«СТУДЕНТОЦЕНТРИЗМ» ПРОТИ «НАВЧАННЯЦЕНТРИЗМУ»: БИТВА ПАРАДИГМ У СУЧАСНІЙ ВИЩІЙ ОСВІТІ

Анотація

Актуальність. У сучасній вищій освіті України, незважаючи на законодавче закріплення принципу студентоцентризму, на практиці відбувається його викривлення та трансформація у «клієнтоорієнтовану» сервісну модель. Це призводить до зниження академічних вимог, інфляції оцінок та пріоритету «задоволеності студента» над якістю здобутих знань. Мета ‒ критично проаналізувати конфлікт між поширеною моделлю «студент-клієнт» та фундаментальними цілями освіти; ввести та обґрунтувати альтернативну парадигму «навчанняцентризму», яка повертає в центр освітнього процесу когнітивне зусилля та здобуття глибоких знань. Методи. Дослідження базується на теоретичних методах: порівняльному аналізі парадигм, синтезі, концептуальній деконструкції. Використано аналіз наукових праць з когнітивної психології (концепції «бажаної складності» та «продуктивної боротьби») та нормативно-правових документів, що регулюють вищу освіту. Результати. У статті розкрито ризики псевдо-студентоцентризму, що веде до «інтелектуального комфорту» та знецінення дипломів. Запропоновано та визначено поняття «навчанняцентризму» як освітньої моделі, що пріоритезує не суб’єктивну задоволеність здобувача, а об’єктивний процес та результат навчання ‒ формування стійких компетенцій через подолання академічних викликів. Висновки. Вирішення конфлікту лежить не у поверненні до авторитарної моделі, а у синтезі. Запропоновано концепцію «студентоорієнтованого навчанняцентризму», де гнучкі та індивідуалізовані (студентоорієнтовані) методи використовуються для досягнення фундаментальної (навчанняцентричної) мети – глибокого розуміння та розвитку критичного мислення через свідоме когнітивне зусилля.