ЛІКУВАННЯ ТА ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПРИ ВАРИКОЗНОМУ РОЗШИРЕННІ ВЕН У МОЛОДИХ ПАЦІЄНТІВ

Анотація

Хронічне захворювання вен(ХЗВ) характеризується широким спектром порушень венозної системи. Варикозне розширення вен (ВРВ) є частим клінічним проявом ХЗВ, особливо нижніх кінцівок. Попередні гістопатологічні дослідження визначили низку змін, що спостерігаються у венозній стінці пацієнтів з ВРВ, що впливають на їхню структуру та поведінку і можуть призвести до дисфункції клапанів та венозного рефлюксу у молодих пацієнтів із ХЗВ. Метаболічні зміни у венах є критичним біологічним механізмом, що допомагає зрозуміти патогенез ХЗВ. Метою дослідження було визначення ефективності поєднання лікування та фізичної терапії при варикозному розширенні вен. У даному дослідженні було використано доказові джерела літератури, зокрема статті медичної тематики у рецензованих наукових журналах з вказаними результатами клінічних досліджень та оглядів щодо ефективності поєднання лікування та фізичної терапії й узагальнення передового досвіду реабілітації при варикозному розширенні вен. Результати дослідження показали, що для адекватного плану лікування пропонується повний протокол обстеження, заснований на трансабдомінальному та трансвагінальному дослідженні, щоб виключити венозну обструкцію, тромботичну чи ні, та підтвердити наявність варикозного розширення вен у тазовій аднексальній ділянці. Послідовна пневматична компресія збільшує венозний кровотік та покращує якість життя, тоді як комплексна деконгестивна терапія зменшує об'єм кінцівок та інтенсивність болю, а також покращує активність повсякденного життя. Аналіз літературних джерел дозволив відзначити фізичну активність, як допоміжний засіб лікування до компресії на загоєння ран та рецидиви. Втручання фізичної активності можуть бути представлені вправами з опором, вправами на діапазон рухів гомілковостопного суглоба та/або стопи, аеробними вправами та ходьбою. Мануальний лімфодренаж зменшує венозний рефлюкс, набряк, клінічну тяжкість, симптоми та покращує якість життя. Кінезіотейпінг покращує периферичний венозний кровотік, функцію гомілковостопного суглоба, зменшує набряк, біль, покращує якість життя, зменшує венозні симптоми та тяжкість венозного захворювання, нормалізує психічне здоров'я. Комбіноване використання цих методів пропонується в симптоматичному лікуванні ВРВ. Однак, необхідні подальші дослідження для ефективної оцінки функціонального стану організму при ВРВ та визначення параметрів його лікування. Лікування варикозного розширення вен включає компресію та підняття нижніх кінцівок, а також фізичні вправи, ходьбу та вправи з опором для покращення насосної функції литкового м’язу. Додатковим методом фізичної терапії може бути бальнеотерапія та кінезіотейпування. Висновок. При варикозному розширенні вен рекомендованим є контроль ваги тіла та лікування супутніх захворювань. Компресійна терапія у поєднанні з аеробними вправами, вправами з опором та вправами на рухливість гомілковостопного суглоба та/або стопи підвищують ефективність лікування варикозного розширення вен.