ЦИФРОВИЙ ТЬЮТОРИНГ ЯК СКЛАДНИК СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДІВ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Автор(и)

  • Михайло Ростиславович Демянчук Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0001-8729-5144
  • Олена Миколаївна Колачинська Державний заклад «Луганський державний медичний університет» https://orcid.org/0009-0004-6831-0125
  • Олена Степанівна Гашинська КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0003-1818-578X
  • Олена Василівна Горська Комунальний заклад вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0003-2190-4589
  • Тетяна Миколаївна Демянчук КЗВО «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради https://orcid.org/0000-0002-8908-4356

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2026.1.41

Ключові слова:

здобувачі з інвалідністю, медична освіта, професійна підготовка, доступність, цифровізація, заклади медичної освіти, цифрові технології, тьюторинг, освітня діяльність

Анотація

Метою професійної підготовки здобувачів медичної освіти є формування компетентних фахівців, здатних максимально реалізувати свій потенціал у професійній діяльності, враховуючи індивідуальні особливості та можливості студентів з інвалідністю. На сучасному етапі розвитку інклюзивної освіти та цифровізації навчання особливого значення набуває організація цифрового тьюторингу як цілісного механізму підтримки здобувачів з обмеженими можливостями здоров’я. Цифровий тьюторинг забезпечує психолого-педагогічний супровід, адаптацію студентів до освітнього середовища, інтеграцію у соціум та розвиток професійних компетентностей. У статті розглянуто ключові напрями цифрового тьюторингу, зокрема: діагностика потреб у просторовій адаптації, адаптація до логістики та маршрутів пересування у кампусі, оцінка ефективності взаємодії студентів із просторовим середовищем, інформаційно-консультаційна підтримка щодо архітектурної доступності, формування навичок самостійної орієнтації в навчальному середовищі та моніторинг просторової інтеграції. Окремо висвітлено роль цифрових технологій у створенні мультимедійних онлайн-кампусів, VR/AR-симуляцій, дистанційних платформ та онлайн-спільнот, що дозволяють здобувачам з інвалідністю ефективно адаптуватися та опановувати професійні компетентності. Механізмами налагодження цифрового тьюторингу для підвищення здобувачів з інвалідністю та особливими освітніми потребами у середовищі закладів медичної освіти визначено: монохромність засобів організації навчання всіма викладачами освітньої організації; мінімізація палітри засобів організації навчання – використання однієї платформи для організації навчання (LMS) та тьюторингу й одного застосунку для відеоконференц-зв'язку; розробка (використання) окремої версії системи електронного навчання для мобільних пристроїв; наявність окремих додатків систем відео-конференц-зв'язку для мобільних пристроїв (Android, iOS); забезпечення доступу здобувачів з інвалідністю та особливими освітініми потребами до записів онлайн-занять. Впровадження цифрового тьюторингу у закладах медичної освіти сприяє забезпеченню індивідуалізації освітніх траєкторій, підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців та реалізації державної політики інклюзивності, що, у свою чергу, дозволяє здобувачам з інвалідністю здобувати медичну освіту на рівних умовах із іншими студентами та готуватися до професійної діяльності відповідно до сучасних вимог.

Посилання

Братко М. Технології підтримки здобувачів вищої освіти в Центрах академічного успіху в університетах США. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2022. № 3. С. 6–13. DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2409.2022.381

Волинець В. О. Віртуальна, доповнена і змішана реальність: сутність понять та специфіка відповідних комп’ютерних систем. Питання культурології. 2021. Вип 37. С. 231–243 DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.237322

Давиденко Г. Цифрова інклюзія та доступність: соціальна діджиталізація. Вінниця: ТВОРИ, 2023. 240 с.

Єгорова І. В. Медична освіта і цифровізація: віртуальна реальність як чинник трансформації професійної підготовки лікарів. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. № 21. DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.16931904

Ільницька Т. С. Дослідження ефективності підготовки майбутніх медсестер до професійної діяльності в умовах цифровізації медичних коледжів. (2023). Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2023. № 69. С. 35–42. DOI https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-35-42

Кошак Б. О., Сміян С. І., Білуха А. В. Віртуальна реальність у медичній освіті: системний огляд. Медична освіта, (4).С.76–83. DOI https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.4.1428

Нижник Т. Досвід впровадження тьюторингу в інклюзивній освіті у вищих навчальних закладах Європи та США. Освіта. Інноватика. Практика. 2024. № 12(7). С. 57–62. DOI https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol12i7-008

Фамілярська Л. Л. Цифрові інструменти для розбудови інклюзивного освітнього середовища. Open Educational E-Environment of Modern University. 2023. № 15. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/484/450 (дата звернення: 20.02.2026)

Шпетна О. В. Використання спеціального програмного забезпечення у навчальному процесі з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах дистанційної освіти: досвід музичних навчальних закладів України. Академічні візії. 2023. №19. URL: https://academy‐vision.org/index.php/av/article/download/369/352/355 (дата звернення: 20.02.2026)

Awatef A. B. R. A Case Study: Enhancing the Learning Process and the Quality of the Students’ Work in Online Courses Using Multiple High Impact Practices and Civic Strategied. International Journal of Higher Education. 2021. № 10 (2). С. 308–318. DOI https://doi.org/10.5430/ijhe.v10n2p308

Melnychuk I., Kalyniuk N., Humenna N., Rohalskyi I., Yastremska S., Straznikova I., Bloshchynskyi I. Organization of distance learningon "Nursing" specialty: methodological and legal aspects. International Journal of Applied Exercise Physiology. 2019. № 8 (3). С. 11–18.

Pikon Kateryna The possibilities for using American experience of professional training of nurses in Ukraine. Social and Human Sciences. PolishUkrainian scientific journal. 2021. № 02 (30). URL: https://issn2391-4164.blogspot.com/p/218.html (дата звернення:15 лютого 2026)

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА