ПОШИРЕНІСТЬ КОМОРБІДНОСТІ СЕРЕД ДЕМОГРАФІЧНИХ ГРУП З РІЗНИМ СЕРЦЕВО-СУДИННИМ РИЗИКОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2026.1.12Ключові слова:
соціально-економічний статус, серцево-судинний ризик, коморбідність, обізнаність населення, гендерні відмінності, вікові особливості, урбанізація, профілактикаАнотація
Результати аналізу наукових досліджень свідчать про наявність стійких соціально-демографічних детермінант обізнаності щодо факторів серцево-судинного ризику та формування коморбідності в міських популяціях. Соціально-економічний статус, особливо рівень освіти, виступає одним із ключових предикторів рівня знань про серцево-судинні захворювання та їх фактори ризику. Особи з вищим рівнем освіти значно частіше правильно ідентифікують артеріальну гіпертензію, тютюнопаління, ожиріння, гіперхолестеринемію та низьку фізичну активність як основні чинники розвитку серцево-судинної патології. Низький соціально-економічний статус асоціюється з обмеженим доступом до медичної інформації, профілактичних програм та медичної інфраструктури, що сприяє нерівномірній поширеності коморбідних станів. Гендерні відмінності істотно впливають на рівень обізнаності та профіль серцево-судинного ризику. Жінки загалом демонструють вищий рівень знань щодо поведінкових факторів ризику, зокрема ожиріння та дисліпідемії, однак часто недооцінюють власний індивідуальний ризик серцево-судинних захворювань. Чоловіки, в свою чергу, частіше проявляють низьку мотивацію до профілактичної поведінки та знижений рівень самоусвідомлення ризику, що може сприяти накопиченню кардіометаболічної коморбідності. Вік є важливим модифікуючим фактором, який впливає як на рівень знань, так і на профілактичну поведінку. Молоді та особи середнього віку зазвичай демонструють вищу обізнаність щодо факторів ризику, проте ці знання не завжди трансформуються у здорову поведінку. Літні люди, попри високий клінічний ризик, часто характеризуються нижчим рівнем обізнаності, що може бути пов’язано з когнітивними змінами, соціальною ізоляцією та обмеженим доступом до сучасних джерел медичної інформації. Урбанізація забезпечує кращий доступ до медичних послуг, однак внутрішньоміські соціально-економічні нерівності призводять до значної варіабельності поширеності коморбідності серед різних груп населення. Виявлені закономірності обґрунтовують необхідність розробки цілеспрямованих, віково- та гендерно адаптованих освітніх і профілактичних програм, спрямованих на зменшення тягаря серцево-судинних захворювань і пов’язаних з ними коморбідних станів
Посилання
Yusuf S., Joseph P., Rangarajan S., et al. Modifiable risk factors, cardiovascular disease, and mortality in 155 722 individuals from 21 countries (PURE study). Lancet. 2020. № 395(10226). Р. 795–808. 10.1016/S0140-6736(20)30543-6.
Benjamin E. J., Muntner P., Alonso A., et al. Heart Disease and Stroke Statistics – 2019 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2019. № 139(10). Р. e56–e528. 10.1161/CIR.0000000000000659.
Valderas J. M., Starfield B., Sibbald B., Salisbury C., Roland M. Defining comorbidity: implications for understanding health and health services. Ann Fam Med. 2009. № 7(4). Р. 357–363. 10.1370/afm.983.
Barnett K., Mercer S. W., Norbury M., Watt G., Wyke S., Guthrie B. Epidemiology of multimorbidity and implications for health care, research, and medical education: a cross-sectional study. Lancet. 2012. № 380(9836). Р. 37–43. 10.1016/S0140-6736(12)60240-2.
Marengoni A., Angleman S., Melis R., et al. Aging with multimorbidity: a systematic review of the literature. Ageing Res Rev. 2011. № 10(4). Р. 430–439. 10.1016/j.arr.2011.03.003.
Regitz-Zagrosek V., Oertelt-Prigione S., Seeland U., Hetzer R. Sex and gender differences in myocardial hypertrophy and heart failure. Circ J. 2010. № 74(7). Р. 1265–1273. 10.1253/circj.CJ-10-0192.
Tinetti M. E., Fried T. R., Boyd C. M. Designing health care for the most common chronic condition – multimorbidity.
JAMA. 2012. № 307(23). Р. 2493–2494. 10.1001/jama.2012.5265.
Aminde L. N., Takah N. F., Ngwasiri C. A., Noubiap J. J. N., Tindong M., Dzudie A., et al. Population awareness of cardiovascular disease and its risk factors in Buea, Cameroon. BMC Public Health. 2017. № 17. P. 545. 10.1186/s12889-017-4477-3.
Krupp K., Wilcox M. L., Srinivas A., Srinivas V., Madhivanan P., Bastida E. Cardiovascular risk factor knowledge and behaviors among low-income urban women in Mysore, India. J Cardiovasc Nurs. 2020. № 35(1). P. E1–E8. 10.1097/JCN.0000000000000657.
Güneş F., Bekiroğlu N., Imeryuz N., Agirbasli M. Awareness of cardiovascular risk factors among university students in Turkey. Prim Health Care Res Dev. 2019. № 20. P. e152. 10.1017/S146342361900063X.
Oertelt-Prigione S., Seeland U., Kendel F., Rücke M., Flöel A., Gaissmaier W., et al. Cardiovascular risk factor distribution and subjective risk estimation in urban women: the BEFRI study. BMC Med. 2015. № 13. P. 52. 10.1186/s12916-015-0304-9.
World Health Organization. Cardiovascular diseases (CVDs). Fact sheet. WHO, Geneva, 2019.
Lee H., Noh J. Association between health literacy and self-rated health in South Korea. BMC Public Health. 2017. № 17(1). P. 545.
Martínez-González M. A., Varo J. J., Santos J. L., Irala-Estevez D. Knowledge, attitudes, and behavior related to cardiovascular disease in Spain: a study in primary care. J Epidemiol Community Health. 2000. № 54(3). P. 188–193.
Aminde L. N., Takah N. F., Ngwasiri C. A., Noubiap J. J. N., Tindong M., Dzudie A. et al. Population awareness of cardiovascular disease and its risk factors in Buea, Cameroon. BMC Public Health. 2017. № 17. P. 545. doi: 10.1186/s12889-017-4477-3.
Krupp K., Wilcox M. L., Srinivas A., Srinivas V., Madhivanan P., Bastida E. Cardiovascular risk factor knowledge and behaviors among low-income urban women in Mysore, India. J Cardiovasc Nurs. 2020. № 35(1). P. E1–E8. doi: 10.1097/JCN.0000000000000657.
Gupta R., Sharma K., Gupta B., Gupta A., Gupta R., Deedwania P. Educational status-related disparities in awareness, treatment, and control of cardiovascular risk factors in India. Heart Asia. 2015. № 7(2). P. 104–109. doi: 10.1136/heartasia-2014-010551.
Güneş F., Bekiroğlu N., Imeryuz N., Agirbasli M. Awareness of cardiovascular risk factors among university students in Turkey. Prim Health Care Res Dev. 2019. № 20. P. e152. doi: 10.1017/S146342361900063X.
Ahmadjee A., Alghamdi A., Alsharif A., Hasrat G. S., Alghamdi A., Mahzari F. H. Y. et al. Population awareness of CVD risk factors and lifestyle modifications according to their knowledge. Med Sci. 2022. № 26(ms363). P. e2445. doi: 10.54905/disssi/v26i127/ms363e2445.
Yasin S. M., Isa M. R., Ismail N., Suddin L. S., Ahmad Saman M. S., Ismail Z. The relationship between socioeconomic status and knowledge on cardiovascular risk factors and its preventive practices among urban dwellers in Selangor, Malaysia. Malays J Public Health Med. 2020. № 20(Special1). P. 292–298. doi: 10.37268/mjphm/vol.20/no.Special1/art.733.
Winham D. M., Jones K. M. Knowledge of young African American adults about heart disease: a cross-sectional survey. BMC Public Health. 2011. № 11. P. 248. doi: 10.1186/1471-2458-11-248.
Brusati A., Rosser M. A major opportunity for obstetricians and gynecologists: improving awareness of cardiovascular disease among women. Circulation. 2013. № 128(Suppl_22). P. A18501. doi: 10.1161/CIRC.128.suppl_22.A18501.
Sahatqija F., Hunsberger M., Cook S., Kholmatova K., Shapkina M., Malyutina S. et al. Awareness of hypertension, hypercholesterolemia, and diabetes mellitus and associated characteristics in Russian adults. Int J Hypertens. 2024. № 2024. P. 8542671. doi: 10.1155/2024/8542671.
Kamdem F., Djomou F., Hamadou B., Nsala S.N., Jingi A. M., Biholong C. et al. Connaissance des facteurs de risque cardiovasculaires et attitudes de prévention par la population du district de santé de Deido-Cameroun. Health Sci Dis. 2018. № 19(1 Suppl). P. 1–7.
Prabhakaran D., Shah P. R., Chaturvedi V., Ramakrishnan L., Manhapra A., Reddy K.S. Cardiovascular risk factor prevalence among men in a large industry of northern India. Nat Med J India. 2005. № 18(2). P. 59–65.
Ünlü D., Olgun N., Yava A., Sazak Y., Tosun N., Koyuncu A. Bir aile sağlığı merkezine başvuran erişkin bireylerin kardiyovasküler hastalık riski farkındalığının belirlenmesi. Inonu Univ Health Serv Voc Sch J. 2024. № 12(3). P. 921–932.doi: 10.33715/inonusaglik.1429555.
Lynch E., Liu K., Kiefe C., Greenland P. Cardiovascular disease risk factor knowledge in young adults and 10-year change in risk factors: the CARDIA study. Am J Epidemiol. 2006. № 164(12). P. 1171–1179. doi: 10.1093/aje/kwj334.
Al-Zakwani I., Al-Maqbali M., Al-Busaidi N., Al-Sabti H., AlHabsi F., Al-Lawati J. Awareness of cardiovascular risk factors in a Middle Eastern urban population. Oman Med J. 2020. № 35(5). P. e162.
World Health Organization. Cardiovascular diseases (CVDs). Geneva: WHO; 2021. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cardiovascular-diseases-(cvds)
Carnethon M. R., Pu J., Howard G., Albert M. A., Anderson C. A. M., Bertoni A.G. et al. Cardiovascular health in African Americans: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2017. № 136(21). P. e393–e423. doi: 10.1161/CIR.0000000000000534.
Mosca L., Hammond G., Mochari-Greenberger H., Towfighi A., Albert M.A. Fifteen-year trends in awareness of heart disease in women: results of a 2012 American Heart Association national survey. Circulation. 2013. № 127(11). P. 1254–1263. doi: 10.1161/CIR.0b013e318287cf2f.
Mensah G. A., Roth G. A., Fuster V. The global burden of cardiovascular diseases and risk: a compass for global action. J Am Coll Cardiol. 2019. № 74(20). P. 2529–2532. doi: 10.1016/j.jacc.2019.10.009
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
