ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ: СУЧАСНІ ДАНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.6Ключові слова:
печінка, нирки, гепаторенальний синдром, цироз печінки, поширеність, етіологіяАнотація
Гепаторенальний синдром є унікальною формою функціональної ниркової недостатності внаслідок зниження ниркового кровотоку, що зазвичай виникає в нирках, які гістологічно не змінені. Дослідження щодо предикторів розвитку гепаторенального синдрому (ГРС) є нечисельними, більшість досліджень обмежені труднощами у встановленні діагнозу та зміною концептуального розуміння патофізіології та визначення ГРС. Тому мета цього дослідження – проаналізувати сучасні дані щодо поширеності та етіології ГРС. Було опрацьовано наукові публікації за останні роки, які доступні в Інтернеті. Встановлено, що ГРС, як правило, діагностується у разі помітного зниження швидкості клубочкової фільтрації і за відсутності встановлених ознак внутрішніх захворювань нирок, таких як гематурія, протеїнурія або ультразвукові дані зміни нирок. Накопичення доказів і досягнення в галузі нефрології спонукали Міжнародну асоціацію асциту перекласифікувати HRS-1 (швидко прогресуючу форму ГРС, що характеризується цирозом печінки з асцитом) як тип ГРС гострого ураження нирок (HRS-AKI) у 2015 році, а HRS-2 (повільно прогресуючу форму ГРС, яка зазвичай асоціюється з рефрактерним асцитом) як HRS-NAKI (хронічне ураження нирок) у 2019 р. Поширеність ГРС (з використанням переглянутих діагностичних критеріїв) у пацієнтів із цирозом печінки та асцитом коливається від 13,0% до 45,8%. Більшість пацієнтів із ГРС мають вік близько 60 років. У ґендерному аспекті переважають чоловіки, зокрема низка досліджень показала, що ГРС діагностується у понад 70% осіб чоловічої статі. Згідно з об’єднаним аналізом, цироз печінки, асоційований з алкоголем, був основним етіологічним чинником у 57% випадків ГРС. Науково доведено, що цироз печінки веде до портальної гіпертензії, яка зумовлює низку серйозних ускладнень, включаючи кровотечу з варикозно розширених вен шлунка, а також ГРС. ГРС може виникати спонтанно або може бути викликаний провокуючим фактором у > 70% випадків ГРС. Найбільш поширеним провокуючим фактором є спонтанний бактеріальний перитоніт. Отже, ГРС має значну поширеність серед пацієнтів з цирозом печінки та асцитом та асоціюється з певними немодифікованими факторами (вік, стать).
Посилання
Buccheri S., Da B.L. Hepatorenal Syndrome: Definitions, Diagnosis, and Management. Clinics in liver disease. 2022. № 26(2). Р. 181–201. https://doi.org/10.1016/j.cld.2022.01.002.
Solà E., Ginès P. Renal and circulatory dysfunction in cirrhosis: Current management and future perspectives. J Hepatol. 2010. № 53(6). Р. 1135–1145.
Krag A., Bendtsen F., Henriksen J. H., Møller S. Low cardiac output predicts development of hepatorenal syndrome and survival in patients with cirrhosis and ascites. Gut. 2010. № 59(1). Р. 105–110.
Sersté T., Melot C., Francoz C., et al. Deleterious effects of beta-blockers on survival in patients with cirrhosis and refractory ascites. Hepatology. 2010. № 52(3). Р. 1017–1022.
Mandorfer M., Bota S., Schwabl P., et al. Nonselective β blockers increase risk for hepatorenal syndrome and death in patients with cirrhosis and spontaneous bacterial peritonitis. Gastroenterology. 2014. № 146(7).
Acevedo J., Fernández J., Prado V., et al. Relative adrenal insufficiency in decompensated cirrhosis: Relationship to short-term risk of severe sepsis, hepatorenal syndrome, and death. Hepatology. 2013 № 58(5). Р. 1757–1765
Theocharidou E., Krag A., Bendtsen F., Møller S., Burroughs A.K. Cardiac dysfunction in cirrhosis – does adrenal function play a role? A hypothesis. Liver Int. 2012. № 32(9). Р. 1327–1332.
Weichselbaum L., Gustot T. The Organs in Acute-on-Chronic Liver Failure. Semin Liver Dis. 2016. № 36(2). Р. 174–180.
Albillos A., Lario M., Álvarez-Mon M. Cirrhosis-associated immune dysfunction: distinctive features and clinical relevance. J Hepatol. 2014 № 61. Р. 1385–1396.
Bernardi M., Moreau R., Angeli P., Schnabl B., Arroyo V. Mechanisms of decompensation and organ failure in cirrhosis: From peripheral arterial vasodilation to systemic inflammation hypothesis. J Hepatol. 2015. № 63. Р. 1272–1284.
Ruiz-del-Arbol L., Monescillo A., Arocena C., et al. Circulatory function and hepatorenal syndrome in cirrhosis. Hepatology. 2005. № 42. Р. 439–447.
Bernardi M., Trevisani F., Gasbarrini A., Gasbarrini G. Hepatorenal disorders: role of the renin-angiotensinaldosterone system. Semin Liver Dis. 1994. № 14. Р. 23–34.
Henriksen J.H., Møller S., Ring-Larsen H., Christensen N.J. The sympathetic nervous system in liver disease. J Hepatol. 1998. № 29. Р. 328–341.
Nazar A., Guevara M., Sitges M., et al. LEFT ventricular function assessed by echocardiography in cirrhosis: relationship to systemic hemodynamics and renal dysfunction. J Hepatol. 2013. № 58. Р. 51–57.
Ruiz-del-Arbol L., Urman J., Fernández J., et al. Systemic, renal, and hepatic hemodynamic derangement in cirrhotic patients with spontaneous bacterial peritonitis. Hepatology. 2003. № 38. Р. 1210–1218.
Chan-Young Jung and Jai Won Chang. Hepatorenal syndrome: Current concepts and future perspectives. Clinical and Molecular Hepatology. 2023. № 29. Р. 891–908.
Barreto R., Fagundes C., Guevara M., et al. Type-1 hepatorenal syndrome associated with infections in cirrhosis: natural history, outcome of kidney function, and survival. Hepatology. 2014. № 59. Р. 1505–1513.
Elia C., Graupera I., Barreto R., et al. Severe acute kidney injury associated with non-steroidal antiinflammatory drugs in cirrhosis: A case-control study. J Hepatol. 2015. № 63. Р. 593–600.
Thabut D., Massard J., Gangloff A., et al. Model for end-stage liver disease score and systemic inflammatory response are major prognostic factors in patients with cirrhosis and acute functional renal failure. Hepatology. 2007. № 46. Р. 1872–1882. DOI: 10.1002/ hep.21920.
Wiest R., Lawson M., Geuking M. Pathological bacterial translocation in liver cirrhosis. J Hepatol. 2014. № 60. Р. 197–209.
Angeli P., Garcia-Tsao G., Nadim M.K., Parikh C.R. News in pathophysiology, definition and classification of hepatorenal syndrome: A step beyond the International Club of Ascites (ICA) consensus document. Journal of hepatology. 2019. № 71(4). Р. 811–822. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.07.002.
Solé C., Solà E., Huelin P., et al. Characterization of inflammatory response in hepatorenal syndrome: Relationship with kidney outcome and survival. Liver Int. 2019. № 39. Р. 1246–1255. DOI: 10.1111/ liv.14037.
Shah N., Mohamed F.E., Jover-Cobos M., et al. Increased renal expression and urinary excretion of TLR4 in acute kidney injury associated with cirrhosis. Liver Int. 2013. № 33. Р. 398–409. DOI: 10.1111/ liv.12047.
Shah N., Dhar D., El Zahraa Mohammed F., et al. Prevention of acute kidney injury in a rodent model of cirrhosis following selective gut decontamination is associated with reduced renal TLR4 expression. J Hepatol. 2012. № 56. Р. 1047–1053. DOI: 10.1016/j.jhep.2011.11.024.
Rivolta R., Maggi A., Cazzaniga M., et al. Reduction of renal cortical blood flow assessed by Doppler in cirrhotic patients with refractory ascites. Hepatology. 1998. № 28. Р. 1235–1240. DOI: 10.1002/ hep.510280510.
Mindikoglu A.L., Dowling T.C., Wong-You-Cheong J.J., et al. A pilot study to evaluate renal hemodynamics in cirrhosis by simultaneous glomerular filtration rate, renal plasma flow, renal resistive indices and biomarkers measurements. Am J Nephrol. 2014. № 39. Р. 543–552.
Singh R.R., Walia R., Sachdeva N., Bhalla A., Singh A., Singh V. Relative adrenal insufficiency in cirrhotic patients with ascites (hepatoadrenal syndrome). Dig Liver Dis. 2018. № 50. Р. 1232–1237. DOI: 10.1016/j. dld.2018.05.011.
Piano S., Favaretto E., Tonon M., et al. Including Relative Adrenal Insufficiency in Definition and Classification of Acute-on-Chronic Liver Failure. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020. № 18. Р. 1188–1196.e3. DOI: 10.1016/j.cgh.2019.09.035.
Kim G., Huh J.H., Lee K.J., Kim M.Y., Shim K.Y., Baik S.K. Relative Adrenal Insufficiency in Patients with Cirrhosis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Dig Dis Sci. 2017. № 62. Р. 1067–1079. DOI: 10.1007/s10620- 017-4471-80.
Jang J.Y., Kim T.Y., Sohn J.H., et al. Relative adrenal insufficiency in chronic liver disease: its prevalence and effects on long-term mortality. Aliment Pharmacol Ther. 2014. № 40. Р. 819–826. DOI: 10.1111/apt.12891.
Tsai M.H., Peng Y.S., Chen Y.C., et al. Adrenal insufficiency in patients with cirrhosis, severe sepsis and septic shock. Hepatology. 2006. № 43. Р. 673–681. DOI: 10.1002/hep.21101.
Bornstein S.R. Predisposing factors for adrenal insufficiency. N. Engl. J Med. 2009. № 360. Р. 2328–2339. DOI: 10.1056/NEJMra0804635.
Bräsen J.H., Mederacke Y.S., Schmitz J., et al. Cholemic Nephropathy Causes Acute Kidney Injury and Is Accompanied by Loss of Aquaporin 2 in Collecting Ducts. Hepatology. 2019. № 69. Р. 2107–2119. DOI: 10.1002/ hep.30499.
van Slambrouck C.M., Salem F., Meehan S.M., Chang A. Bile cast nephropathy is a common pathologic finding for kidney injury associated with severe liver dysfunction (published Online First: 2013/03/15). Kidney Int. 2013. № 84. Р. 192–197. DOI: 10.1038/ki.2013.78.
