ЗНАЧЕННЯ РАННЬОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЕРГОТЕРАПІЇ В РАЗІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.3.17Ключові слова:
лікувальна гімнастика, кінезіотерапія, гостре порушення мозкового кровообігуАнотація
Фізична терапія, зокрема ерготерапія, є важливою частиною процесу відновлення після тяжкого порушення кровообігу головного мозку. Ця складова реабілітації допомагає пацієнтам відновити функції, які можуть бути порушені, такі як рухові навички, координація, баланс, м’язова сила та когнітивні здібності. Кінезіотерапія в гострий період інсульту проводиться у формі лікувальної гімнастики, основними елементами якої є лікування положенням, пасивні, активні та статичні вправи. Адекватно підібраний комплекс вправ активізує кровопостачання знерухомлених тканин, попереджає атрофію м’язів і контрактури суглобів, на основі чого в подальшому будується навчання ходьбі та самообслуговуванню. Метою дослідження було оцінити ефективність впливу ранньої комплексної лікувальної гімнастики на м’язово-руховий апарат нижніх кінцівок внаслідок гострого порушення мозкового кровообігу. Теоретичну основу дослідження становить аналіз наукових тематичних джерел. Практичне дослідження проводилось на базі неврологічного відділення КПН «Центральна міська лікарня» м. Рівного. Усього в експерименті взяло участь 26 осіб, які рівномірно були розподілені на дві групи: основну та контрольну по 13 пацієнтів. Основними неврологічними наслідками у хворих були лівобічні та правобічні геміпарези з суттєвими руховими порушеннями, погіршенням координації та рівноваги, зниженою силою та витривалістю роботи м’язів. Пацієнти контрольної групи лікувались за затвердженою в лікувальному закладі методикою, а основної – застосовували запропоновану нами лікувальну гімнастику як доповнення до основного лікування. Порівняльні заміри при тестуванні засвідчили, що сила м’язів згиначів нижньої кінцівки в пацієнтів основної групи дорівнювала 7,11±1,05 бала проти 5,23±1,24 бала (з можливих 11) у контрольній, тобто покращилась на 17,09 %. Середньостатистичні результати оцінки сили м’язів розгиначів нижньої кінцівки в пацієнтів основної групи були отримані на рівні 6,33±0,99 бала проти 5,29±1,1 бала в пацієнтів контрольної групи (з можливих 13), тобто зросли на 8,66 %. Рання комплексна лікувальна гімнастика є дієвим засобом для відновлення органів рухового апарату після гострого порушення мозкового кровообігу у відновлювальному періоді.
Посилання
Tong, Y., Cheng, Z., Raja, G. B., Duan, H., Tsai, L., Zhang, N., et al. (2019). High-intensity physical rehabilitation later than 24 hours after stroke is beneficial for patients: a pilot randomized controlled trial (RCT) in mild to moderate ischemic stroke. Front Neurol, 10, 113. doi: 10.3389/fneur.2019.00113 [in English].
Fure, B., Holte, H., Hov, L., Vist, G. E., Kateraas, L. H., Indredavik, B. (2018). Very early mobilization in cases of acute stroke. Tidsskrift for den Norske laegeforening: journal for practical medicine, ny raekke, 138. doi: 10.4045/tidsskr.17.0924 [in English].
Yen, H., Jeng, J., Chen, W., Pan, G., Chuang, Pt. Bs. W., Lee, Y., et al. (2020). Early mobilization of patients with mild-moderate intracerebral hemorrhage to a stroke center: a randomized controlled trial. Neurorehabilitation of the nervous system, 34, 72–81. doi: 10.1177/1545968319893294 [in English].
Alamri, M., Waked, I., Amin, F., Al-Kuliti, K., Manzar, M. (2019). Effectiveness of an early mobility protocol for stroke patients in the intensive care unit. Neuroscience, 24, 81–88. doi: 10.17712/nsj.2019.2.20180004 [in English].
Nesin, S. M., Sabitha, K. R., Gupta, A., Laxmi, T. R. (2019). Constraint Induced Movement Therapy as a Rehabilitative Strategy for Ischemic Stroke-Linking Neural Plasticity with Restoration of Skilled Movements. J. Stroke Cerebrovasc. Dis., 28, 1640–1653 [in English].
Wang, D., Xiang, J., He, Y., Yuan, M., Dong, L., Ye, Z., Mao, W. (2022). The Mechanism and Clinical Application of Constraint-Induced Movement Therapy in Stroke Rehabilitation. Front. Behav. Neurosci, 16, 828599 [in English].
Boyne, P., Meyrose, C., Westover, J., Whitesel, D., Hatter, K., Reisman, D. S., Cunningham, D., Carl, D., Jansen, C., Khoury, J. C., et al. (2019). Exercise intensity affects acute neurotrophic and neurophysiological responses poststroke. J. Appl. Physiol, 126, 431–443 [in English].
Hatayama, K., Riddick, S., Awa, F., Chen, X., Virgintino, D., Stonestreet, B. S. (2022). Time Course of Changes in the Neurovascular Unit after Hypoxic-Ischemic Injury in Neonatal Rats. Int. J. Mol. Sci, 23, 4180 [in English].
Scrivener, K., Dorsch, S., McCluskey, A., Schurr, K., Graham, P. L., Cao, Z., Shepherd, R., Tyson, S. (2020). Bobath therapy is inferior to task-specific training and not superior to other interventions in improving lower limb activities after stroke: A systematic review. J. Physiother, 66, 225–235 [in English].
GBD 2016 Neurology Collaborators (2019). Global, regional, and national burden of neurological disorders, 1990–2016: A systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol, 18, 459–480 [in English].
Ribeiro, T. S., Regalado, I. C. R., da Silva, S. T., de Oliveira Sousa, C., de Figueiredo, K. M. O. B.,
Lindquist, A. R. R. (2020). Effects of Load Addition During Gait Training on Weight-Bearing and Temporal Asymmetry After Stroke: A Randomized Clinical Trial. Am. J. Phys. Med. Rehabil, 99, 250–256. doi: 10.1097/PHM.0000000000001314 [in English].
12 Chi, N.-F., Huang, Y.-C., Chiu, H.-Y., Chang, H.-J., Huang, H.-C. (2019). Systematic Review and Meta-Analysis of Home-Based Rehabilitation on Improving Physical Function Among Home-Dwelling Patients With a Stroke. Arch. Phys. Med. Rehabil, 101, 359–373. doi: 10.1016/j.apmr.2019.10.181 [in English].
Hatakeyama, M., Ninomiya, I., Kanazawa, M. (2020). Angiogenesis and neuronal remodeling after ischemic stroke. Neural Regen. Res., 15, 16–19 [in English].