РІДКІСНІ ТА НЕСТАНДАРТНІ ПРИЧИНИ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОНКОЇ КИШКИ: ДІАГНОСТИЧНІ ТА ХІРУРГІЧНІ АСПЕКТИ

Автор(и)

  • Володимир Володимирович Бенедикт Тернопільський національний медичний університет імені і.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України https://orcid.org/0000-0002-2568-0271
  • Лариса Ростиславівна Коробко Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0001-8054-1461
  • Павліна Миколаївна Невгадовська Комунальний заклад вищої освіти "Рівненська медична академія" Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0003-4104-3253
  • Василь Мирославович Багрій Тернопільська обласна клінічна лікарня https://orcid.org/0000-0002-1409-5915

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2026.1.4

Ключові слова:

гостра непрохідність тонкої кишки, нетипові та рідкісні форми, білеарний ілеус, тонко-тонкокишкова інвагінація, защемлена грижа Спігелевої лінії, стороннє тіло черевної порожнини

Анотація

Гостра непрохідність тонкої кишки (ГНТК) залишається актуальною проблемою сучасної хірургії через високий ризик ускладнень, діагностичних помилок та летальності, що вимагає постійного вдосконалення алгоритмів діагностики та лікування. Метою дослідження було вивчення нетипових та рідкісних клінічних проявів ГНТК, визначення причин виникнення цих станів і розробка патогенетично обґрунтованих підходів до діагностично-лікувальної тактики на різних етапах надання медичної допомоги. Матеріалом дослідження стали клінічні випадки 221 пацієнта з ГНТК, серед яких у 206 (93,21 %) випадках причиною був злуковий процес у черевній порожнині, у 7 (3,17 %) – защемлені грижі передньої черевної стінки, у 2 (0,9 %) – внутрішнє защемлення гриж, у 3 (1,36 %) – обтурація дистальних відділів тонкої кишки великими жовчними конкрементами, у 2 (0,9 %) – тонко-тонкокишкова інвагінація, у 1 (0,45 %) – стороннє тіло з некрозом кишки та у 1 (0,45 %) – грижа Спігелевої лінії. Аналіз клінічних даних показав, що нестандартні форми ГНТК супроводжуються атиповими симптомами, високою частотою помилкових діагнозів (до 39,82 % на догоспітальному етапі) та ускладнюють вибір оптимальної хірургічної тактики. Використання сучасних лабораторно-інструментальних методів, зокрема ультразвукового дослідження та комп’ютерної томографії, дозволяє підвищити точність діагностики та своєчасність хірургічного втручання. Різні клінічні випадки біліарного ілеусу, інвагінації, защемлених гриж та обтурації сторонніми тілами демонструють необхідність індивідуалізації оперативної тактики з урахуванням локалізації патологічного процесу, стану кишкових петель і супутньої патології. Особлива увага приділяється питанням профілактики післяопераційних ускладнень, своєчасного розпізнавання рідкісних етіологічних факторів та дотриманню стандартів хірургічної безпеки під час втручань. Результати дослідження підтверджують, що комплексний підхід до ведення пацієнтів із ГНТК, який включає ранню діагностику, патогенетично обґрунтовану хірургічну тактику та післяопераційний нагляд, сприяє зниженню летальності та покращенню клінічних результатів. Висновки роботи можуть бути використані при розробці клінічних протоколів, навчанні хірургічних спеціалістів та підвищенні якості медичної допомоги пацієнтам із гострою непрохідністю тонкої кишки

Посилання

Криворучко І. А., Бойко В. В., Олефір А. С., Антонова М. С. Хірургічне лікування гострої тонкокишкової непрохідності: показання, пов’язані зі странгуляцією та ранньою смертністю після операції. Попередні дані ретроспективного дослідження // Харківська хірургічна школа. – 2022. – № 1. – С. 11–18. – DOI: 10.37699/2308-7005.1.2022.02

Дзюбановський І.Я., Бенедикт В.В., Данчак В.Я., Продан А.М. Гостра непрохідність тонкої кишки. Спірні та невирішені питання декомпресії травного каналу у світлі успіхів і невдач оперативного лікування // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. – 2020. – № 1. – С. 130–136. – DOI: 10.11603/2414-4533.2020.1.10750.

Maienza, E., Godiris-Petit, G., Noullet, S., Menegaux, F., & Chereau, N. (2023). Management of adhesive small bowel obstruction: the results of a large retrospective study. International journal of colorectal disease, 38(1), 224. https://doi.org/10.1007/s00384-023-04512-8.

Alnachoukati O., Ray-Zack M., Godin S., Apodaca T., Zielinski M., Dunn J.Optimal timing of first abdominal radiography after Gastrografin administration for small bowel obstruction // Journal of Surgical Research. – 2020. – Vol. 256. – P. 193–197. – DOI: 10.1016/j.jss.2020.06.053.

Wang Y., Li W., Zhou C. M., Zhao Z., Ma J., Jiang H., Wei M., Gao Y., Dai Y., Zhang X., Yang N., Feng F., Zhang J., Ji Y., Liu J., Zhang C., Li L., Jiang X., Li Z., Zhao Z. Mortality risk of patients with intestinal obstruction // BMC Cancer. – 2024. – Vol. 24, № 1. – P. 1062. – DOI: 10.1186/s12885-024-12834-1.

Borisenko V. B., Kovalev A. N., Denysiuk T. A. Role and place of ultrasonography in diagnostics of adhesive intestinal obstruction // Wiadomości Lekarskie. 2020. Vol. 73, No. 1. P. 83–86.

Kanat B. H., Eröz E., Saçli A., Kutluer N., Gençtürk M., Sözen S. Surgical recovery of intestinal obstructions: pre- and postoperative care and how could it be prevented? // Surgical Recovery. London : IntechOpen, 2020. URL: https://doi.org/10.5772/intechopen.92748 (дата звернення: 13.03.2026).

Nath HC, Terang B, Bhuyan R, Gogoi S. Evaluation of prognosis and outcome of small bowel obstruction using the acute general emergency surgical severity-small bowel obstruction score. Int J Res Med Sci. 2022;10(6):1297-301. doi: https://dx.doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20221485.

Гордіца В. В., Гринчук Ф. В., Котенко О. О. Аналіз прогностичних чинників у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність // Буковинський медичний вісник. 2025. Т. 29, № 4 (116). С. 60–64. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-0737.29.4.116.2025.10

Quiroga-Centeno A. C., Pinilla-Chávez M. C., Chaparro-Zaraza D. F., Hoyos-Rizo K., Pinilla-Merchán P. F., Serrano-Pastrana J. P., et al. Design and validation of a tool for the prediction of adverse outcomes in patients with adhesive small bowel obstruction: The HALVIC score // Revista Colombiana de Cirugía. – 2023. – Vol. 38. – P. 84–100. – DOI: 10.30944/20117582.2288.

Шкарбан В. П., Булик І. І., Савицький А. О., Чичула В. І. Синдром Бувере // Український журнал клінічної хірургії. – 2024. – № 4 (91). – С. 66–68. – DOI: 10.26779/2786-832X.2024.4.6.

Shah F. A., Winkle S. M., Truitt T., Guez G., Draper K. Bouveret syndrome: A rare form of gallstone ileus // Cureus. – 2021. – Vol. 13, № 3. – e14042. – DOI: 10.7759/cureus.14042.

Delis, N., Franczak, A., Nicolas, V. et al. Incarcerated spigelian hernia mimicking diverticulitis: detection by multidetector computed tomography. Int J Colorectal Dis 21, 851–853 (2006). https://doi.org/10.1007/s00384-006-0128-3.

Katsaros I., Papapanou M., Kontogeorgi E., Tsakotos G., Filippou D., Papaconstantinou D., Paspala A., Chatzimavroudis G., Kykalos S., Schizas D. Spigelian hernias in the adult population: a systematic review of the literature //Langenbeck’s Archives of Surgery. – 2024. – Vol. 409, № 1. – Art. 230. – DOI: 10.1007/s00423-024-03427-4.

Yildirim T., Parlakgumus A., Yildirim S. Diagnosis and management of retained foreign objects // Journal of theCollege of Physicians and Surgeons Pakistan. – 2015. – Vol. 25, № 5. – P. 367–371.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА