ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ У ЛІКАРІВ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПЦМСД № 5 М. ВІННИЦІ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ

Автор(и)

  • Лариса Павлівна Черепахіна Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова https://orcid.org/0009-0006-3512-4670
  • Олександр Вячеславович Кулешов Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова https://orcid.org/0000-0003-0149-3452
  • Яна Афанасіївна Медражевська Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова https://orcid.org/0000-0002-3736-8779
  • Леся Олександрівна Фік Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова https://orcid.org/0000-0002-8958-4844

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2024.2.14

Ключові слова:

генералізований тривожний розлад, дистрес, соматизація, тривога, депресія.

Анотація

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2025 року нейропсихічні розлади посядуть перше місце серед неінфекційних захворювань і паралізують економічне життя на планеті. Психосоматичне здоров’я медичного працівника, як і кожної людини, є не тільки важливою складовою особистого здоров’я, але й найважнішою умовою для якісного виконання ними своїх професійних обов’язків. Тому своєчасна діагностика нейропсихічних розладів та їх корекція на сьогодні є найактуальнішим питанням. Метою нашої роботи було визначення й аналіз емоційних розладів у медичних працівників первинної ланки медичної допомоги ЦПМСД № 5 м. Вінниці. Дослідження психоемоційного стану проводили за допомогою самоопитувальників: «Шкала самооцінки тривоги» та «Чотиривимірний опитувальник для оцінки дистресу, депресії, тривоги та соматизації» (The Four-Dimensional Symptom Questionnaire – 4DSQ). Було опитано 64 людини віком від 21 до 70 років, які працюють медичними працівниками на базі міської поліклініки м. Вінниці, що становили 4 групи. У першу ввійшли 28 респондентів (43,7%), які не мали тривожності. У другу групу ввійшли 26 осіб, що показали помірний ступінь тривожного стану; у третій групі було 7 медиків з вираженим ступенем тривожності, та 3 особи були у складі четвертої групи з важким ступенем тривожності. Отже, 56,3% (36 опитаних) мали зміни, пов’язані з тривожним станом різного ступеня важкості. Серед респондентів, що отримали за «Шкалою самооцінки рівня тривоги» більш ніж 4 бали, нами було встановлено, що кількість осіб із помірним рівнем дистресу поступово підвищувалася паралельно зі зростанням у них кількості балів за «Шкалою самооцінки рівня тривоги», а саме: у другій групі кількість таких респондентів становила 19,2%, у третій – 28,6%, а в четвертій – 33,3%. Інакше кажучи, кількість осіб із тривогою помірного ступеня мали в 1,5 раза менше випадків дистресу, ніж у третій, і в 1,73 раза менше, ніж у четвертій. Проведені нами дослідження виявили суттєві порушення в емоційній сфері медичних працівників первинної ланки медичної допомоги, які потребують раціональної психологічної та медикаментозної корекції. Найбільш поширеними порушеннями в емоційній сфері виявилися дистрес і соматизація, що відповідає даним доступних нам літературних джерел.

Посилання

Орос М. М., Гал А. В. Стрес, дистрес, його види та корекція. Ліки України. 2021. № 7 (253). С. 32–35. URL: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.7(253).245660.

Кононова М. М., Кучма Т. В. Особливості прояву копінг-поведінки у подружніх пар з дітьми з психофізичними порушеннями. Abstracts of II International Scientific and Practical Conference, “Actual trends of modern scientific researc”. 2020. P. 140–146.

Наугольник Л. Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

Зінич Л. В., Корпачев В. В., Ховака В. В. Дистрес при цукровому діабеті. Ендокринологія. 2022. Том 27, № 2. С. 124–131.

Ільницька Т. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії. Нейро NEWS. 2020. № 3. С. 6.

Кононова М. М., Кучма Т. В. Сутність стресу як психологічної категорії. Молодий вчений. 2021. № 1 (89). С. 28–32.

Al Busaidi Z.Q. The Concept of Somatisation: A Cross-cultural perspective Sultan Qaboos. Univ. Med. J., 2010. Vol. 10 (2). P. 180–186.

Радченко О. М. Теорія стресу та філософські погляди Ганса Сельє: значення для сучасної медицини. Здоров’я України 21 сторіччя. 2022. № 15–16. С. 29.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-27

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА