БІОЦЕНОЗ ПІХВИ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.1.8Ключові слова:
мікрофлора піхви, лактобактерії, жінки репродуктивного віку, бактеріологічне дослідженняАнотація
Метою нашого дослідження було проаналізувати стан мікрофлори піхви у жінок репродуктивного віку з метаболічним синдромом. Адже, за даними сучасних наукових джерел, метаболічний синдром (МС) також може бути додатковим чинником, який сприяє порушенням вагінального мікробіому. В експерименті брало участь 58 жінок. Методом культуральної діагностики (використовували 5% кров'яний агар як найбільш універсальне живильне середовище) було визначено чисті культури мікроорганізмів, які знаходилися у вагінальних виділеннях. Пацієнтки були поділені на дві групи: перша – контрольна група, здорові особи без ознак метаболічного синдрому (29 жінок), друга – дослідна група з клінічними ознаками метаболічного синдрому (29 жінок). Проведені дослідження виявили наявність порушеної мікрофлори у 89,4% жінок із МС, а у контрольній групі – у 9,2%. Найбільш часто в умовах культивування висівали лактобактерії, які у пацієнток із МС виявляли вдвічі рідше відносно жінок контрольної групи (р<0,05). Мікроорганізми роду Stаphylococcus у пацієнток із МС виявляли достовірно частіше, ніж у групі контролю: 48,3% (р<0,001) та 10,3% відповідно. У жінок із МС у шість разів частіше, ніж у групі контролю, виявляли уреаплазми (55,2% та 10,3%; р<0,001) та у п’ять разів – хламідії (17,2% та 3,4%; р<0,001). У пацієнток із МС достовірно частіше (41,4%; р<0,001), аніж у групі контролю (13,8%), виявляли Enterococcus facealis. Частота виявлення коринебактерій у хворих на МС була також достовірно вищою (24,1%; p<0,001), ніж у групі контролю (10,3%). У жінок із МС у три рази частіше, ніж у здорових жінок, висівали гриби роду Сandida. Нами доведено, що МС та його компоненти у жінок репродуктивного віку впливають на розвиток безпліддя, неонатальної патології, інфекцій сечостатевої системи.
Посилання
Gilbert J. A., Blaser M. J., Caporaso J. G., Jansson J. K., Lynch S. V., Knight R. Current understanding of the human microbiome. Nat Med. 2018. № 24(4). Р. 392–400.
Crovesy L., Masterson D., Rosado E. L. Profile of the gut microbiota of adults with obesity: a systematic review. Eur J Clin Nutr. 2020. № 74(9). Р. 1251–1262.
Ferretti P., Pasolli E., Tett A., Asnicar F., Gorfer V., Fedi S., et al. Mother-to-infant microbial transmission from different body sites shapes the developing infant gut microbiome. Cell Host Microbe. 2018. № 24(1). Р. 133–145.e135.
Mueller N. T., Whyatt R., Hoepner L, Oberfield S., Dominguez-Bello M. G., Widen E. M. et al. Prenatal exposure to antibiotics, cesarean section and risk of childhood obesity. Int J Obes (Lond). 2015. № 39(4). Р. 665–670.
Hyman R. W., Fukushima M., Jiang H., Fung E., Rand L., Johnson B., et al. Diversity of the vaginal microbiome correlates with preterm birth. Reprod Sci. 2014. Р. 21 (1). Р. 32–40.
Nelson D. B., Hanlon A., Nachamkin I., Haggerty C., Mastrogiannis D. S., Liu C., et al. Early pregnancy changes in bacterial vaginosis-associated bacteria and preterm delivery. Paediatr Perinat Epidemiol. 2014. № 28. Р. 88–96.
Hillier S. L., Krohn M. A., Cassen E., Easterling T. R., Rabe L. K., Eschenbach D. A. The role of bacterial vaginosis and vaginal bacteria in amniotic fluid infection in women in preterm labor with intact fetal membranes. Clin Infect Dis. 1995. № 20 (suppl 2). Р. S276–S278.
Hočevar K., Maver A., Vidmar Šimic M., Hodžić A., Haslberger A., Premru Seršen T., et al. Vaginal microbiome signature is associated with spontaneous preterm delivery. Front Med (Lausanne). 2019. № 6. Р. 201. doi:10.3389/fmed.2019.00201
Fettweis J. M., Serrano M. G., Brooks J. P., Edwards D. J., Girerd P. H., Parikh H. I., et al. The vaginal microbiome and preterm birth. Nat Med. 2019. № 25(6). Р. 1012–1021.
Makino H., Kushiro A., Ishikawa E., Kubota H., Gawad A., Sakai T., et al. Mother-to-infant transmission of intestinal bifidobacterial strains has an impact on the early development of vaginally delivered infant's microbiota. PLoS One. 2013.№ 8(11). Р. e78331. doi:10.1371/journal.pone.0078331
Dogra S., Sakwinska O., Soh S-E., Ngom-Bru C., Brück W. M., Berger B., et al. Dynamics of infant gut microbiota are influenced by delivery mode and gestational duration and are associated with subsequent adiposity. mBio. 2015. № 6 (1). Р. e02419–14. doi:10.1128/mBio.02419-14
Bäckhed F., Roswall J., Peng Y., Feng Q., Jia H., Kovatcheva-Datchary P., et al. Dynamics and stabilization of the human gut microbiome during the first year of life. Cell Host Microbe. 2015. № 17 (5). Р. 690–703.
Fettweis J. M., Brooks J. P., Serrano M. G., Sheth N. U., Girerd P. H., Edwards D. J., et al. Differences in vaginal microbiome in African American women versus women of European ancestry. Microbiology (Reading). 2014. № 160(10). Р. 2272–2282.
Wells J. S., Chandler R., Dunn A., Brewster G. The vaginal microbiome in U.S. black women: a systematic review. J Womens Health (Larchmt). 2020. № 29(3). Р. 362–375.
Ogden C. L., Carroll M. D., Curtin L. R., McDowell M. A., Tabak C. J., Flegal K. M. Prevalence of overweight and obesity in the United States, 1999-2004. JAMA. 2006. № 295(13). Р. 1549–1555. doi:10.1001/jama.295.13.1549
Escobar-Morreale H. F. Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment. Nat Rev Endocrinol. 2018. № 14(5). Р. 270–284.
Hong X., Qin P., Huang K., Ding X., Ma J., Xuan Y., et al. Association between polycystic ovary syndrome and the vaginal microbiome: a case-control study. Clin Endocrinol (Oxf). 2020. № 93(1). Р. 52–60.
Fettweis J. M., Serrano M. G., Sheth N. U., Mayer C. M., Glascock A. L., Brooks J. P., et al. Species-level classification of the vaginal microbiome. BMC Genomics. 2012. № 13 (suppl 8). Р. S17. doi:10.1186/1471-2164-13-S8-S17
