АСОЦІАЦІЯ ПОКАЗНИКІВ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ ТА НЕДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЬОВОГО РІВНЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ В АМБУЛАТОРНИХ ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА КАРДІОВАСКУЛЯРНОЮ КОМОРБІДНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.2.12Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, кардіоваскулярна коморбідність, цільовий рівень артеріального тиску, ехокардіографічні показники.Анотація
Метою дослідження є оцінювання структурнофункціонального стану серця та виявлення ймовірних взаємозв’язків ехокардіографічних показників з досягненням/недосягненням цільового рівня артеріального тиску (ЦРАТ) в амбулаторних пацієнтів з ізольованою артеріальною гіпертензією (АГ) та в поєднанні з кардіоваскулярною коморбідністю. Обстежено 140 амбулаторних пацієнтів з АГ, яких поділили на три групи: ізольована АГ (n=60), АГ + ішемічна хвороба серця (ІХС) (n=35), АГ + ІХС + хронічна серцева недостатність (СН) (n=45). Доплерівське ехокардіографічне дослідження проведено з використанням ультразвукового апарату «Toshiba Aplio 300» (Японія). В амбулаторних пацієнтів з АГ, включених у дослідження, виявлено ремоделювання міокарда лівого шлуночка (ЛШ), зокрема порушення систолічної функції, зниження контрактильної функції, збільшення товщини міжшлуночкової перегородки (МШП) та задньої стінки ЛШ (ЗСЛШ), зниження співвідношення максимальної швидкості потоку періоду раннього наповнення (хвиля Е) до максимальної швидкості потоку періоду пізнього наповнення (хвиля А) в систолу передсердь (Е/А)˂1, як за умови ізольованого перебігу АГ, так і в разі поєднання АГ з ІХС та хронічною СН. При цьому наявність кардіоваскулярної коморбідності знижувала функціональні можливості міокарду. На основі аналізу взаємозв’язків між досягненням/недосягненням ЦРАТ та ехокардіографічними показниками статистично значимі відмінності встановлено лише за умови ізольованого перебігу АГ: товщина МШП в осіб, які не досягли ЦРАТ на 12,39% (р<0,001), перевищувала дані осіб, які досягли ЦРАТ; товщина ЗСЛШ в осіб, які не досягли ЦРАТ на 9,09% (р<0,001), перевищувала дані осіб, які досягли ЦРАТ; співвідношення E/A в осіб, які не досягли ЦРАТ на 16,67% (р=0,038), було нижчим відносно осіб, які досягли ЦРАТ. Таким чином, результати ехокардіографічного дослідження структурнофункціонального стану серця амбулаторних пацієнтів з АГ свідчать про ремоделювання ЛШ та формування І типу діастолічної дисфункції як за умови ізольованого перебігу АГ, так і в разі поєднання АГ з кардіоваскулярною коморбідністю. При цьому виявлено вірогідну асоціацію гіпертрофії ЛШ та діастолічної дисфункції ЛШ із недосягненням ЦРАТ лише в амбулаторних пацієнтів з ізольованою АГ, що потребує подальших досліджень.
Посилання
Mancia G., Kreutz R., Brunström M., et al. 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension: Endorsed by the International Society of Hypertension (ISH) and the European Renal Association (ERA). J Hypertens. 2023. Vol. 41(12). P. 1874–2071. doi: 10.1097/HJH.0000000000003480.
GBD 2017 Risk Factor Collaborators. Global, regional, and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global burden of disease study 2017. Lancet. 2018. Vol. 392(10159). P. 1923–1994. doi: 10.1016/S0140-6736(18)32225-6.
Dai B., Addai-Dansoh S., Nutakor J.A., et al. The prevalence of hypertension and its associated risk factors among older adults in Ghana. Front Cardiovasc Med. 2022. Vol. 9. P. 990616. doi: 10.3389/fcvm.2022.990616.
Потаскалова В.С. Показники артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням при офісному вимірюванні та добовому моніторуванні. Сімейна медицина. 2022. № 1–2 (99–100). С. 60–66.
Поліщук Т.В., Жебель В.М. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок. Буковинський медичний вісник. 2023. Т. 27, № 3 (107). С. 93–99.
Овсійчук Р.М., Швед М.І., Ястремська І.О., Кучмій В.Ю., Демиденко А.В. Ранні діагностично-прогностичні критерії несприятливого перебігу гострого коронарного синдрому на тлі цукрового діабету 2 типу. Медсестринство. 2023. № 3–4. С. 116–122.
Tocci G., Citoni B., Nardoianni G., Figliuzzi I., Volpe M. Current applications and limitations of European guidelines on blood pressure measurement: implications for clinical practice. Intern Emerg Med. 2022. Vol. 17(3). P. 645–654. doi: 10.1007/s11739-022-02961-7.
Князькова І.І., Біловол О.М., Дунаєва І.П., Кірієнко О.М., Циганков О.І., Кірієнко Д.О. Аналіз параметрів діастолічної дисфункції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім цукровим діабетом 2 типу. Проблеми ендокринної патології. 2023. № 1. С. 30–35.
Lauder L., Mahfoud F., Azizi M., et al. Hypertension management in patients with cardiovascular comorbidities. Eur Heart J. 2023. Vol. 44(23). P. 2066-2077. doi: 10.1093/eurheartj/ehac395.
Cheang I., Liao S., Zhu Q., et al. Integrating Evidence of the Traditional Chinese Medicine Collateral Disease Theory in Prevention and Treatment of Cardiovascular Continuum. Front Pharmacol. 2022. Vol. 13. P. 867521. doi: 10.3389/fphar.2022.867521.
Денесюк В.І., Денесюк О.В., Музика Н.О. Ремоделювання лівого шлуночка у хворих на стабільну стенокардію, ускладнену серцевою недостатністю, зі зниженою і збереженою фракцією викиду. Львівський клінічний вісник. 2016.№ 2 (14)–3 (15). C. 8–13.
Білецький С.В., Сидорчук Л.П., Казанцева Т.В., Петринич О.А. Ремоделювання та регрес гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію (огляд літератури). Буковинський медичний вісник. 2023. Т. 27, № 2 (106). C. 48-52.
Marwick T.H., Gillebert T.C., Aurigemma G., et al. Recommendations on the Use of Echocardiography in Adult Hypertension: A Report from the European Association of Cardiovascular Imaging (EACVI) and the American Society of Echocardiography (ASE). J Am Soc Echocardiogr. 2015. Vol. 28. P. 727754. doi: 10.1016/j.echo.2015.05.002.
McDonagh T.A., Metra M., Adamo M., et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021. Vol. 42(36). P. 3599–3726.
Долженко М.М., Давидова І.В., Шершнева О.В. Європейські рекомендації з ведення хворих на артеріальну гіпертензію 2018: фокус на ішемічну хворобу серця. Здоров’я України. 2018. № 15–16 (436–437). С. 34–36.
Стабільна ішемічна хвороба серця клінічна настанова, заснована на доказах. Затверджена наказом МОЗ № 2857 від 23.12.2021 р. URL: https://www.dec.gov.ua/wpcontent/uploads/2021/12/2021_10_26_kn_stabilna-ihs.pdf
Knuuti J., Wijns W., Saraste A., et.al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2020. Vol. 41(3). P. 407–477. doi: 10.1093/eurheartj/ehz425.
Воронков Л.Г., Амосова К.М., Дзяк Г.В., Жарінов О.Й., Коваленко В.М., Коркушко О.В. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (2017). Український кардіологічний журнал. 2018. № 25(3). С. 11–59.
Nagueh S. F., Smiseth O. A., Appleton C. P., et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2016. Vol. 29(4). P. 277–314. doi: 10.1016/j.echo.2016.01.011.
Galderisi M., Cosyns B., Edvardsen T., et al. Standardization of adult transthoracic echocardiography reporting in agreement with recent chamber quantification, diastolic function, and heart valve disease recommendations: an expert consensus document of the European Association of Cardiovascular Imaging. Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging. 2017. Vol. 18. P. 1301–1310. doi: 10.1093/ehjci/jex244.
Журавльова Л.В., Янкевич О.О. Застосування стандартного протоколу трансторакальної ехокардіографії в клінічній практиці. Серце і судини. 2019. № 2. С. 73–81.
Козій Т.П. Теоретичне обґрунтування кінезітерапії при артеріальній гіпертензії залежно від типу гіпертрофії лівого шлуночка. Вісник Запорізького національного університету. 2012. № 2(8). С. 137–145.
Ковальова О.М., Ніконов В.В., Іванченко С.В., Журавльова А.К., В’юн Т.І., Літвинова А.М. Діагностичні й класифікаційні критерії серцевої недостатності в практиці лікарів на догоспітальному етапі. Emergency Medicine (Ukraine). 2024. № 20(3). С. 159–168.
Леженко Г.О., Борисенко Т.В. Морфофункціональний стан міокарда лівого шлуночка у дітей раннього віку з кардитами, що перебігають на тлі цитомегаловірусної інфекції. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2011. № 1. С. 7–10.
Lovic D, Erdine S, Catakoglu AB. How to estimate left ventricular hypertrophy in hypertensive patients. Anadolu Kardiyol Derg. 2014; 14(4): 389–95.
Guzik BM, McCallum L, Zmudka K, et al. Echocardiography Predictors of Survival in Hypertensive Patients With Left Ventricular Hypertrophy. Am J Hypertens. 2021. Vol. 34(6). P. 636–644. doi: 10.1093/ajh/hpaa194.
Соломатіна Л.В., Кулішов С.К., Воробйов Є.О. Особливості ремоделювання серця і судин у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Кровообіг та гемостаз. 2006. № 4. С. 35–38.
Ігнатенко Г.А., Мухін І.В., Башкірцев О.В. Вплив інтервальної нормобаричної гіпокситерапії на геометричну адаптацію і діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію, коморбідну з ішемічною хворобою серця. Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. 2013. Вип. 2. С. 285–291.
Торбас О.О. Діастолічна функція лівого шлуночка в клінічній практиці кардіолога. Артеріальна гіпертензія. 2019. № 5–6 (67-68). С. 5–18.
Торбас О.О., Прогонов С.О., Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д. Реєстр PULSE-COR: взаємозв’язок між еластичністю лівого шлуночка та жорсткістю артерій у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією. Український кардіологічний журнал. 2024. № 31(1). С. 71–78.
Сиволап В.В., Богун А.О. Асоціація діастолічної функції лівого шлуночка з параметрами судинної жорсткості та атеросклеротичними бляшками в каротидному басейні у хворих на гіпертонічну хворобу. Сучасні медичні технології. 2024. № 1(60). С. 5–13.
Стрільчук Л.М. Кореляційні зв’язки систолічного, діастолічного та пульсового артеріальних тисків у хворих на артеріальну гіпертензію в амбулаторних умовах. Практикуючий лікар. 2020. Т. 9, № 1. С. 25–28.
Chu H.W., Hwang I.C., Kim H.M., et al. Age-dependent implications of left ventricular hypertrophy regression in patients with hypertension. Hypertens. Res. 2024. Vol. 47. P. 1144–1156. doi: 10.1038/s41440-023-01571-w.
