БАР’ЄРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ

Автор(и)

  • Михайло Ростиславович Демянчук КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0001-8729-5144

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.4.32

Ключові слова:

інклюзивна освіта, інклюзивне освітнє середовище, бар’єри інклюзивної освіти, фізичні бар’єри, академічні бар’єри, оцінні бар’єри, фахівці сестринської справи, заклади вищої медичної освіти, здобувачі з особливими освітніми потребами

Анотація

В останні роки в Україні відбувається оновлення системи вищої освіти, зміна ставлення суспільства до студентів та фахівців з обмеженими можливостями здоров’я. Центром уваги педагогічної громадськості стає питання про якісне спільне навчання нормотипових студентів, та майбутніх фахівців сестринської справи з обмеженими можливостями здоров’я. Стрімка трансформація цілей інститут вищої освіти, в тому числі в умовах війни, успішна реалізація компетентного підходу, ускладнення професійних завдань майбутніх фахівців сестринської справи за типами діяльності, щодня висувають перед освітянами нові завдання. Вони відбиваються в необхідності усунення бар’єрів на шляху створення простору інклюзивної освіти. Здобуття професійної медичної освіти передбачає оволодіння майбутніми фахівцями сестринської справи не тільки теоретичними знаннями, а й специфічними мануальними навичками, розвиток клінічного мислення, професійної етики та деонтології. Зважаючи на соціальну-економічну ситуацію нині вища медична школа мобілізує педагогічні та матеріальні ресурси для забезпечення можливостей навчання медичним спеціальностям усіх студентів. Проте й досі існує низка перешкод, які необхідно усувати, а саме: академічні, фізичні та оцінні. Академічні перешкоди пов’язані з предметно-просторовими та фізичними умовами здобуття освіти. Фізичні бар’єри зумовлені недостатньою розвиненістю інфраструктури освітніх закладів, що не дозволяє створити умови для повноцінного доступу майбутніх фахівців сестринської справи з інвалідністю до всіх ресурсів вищої школи. Оцінні бар’єри виникають, в першу чергу, через стереотипні уявлення, що склалися в суспільстві, про освітні можливості здобувачів з інвалідністю. Узагальнено, що ліквідація оцінного, фізичного та академічного бар’єрів інклюзивної освіти у вищій школі передбачає систему заходів, реалізація яких націлена на сприяння професійній підготовці майбутніх фахівців сестринської справи з ОВЗ та, зрештою, на підвищення якості їхнього життя. Усунення фізичного бар’єру має на меті створення інклюзивного інфраструктурного середовища для максимально комфортного навчання та комунікування студентів з особливими освітніми потребами. Повний академічний доступ до якісної освіти означає психолого-педагогічну підтримку студентів-інвалідів та осіб з ОВЗ та індивідуальний підхід до їхнього навчання з боку професорсько-викладацького складу та інших працівників закладу освіти. Подолання оцінного бар’єру передбачає соціально-реабілітаційний та корекційний супровід, а також комплекс заходів щодо соціалізації інвалідів та осіб з ОВЗ та розвитку їхнього міжособистісного спілкування.

Посилання

Вайнола Р. Х. Фактори створення сприятливого освітнього середовища закладу вищої освіти. Психологічний супровід і соціально-педагогічна робота в закладі освіти: теорія та практика : колективна монографія. Умань : Сочінський, 2020. 262 с.

Коган О. Інклюзивна освіта як стратегія подолання бар’єрів на шляху здобуття освіти. Освіта Луганщини. 2021. № 4 (65). С. 28–30.

Козуля В. Інклюзивне освітнє середовище: сутність та особливості. Молодь і ринок. 2020. №5 (184). С. 131–136.

Малишевська І.А. Інклюзивне освітнє середовище: генеза поняття. Особлива дитина: навчання і виховання. 2016. № 3. С. 19–26.

Маслянікова І., Герасименко Ю. Особливості інклюзивного підходу щодо підготовки навчальних занять для здобувачів вищої освіти з ООП на прикладі університету «Україна». Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній заклад середньої освіти – доуніверситетська підготовка – заклад вищої освіти. 2023. № 3. С. 431–438. DOI: https://doi.org/10.18372/2786-5487.1.17725.

Позняк О. Генеза поняття «інклюзивне освітнє середовище». Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 9 (113). С. 293–308.

Прохоренко Л. Інклюзивність та безбар’єрність освітнього простору: діти з особливими освітніми потребами. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2024. № 2(25). С. 203–219. DOI: https://doi.org/10.33189/epsn.v2i25.265

Соціальна інклюзія у сфері вищої освіти: теоретико-концептуальні засади, цільові групи, виміри та індикатори: монографія / О. Оржель, М. Бойченко, О. Петроє, С. Цимбалюк, Н. Шофолова та ін.; за ред. О. Оржель. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, 2024. 122 с.

Haider G., Raza A., Khan T. N. Special education teachers’ efficacy: Implementation of inclusive education program. Turkish International Journal of Special Education and Guidance & Counseling. 2016. Vol. 5. № 1. P. 1–21.

Liasidou A. Inclusive education and critical pedagogy at the intersection of disability, race, gender and class. Journal for Critical Education Policy Studies. 2012. Vol. 10. № 1. P. 168–184.

Molina V. M., Rodriguez H. P., Aguilar N. M., Fernández A. C., Mo-riña A. The role of lecturers and inclusive education. Journal of Research in Special Educational Needs. 2016. Vol. 16 (s1). P. 1046–1049.

Tomlinson S. Is a sociology of special and inclusive education possible? Educational Review. 2015. Vol. 67. № 3. P. 273–281.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Номер

Розділ

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА