АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИСТЯ HIEROCHLOË ODORATA (L.) P. BEAUV ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЇЇ ВТОРИННИХ МЕТАБОЛІТІВ

Анотація

Hierochloë odorata (L.) P. Beauv – рослина роду Hierochloe, що належить до родини Poaceae, коріння та надземні частини якої мають солодкий аромат. Ця кореневищна багаторічна рослина походить із прохолодних регіонів Північної Америки та Європи. Зустрічається на вологих луках, болотах, затінених берегах струмків і в гірських каньйонах, а також уздовж річок і озер. У народній медицині настій солодкої трави застосовують для стимулювання апетиту та поліпшення травлення при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, таких як гастрит, виразкова хвороба та коліт, для підвищення лактації у годуючих матерів, а також у лікуванні туберкульозу легенів. Вона має антисептичні, бактерицидні та протизапальні властивості; проте її фармакогностичний потенціал залишається недостатньо використаним. Дослідження макро- та мікроскопічної будови листя, а також їхнього фітохімічного складу дає змогу розробити науково обґрунтовані підходи до стандартизації та контролю якості сировини лікарських рослин. У цій статті проаналізовано сучасні літературні дані щодо хімічного складу, фармакологічних властивостей та застосування H. odorata. Визначено основні мікроскопічні та макроскопічні характеристики листя, а також за допомогою хімічних реакцій встановлено групи біологічно активних сполук, що мають важливе значення для ідентифікації виду. Досліджено морфологічні та анатомічні діагностичні ознаки листя H. odorata, встановлено, що листя має продиховий апарат парацитного типу з гантелоїдними охоронними клітинами, силікатними клітинами, дзьобоподібними трихомами вздовж краю листової пластинки та призматичними кристалами вздовж жилок листя. Під верхнім епідермісом розташовано п’ять великих моторних клітин, які є основними регуляторами водного балансу листка і зумовлюють його скручування за несприятливих умов. Встановлено, що листя H. odorata містять біологічно активні речовини, такі як кумарини, дубильні речовини, флавоноїди, сапоніни та полісахариди. Отримані результати можуть бути використані для розробки методів контролю якості рослинної сировини.