ЕВОЛЮЦІЯ КЛЯТВИ ГІППОКРАТА: ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2026.1.13

Ключові слова:

антична медицина, Гіппократ, Клятва Гіппократа, медична етика

Анотація

Деонтологічні принципи, засновані на раціональній та етичній концепції медицини, які започаткував Гіппократ, допомогли сформувати тенденції розвитку західноєвропейської медицини, а його вчення продовжує бути етичним орієнтиром для медичних працівників усього світу. Мета дослідження ‒ комплексний аналіз змісту «Клятви Гіппократа», її впливу на формування сучасної етичної концепції медицини, з’ясування ролі її цінностей в сучасній медицині та суспільстві. Зміст Клятви базується на низці основоположних засад: відповідальності перед богами та зверненні до них із молитвою про прихильність; обов’язках і повазі до вчителів та учнів; турботі про пацієнта; професійній компетентності лікаря; визнанні цінності людського життя; збереженні конфіденційності відомостей про пацієнтів; дотриманні етики й порядності; усвідомленні меж власного досвіду, забороні виконання складних хірургічних втручань без належної підготовки, а також принципах винагороди й покарання. Етичні принципи, закладені Гіппократом, з часом зазнали трансформації, що пов'язано з розвитком медичної науки і техніки, цифрових технологій, доказової медицини. Сучасна медична практика ґрунтується як на навичках та досвіді лікаря, так і на доказах сьогодення, а тому клінічне судження та лікування обмежені алгоритмами та протоколами. Етичні аспекти здійснення абортів і евтаназії в сучасних умовах чітко регламентуються законодавством кожної окремої держави, яким лікар повинен керуватися під час ухвалення професійних рішень. Запровадження доказової медицини та протоколів надання медичної допомоги забезпечує стандартизований підхід лікаря до пацієнта залежно від характеру патології. Питання донорства та трансплантації органів, а також етичні аспекти участі в медичних дослідженнях стали актуальними лише в сучасну епоху, тому не знайшли відображення у Клятві Гіппократа. Водночас принцип конфіденційності у взаєминах «лікар–пацієнт» зазнав певних змін у зв’язку з появою великої кількості медичної документації, розвитком цифрових технологій і впливом засобів масової інформації. Класична Клятва Гіппократа впродовж багатьох поколінь слугувала моральним орієнтиром для лікарів. Її ключова цінність полягає в утвердженні принципів гуманізму та співчуття до пацієнта, збереженні лікарської таємниці й глибокій повазі до людського життя

Посилання

Edelstein L. The Hippocratic Oath: Text, Translation and Interpretation. Johns Hopkins Press, 1943. P. 56.

Hippocratic Oath. Translated by Michael North, National Library of Medicine, 2002. URL: http://www.nlm.nih.gov/hmd/greek/greek_oath.html (Date of application: 04.03.2026).

Penfield W. The Torch, a story of Hippocrates. Little. Brown and Co. 1960 .370 р.

Antoniou S. A., Antoniou G. A., Granderath F. A., Mavroforou A., Giannoukas A. D., Antoniou A. I. Reflections of the Hippocratic Oath in Modern Medicine. World Journal of Surgery. 2010. Vol. 34, № 12. P. 3075–3079.

Остащук І., Кравчук O. Клятва Гіппократа – професійна присяга. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. № 44. С. 60–70.

Miles S.H. The Hippocratic Oath and the Ethics of Medicine, New York, Oxford University Press, 2004. Р. 22-23.

Vintzileos M., Mylonas I.H. Revisiting the evolution of the Hippocratic Oath in obstetrics and gynecology. American journal of obstetrics and gynecology. Vol. 230, № 5. Р. 469. e1-469. DOI: 10.1016/j.ajog.2024.01.027. Epub 2024 Feb 26. PMID: 38413328.

Nittis S. The authorship and probable date of the Hippocratic Oath. Bulletin of the History of Medicine. 1940. № 8 Р. 1012-1021.

Cavanaugh T. A. Hippocrates’ Oath and Asclepius’ Snake: The Birth of the Medical Profession. New York: Oxford University, 2018. 177 p.

Biesaga Т. SDB. Przysięga Hipokratesa a etyka medyczna. Medycyna praktyczna. 2006. № 7-8. S. 20-25.

Stigall W. The Hippocratic Oath. The Linacre Quarterly. 2022. Vol. 89, № 3. Р. 275-286.

Гендерна перспектива сфери охорони здоров’я в україні. Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова. 2022. С. 25.

World's Abortion Laws. Сenter for reproductive rights. URL: https://reproductiverights.org/maps/world-abortionlaws / (Date of application: 04.03.2026).

Bulger R.J. Hippocrates revisited; a search for meaning. New York; Medcom, 1973. 238 p.

Tsoucalas G., Karamanou M., Sgantzos M. Midwifery in ancient Greece, midwife or gynaecologist-obstetrician? Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2014. Vol. 34, № 6. Р. 547. https://doi.org/10.3109/01443615.2014.911834

Mottura G. Il giuramento di Ippocrate: i doveri del medico nella storia, Roma. 1986. 191 р.

Анікіна Г. В. Перспективи легалізації евтаназії в Україні. Форум права. 2009. № 3. С. 26.

German parliament introduces bills on assisted suicide. Deutsche Welle. 2015. URL: http://www.dw.com/en/germanparliament-introduces-bills-on-assistedsuicide/a-18505698 (Date of application: 04.03.2026).

Триньова Я. О. Біоетичні проблеми кримінального права України. Монографія. К: Національна академія прокуратури України, 2014. 398 с.

Assisted Suicide Laws in the United States. URL: https://www.patientsrightscouncil.org/site/assisted-suicide-statelaws/(Date of application: 04.03.2026).

Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): Монографія. К: КНТ, 2007. С. 312-313.

Пунда О. О. Право на життя. Вісник Хмельницького інституту регіонального управління на права. 2003. № 2. C. 63.

WMA Declaration of Lisbon on the Right of the Patient. Adopted by the 34th World Medical Assembly, Lisbon, Portugal, September/October 1981. URL: https://www.wma.net/policiespost/wma-declaration-of-lisbon-on-the-rights-of-the-patient/

Protection of the human rights and dignity of the terminally ill and the dying. Recommendation. PACE. Recommendation 1418 (1999). URL: assembly.coe.int/nw/xml/xref/xref-xml2htmlen.asp?fileid=16722&lang=en

Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині: Закон України від 17.05.2018 № 2427-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 28. Ст. 232.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА