1989. Vol. 89. P. 320–324.
Paganini A. M., Feliciotti F., Guerrieri M., Tamburini A., De Sanctis A., Campagnacci R., Lezoche E. Laparoscopic common bile duct exploration. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques A. 2001. Vol. 11. P. 391–400. doi:10.1089/10926420152761923.
Martin I. J., Lewis R. J., Bernstein M. A., Beattie I. G., Martin C. A., Riley R. J., Springthorpe B. Which hydroxy? Evidence for species differences in the regioselectivity of glucuronidation...Drug Metabolism and Disposition. 2006. Vol. 34. P. 1502–1507. doi:10.1124/dmd.106.009282.
Bernstein D. E., Goldberg R. I., Unger S. W. Common bile duct obstruction following T-tube placement at laparoscopic cholecystectomy. Gastrointestinal Endoscopy. 1994. Vol. 40. P. 362–365. doi:10.1016/S0016-5107(94)70074-5.
Kacker L. K., Mittal B. R., Sikora S. S., Ali W., Kapoor V. K., Saxena R., Das B. K., Kaushik S. P. Bile leak after T-tube removal – a scintigraphic study. Hepatogastroenterology. 1995. Vol. 42. P. 975–978.
Ortega López D., Ortiz Oshiro E., La Peña Gutierrez L., Martínez Sarmiento J., Sobrino del Riego J. A., Alvarez Fernandez-Represa J. Scintigraphic detection of biliary fistula after removal of a T tube. British Journal of Surgery. 1995. Vol. 82. P. 82. doi:10.1002/bjs.1800820128.
Wu J. S., Soper N. J. Comparison of laparoscopic choledochotomy closure techniques. Surgical Endoscopy. 2002. Vol. 16. P. 1309–1313. doi:10.1007/s004640080016
Griniatsos J., Karvounis E., Arbuckle J., Isla A. M. Cost-effective method for laparoscopic choledochotomy. ANZ Journal of Surgery. 2005. Vol. 75. P. 35–38. doi:10.1111/j.1445-2197.2005.03287.x.
Lowe G. M., Bernfield J. B., Smith C. S., Matalon T. A. Gastric pneumatosis: sign of biliary stent-related perforation. Radiology. 1990. Vol. 174. P. 1037–1038. doi:10.1148/radiology.174.3.174-3-1037.
Yeoh K. G., Zimmerman M. J., Cunningham J. T., Cotton P. B. Comparative costs of metal versus plastic biliary stent strategies. Gastrointestinal Endoscopy. 1999. Vol. 49. P. 466–471. doi:10.1016/S0016-5107(99)70044-1.
Johanson J. F., Schmalz M. J., Geenen J. E. Incidence and risk factors for biliary and pancreatic stent migration. Gastrointestinal Endoscopy. 1992. Vol. 38. P. 341–346. doi:10.1016/S0016-5107(92)70429-5.
Mofidi R., Ahmed K., Mofidi A., Joyce W. P., Khan Z. Perforation of ileum: an unusual complication of distal biliary stent migration. Endoscopy. 2000. Vol. 32. P. S67.
El-Geidie A. A. Is the use of T-tube necessary after laparoscopic choledochotomy? Journal of Gastrointestinal Surgery. 2010. Vol. 14. P. 844–848. doi:10.1007/s11605-009-1133-y.
Gurusamy K. S., Koti R., Davidson B. R. T-tube drainage versus primary closure after laparoscopic common bile duct exploration. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2013. Issue 6. CD005641. doi:10.1002/14651858.CD005641.pub3.
Bernardeschi D, Tanini I, Mascherini M, Batignani G. Laparoscopic–endoscopic rendezvous technique reduces post- ERCP pancreatitis and overall complications. Surgical Endoscopy. 2018;32(2):930–938. doi:10.1007/s00464-017-5738-2.
Lyu Y, Cheng Y, Chen X, Zhang Z, Cai X. Intraoperative ERCP combined with laparoscopic cholecystectomy versus two-stage approach: meta-analysis. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2019;23(7):1476–1485. doi:10.1007/ s11605-019-04171-2.
Giacometti M, Vettoretto N, Morandi A. Intraoperative diagnosis and treatment of choledocholithiasis: review of rendezvous and other combined techniques. World Journal of Gastrointestinal Surgery. 2019;11(5):239–249. doi:10.4240/ wjgs.v11.i5.239.
Pereira-Lima JC, Ribeiro AM, Wietzycoski CR. Laparoscopic–endoscopic rendezvous: a simplified guidewire technique for common bile duct stones. Surgical Laparoscopy, Endoscopy & Percutaneous Techniques. 2018;28(4):232–237. doi: 10.1097/SLE.0000000000000551.
Bansal VK, Misra MC, Garg P, et al. Prospective randomized trial comparing intraoperative ERCP with postoperative ERCP in gallstone disease. Annals of Surgery. 2014;259(1):82–87. doi:10.1097/SLA.0b013e31828dfc4b.
ElGeidie AA. Antegrade stone extraction during laparoscopic common bile duct exploration: updated experience. Surgical Endoscopy. 2020;34(9):3898–3906. doi:10.1007/s00464-019-07216-w.
Swahn F, Nilsson M, Arnelo U, et al. Rendezvous ERCP reduces complications compared with standard ERCP: a randomized clinical trial. Annals of Surgery. 2013;258(2):241–248. doi:10.1097/SLA.0b013e31827eefc7.
Ponsky J. L., Smith A., Richardson W., Patel S. Laparoscopic guidance for biliary access: techniques and outcomes. Surgical Endoscopy. 2018. № 32. P. 145–152.
Fitzgibbons R. J., Howard T., Nguyen V., Lee H. Guided-wire sphincterotomy in management of choledocholithiasis. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2019. № 23. P. 389–395.
Freeman M. L. Adverse events associated with endoscopic retrograde cholangiopancreatography: prevention and management. Gastrointestinal Endoscopy. 2020. № 91. P. 1–17.
Patel R., Sharma K., Othman M., Hall B. Technical modifications to improve laparoscopic bile duct procedures. HPB (Oxford). 2017. № 19. P. 621–629.
El-Geidie A. Comparative study of standard versus right-sided intraoperative ERCP. Surgical Laparoscopy, Endoscopy & Percutaneous Techniques. 2020. № 30. P. 112–119.
Rogers S. J., Cello J. P., Horn J. K., Siperstein A. E., Schecter W. P., Campbell A. R. et al. Randomized clinical trial of laparoscopic versus two-stage management of common bile duct stones. British Journal of Surgery. 2010. № 97. P. 247–254.
Tanaka M., Ikeda S., Yoshimoto Y., Ozeki Y., Kodera Y., Nakao A. One-stage vs. two-stage management for concomitant gallbladder and bile duct stones. Surgical Endoscopy. 2018. № 32. P. 3891–3897.
Li K., Zhang W., Liu G., Sun S., Ma Y., Chen Y. et al. Meta-analysis of randomized trials comparing strategies for management of common bile duct stones. Annals of Surgery. 2011. № 253. P. 382–388.
Bansal V. K., Misra M. C., Rajan K., Kilambi R., Kumar S., Jindal V. Single-stage versus two-stage management of bile duct stones: meta-analysis. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2014. № 18. P. 1263–1272.
Lu J., Bai M., Wang Y., Li F., Zhang L., Zhao Q. et al. Single-session versus two-session treatment of common bile duct stones: systematic review and meta-analysis. Surgical Endoscopy. 2019. № 33. P. 327–337.
Dasari B. V., Tan C. J., Gurusamy K. S., Martin D. J., Kirk G., McKie L. et al. Clinical outcomes of laparoscopic versus endoscopic management of bile duct stones: systematic review. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2013. № 9. P. CD003327.
Hong D. F., Meng Y., Li J. M., Zhu X. L., Wang Q. Comparison of laparoscopic bile duct exploration and intraoperative ERCP. Surgical Endoscopy. 2016. № 30. P. 5104–5110.
El-Geidie A. A. Laparoscopic bile duct exploration versus intraoperative ERCP: randomized comparison. Surgical Endoscopy. 2019. № 33. P. 1921–1926.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
