РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА МОЛОДІ: РОЛЬ СІМЕЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО СУПРОВОДУ

Анотація

У статті досліджено особливості формування репродуктивної поведінки молоді, а саме роль сімейної комунікації, медичного консультування та соціальних чинників у формуванні свідомого ставлення до сексуального і репродуктивного здоров’я. Проаналізовано рівень обговорення інтимних питань в середині родини, звернення молоді до медичних працівників до початку статевого життя та після, вік сексуального дебюту, кількість статевих партнерів та основні шляхи комунікації щодо інтимних питань. Узагальнено результати власного опитування та порівняно їх із даними міжнародних наукових досліджень і аналітичних звітів у сфері громадського здоров’я та суміжно повязаних з цією тематикою джерел. У дослідженні використано результати анонімного анкетування 202 респондентів юнацького віку. Встановлено, що повноцінна комунікація між батьками та підлітками стосовно інтимних стосунків залишається недостатньо сформованою: лише частина молоді має можливість відкрито обговорювати ці питання в родині, тоді як значна частка респондентів отримує інформацію частково або взагалі не обговорює. Виявлено, що понад половина опитаних не зверталися до лікаря-гінеколога з профілактичною метою до початку статевого життя та після, що свідчить про недостатній рівень раннього медичного консультування. Проаналізовано також поведінкові аспекти репродуктивної поведінки молоді. Встановлено, що більшість респондентів уже мають досвід статевого життя, при цьому найпоширенішим віком його початку є пізній підлітковий період. Виявлено також наявність групи осіб із раннім сексуальним дебютом та кількома статевими партнерами, що може бути пов’язано з підвищеним ризиком інфекцій, що передаються статевим шляхом, та інших репродуктивних ускладнень. З’ясовано, що основним шляхом обговорення інтимних питань для молоді залишаються друзі та однолітки, тоді як звернення до батьків або медичних працівників відбувається істотно менше. Автори дійшли висновку, що недостатній рівень сімейної комунікації та обмежений доступ до профілактичного медичного консультування можуть негативно впливати на формування відповідальної репродуктивної поведінки молоді. Акцентується необхідність розвитку та впровадження освітніх і профілактичних програм, спрямованих на підвищення рівня репродуктивної грамотності молодого населення та активізацію ролі медичних працівників у питаннях сексуального і репродуктивного здоров’я.