РОЛЬ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ У ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ ВІДНОВЛЕННІ ТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАВМИ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ СПИННОГО МОЗКУ: ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.4.19Ключові слова:
травма спинного мозку; рання реабілітація, оцінка функціонального стану; рівень фізичної активності; активності повсякденного життяАнотація
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз функціонального стану, рівня фізичної активності та незалежності у пацієнтів після травми шийного відділу спинного мозку. Матеріали та методи: До дослідження було залучено 40 осіб з ураженням шийного відділу спинного мозку. До досліджуваної групи увійшли чоловіки віком 20-50 років, 33,1 ± 7,5. Загалом 20 (50 %) учасників становили фізично активну групу (AГ) – особи, які двічі на тиждень протягом 90 хвилин на день займалися спортивними вправами (баскетбол) на кріслах колісних. Фізично неактивна група (НГ) складалася з 20 (50 %) учасників, які не брали участі в жодних спортивних заходах. Функціональний стан пацієнтів оцінювали за шкалою Кonstancin, якість життя за опитувальником WHOQOL-BREF. Статистичний аналіз проводився за допомогою W-тесту Шапіро-Уілка та U-тесту Манна-Уїтні. Результати дослідження. Виявлені статистично значущі відмінності між фізично активними та неактивними чоловіками щодо їх функціонального стану. Фізично активні пацієнти продемонстрували вищий рівень незалежності при виконанні базових дій самообслуговування. Найбільшу різницю було виявлено у перевертанні (p < 0,001) та прийнятті сидячого положення (p < 0,001). Особи з групи АГ мали кращі результати у всіх видах діяльності. Найбільші відмінності були виявлені в особистій гігієні – чищення зубів (p = 0,001) та миття верхньої частини тіла (p < 0,001). Загальний рівень автономності був достовірно вищим у групі фізично активних осіб порівняно з фізично неактивними (p < 0,001). Висновки. Особи, які регулярно займаються фізичною активністю після травми спинного мозку мають вищий рівень фізичної активності, більшу незалежність та кращу якість життя.
Посилання
Alizadeh A., Dyck S. M., Karimi-Abdolrezaee S. Traumatic spinal cord injury: an overview of pathophysiology, models and acute injury mechanisms. Front Neurol. 2019. Vol. 10. P. 282.
Abiodun L. A., Hammed A. Socio-demographic correlates of quality of life in spinal cord injured patients. Turk J Kinesiol. 2019. Vol. 5. P. 92–101.
Aitchison B., Rushton A. B., Martin P., Barr M., Soundy A., Heneghan N. R. The experiences and perceived health benefits of individuals with a disability participating in sport: a systematic review and narrative synthesis. Disabil Health J. 2022. Vol. 15. P. 101164.
The impact of sport participation for individuals with spinal cord injury: a scoping review / L. Cheung et al. NeuroRehabilitation. 2022. Vol. 51, No. 3. P. 353–395.
Pelletier C. Exercise prescription for persons with spinal cord injury: a review of physiological considerations and evidence-based guidelines. Appl Physiol Nutr Metab. 2023. Vol. 48, No. 12. P. 882–895.
Almufareh M. F., Kausar S., Humayun M., Tehsin S. Leveraging motor imagery rehabilitation for individuals with disabilities: a review. Healthcare (Basel). 2023. Vol. 11, No. 19. P. 2653.
Behrman A. L., Ardolino E. M., Harkema S. J. Activity-based therapy: from basic science to clinical application for recovery after spinal cord injury. J Neurol Phys Ther. 2017. Vol. 41, Suppl 3. P. S39–S45.
Kazarian G. S., Qureshi S. Return to play after injuries to the cervical spine. Clin Spine Surg. 2024. Vol. 37, No. 9. P. 425–432.
Exploring sport participation in individuals with spinal cord injury: A qualitative thematic synthesis / L. Cheung et al. J Spinal Cord Med. 2023. Vol. 46, No. 4. P. 658–676. doi: 10.1080/10790268.2021.1963091.
Cardile D., Calderone A., De Luca R., Corallo F., Quartarone A., Calabrò R. S. The quality of life in patients with spinal cord injury: assessment and rehabilitation. J Clin Med. 2024. Vol. 13, No. 6. P. 1820.
Randomized trial of two exercise programs to increase physical activity and health-related quality of life for persons with spinal cord injury / J. F. Butzer et al. Top Spinal Cord Inj Rehabil. 2023. Vol. 29, No. 4. P. 51–60. doi: 10.46292/sci21-00042.
Rofi’I A. Y. A. B., Maria R., Masfuri A. Quality of life after spinal cord injury: an overview. Enferm Clin. 2019. Vol. 29. P. 1–4.
Richardson A., Samaranayaka A., Sullivan M., Derrett S. Secondary health conditions and disability among people with spinal cord injury: a prospective cohort study. J Spinal Cord Med. 2021. Vol. 44, No. 1. P. 19–28.
DeVivo M. J., Chen Y., Wen H. Cause of death trends among persons with spinal cord injury in the United States: 1960–2017. Arch Phys Med Rehabil. 2022. Vol. 103, No. 4. P. 634–641.
Silveira S. L., de Groot S., Cowan R. E. Association between individual wheelchair skills and fitness in communitydwelling manual wheelchair users with spinal cord injuries. Disabil Rehabil Assist Technol. 2024. Vol. 19, No. 1. P. 60–65.
Nas K., Yazmalar L., Şah V., Aydın A., Öneş K. Rehabilitation of spinal cord injuries. World J Orthop. 2015. Vol. 6. P. 8–16.
Ravenek K. E., Ravenek M. J., Hitzig S. L., Wolfe D. L. Assessing quality of life in relation to physical activity participation in persons with spinal cord injury: a systematic review. Disabil Health J. 2012. Vol. 5. P. 213–223.
Todd K. R., Lawrason S. V. C., Shaw R. B., Wirtz D., Martin Ginis K. A. Physical activity interventions, chronic pain, and subjective well-being among persons with spinal cord injury: a systematic scoping review. Spinal Cord. 2021. Vol. 59. P. 93–104.
Jörgensen S., Hedgren L., Sundelin A., Lexell J. Global and domain-specific life satisfaction among older adults with long-term spinal cord injury. J Spinal Cord Med. 2021. Vol. 44, No. 2. P. 322–330.
Effect of exercise on mental health and health-related quality of life in adults with spinal cord injury: a systematic review and meta-analysis / M. Ponzano et al. Arch Phys Med Rehabil. 2024. Vol. 105, No. 12. P. 2350–2361.
Manual wheelchair training approaches and intended training outcomes for adults who are new to wheelchair use: a scoping review / K. Charlton et al. Aust Occup Ther J. 2025. Vol. 72, No. 1. P. e12992.
The effectiveness of active rehabilitation camp on physical performance of disabled people moving in wheelchairs / A. Lipert et al. Int J Environ Res Public Health. 2021. Vol. 18. P. 7572.
Weber L., Voldsgaard N. H., Holm N. J., Schou L. H., Biering-Sørensen F., Møller T. Exploring the contextual transition from spinal cord injury rehabilitation to the home environment: a qualitative study. Spinal Cord. 2021. Vol. 59, No. 3. P. 336–346.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
