ГІСТОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДНИРНИКІВ ТА ЯЄЧОК У РАЗІ КРИПТОРХІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.4.13Ключові слова:
яєчко, наднирник, НАД-дегідрогеназа, СДГ-активність, глюкозо-6-фосфатаза, крипторхізмАнотація
У цій роботі визначені ендокринні порушення в яєчках і наднирниках експериментальних тварин зі справжнім крипторхізмом і після орхідопексії. Метою цього дослідження було виявлення сукцинатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатази, аденозинтрифосфатази в тканині дистопних і ортотопічних яєчок тварин. При цьому використовувалися методи виявлення ферментів за Нахласом, Валькером, Уокером-Зелігманом і Вахштейном-Мейзелем. У результаті проведених досліджень виявлені морфологічні зміни у яєчках тварин експериментальної і контрольної груп, а саме: збідненість на статеві клітини, потовщеність базальної мембрани сім’яних канальців, компактність розташування сім’яних канальців у яєчках тварин з крипторхізмом і менш виражені зміни тканини яєчок у тварин контрольної групи: статеві клітини на різних ступенях розвитку ясно вкривали стінки сім’яних канальців. Активність СДГ у дистопному яєчку визначалася нижче, ніж у неопущеному яєчку. Також СДГ-активність у клітинах Сертолі і судинній стінці канальців була нижчою, ніж у яєчках контрольних тварин. Тобто в ортотопічному яєчку активність СДГ значно нижча, ніж у дистопному. Дослідження також показали, що у статевих клітинах, судинній стінці та клітинах Лейдіга дистопного яєчка НАД-дегідрогеназна активність вища, ніж у контрлатеральному яєчку. Глюкозо-6-фосфатазна активність виявлялася у вигляді грон коричневого кольору в усіх структурах яєчок обох груп. Доведено, що у разі крипторхізму в дистопному яєчку активність цього ферменту була вища, ніж у неопущеному яєчку. У процесі дослідження доведено, що надниркові залози також мали морфологічні зміни, а саме: звужувалась пучкова і розширювалась сітчаста зони кори наднирників, клітини розміщувалися компактно і безладно, капсула була потовщеною. У разі крипторхізму СДГ-активність більш висока спостерігалась у сітчастій зоні, ніж у клубочковій. НАД-окислена дегідрогеназа підвищувалась рівномірно в усіх зонах наднирників у нормі, але менше проявлялась у разі крипторхізму. Активність глюкози-6-фосфатази у разі крипторхізму посилювалась, СДГ та АТФ-азна активність знижувались. Процес переміщення яєчка із заочеревинного простору в калитку супроводжувався дискореляцією активністі зон кори надниркових залоз, що відбулося нерівномірно у структурах наднирників. Як показало проведене дослідження, підвищення активності ензимів є результатом реакції статевих залоз і наднирників на стимулюючий вплив гонадотропінів і кортикотропінів, які продукуються передньою часткою гіпофіза. Можна припустити, що при цьому захворюванні ферменти в тканинах не виводяться організмом, а їх накопичення свідчить про згасання функціональної активності органів, що в майбутньому може призвести до злоякісного переродження яєчок та наднирників.
Посилання
Kaleva M., Toppari Dzh. Cryptorchidism: an indicator of testicular dysgenesis? Journal of Cells and Tissues. 2005. № 322 (1). P. 167–172.
Verkauskas H, Mal’tsius D, Dasevichyus D, Khadziselimovych F. Histopathology of Unilateral Cryptorchidism. Pathology of child development. 2019. № 22 (1). P. 53–58.
Eshli R.A., Bartol’d Dzh.S., Kolon T.F. Cryptorchidism: pathogenesis, diagnosis, treatment and prognosis. Clinical Urology of North America. 2010. № 37 (2). P. 183–193.
Muyidzh S.F., Van Hervarden A.YE., Klakhzen van der Hrynten KH.L. Violation of adrenal steroidogenesis: influence on gonadal function and sexual development. Pediatric endocrinological review. 2016. № 14 (2). P. 109–128.
Betcher S.L, Fluk S.Ye. Rare forms of genetic steroidogenic defects affecting the gonads and adrenal glands. Clinical endocrinological metabolism. 2022. № 36 (1). P. 101–103.
Yanh R.H., Éybl Dzh.N. History of urological pathology: overview. Histopathology. 2019. № 74 (1). P. 184–212.
Mezers M., Sperlinh Kh., Rubben Kh., Rot S. Undescended testicle: diagnosis, treatment and long-term consequences. Archive of histology and cytology. 2009. № 35. P. 127–132.
Топка Е.Г., Мамрак Ю.В., Рогозна М.А. Компенсаторні зміни вмісту мікроелементів в наднирниках. Вісник проблем біології і медицини. 2020. Вип. 1. С. 128–130.