ІДЕНТИФІКАЦІЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК ЗИМОЛЮБКИ ЗОНТИЧНОЇ ТРАВИ МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.7Ключові слова:
зимолюбка лікарська, фенольні сполуки, гіперозид, ізокверцетин, хроматографічні методиАнотація
У статті представлені дослідження, присвячені визначенню якісного складу фенольних сполук трави зимолюбки зонтичної. Для реалізації поставленої мети застосовано метод високоефективної тонкошарової хроматографії (HPTLC), який широко використовується для фармакопейного аналізу лікарської рослинної сировини. Для дослідження використовували висушену траву зимолюбки зонтичної Chimaphila umbellata (L.) (виробник ТМ «Зелена аптека», м. Житомир). Визначення методом високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ) проводили за допомогою приладу CAMAG, що складається з напівавтоматичного пробовідбірника Linomat 5, камери автоматичного проявлення 2 (ADC2), нагрівача пластини TLC III і візуалізатора ТШХ, з’єднаного з програмним забезпеченням visionCATS 2.1. Використовували пластини ВЕШХ силікагель Si 60 F254, 20 х 10 cm (Merck KGaA, Дармштадт, Німеччина) та стандартні зразки хлорогенової кислоти, кавової кислоти, гіперозиду, рутину, кверцетину, авікуляріну, ізокверцетину та галової кислоти. Як рухому фазу використовували: етилацетат – мурашину кислоту – воду очищену 68 : 8 : 8, виявлення хроматографічних зон проводили, використовуючи специфічний реагент – аміноетиловий ефір дифенілборної кислоти Р та макрогол. Хроматограми переглядали в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм, 365 нм і під денним світлом до та після дериватизації. Порівняння зон у траві зимолюбки із зонами стандартів дало змогу припустити наявність гіперозиду (Rf 0,41), авікулярину (Rf 0,67), ізокверцетину (Rf 0,45), галової (Rf 0,81), кофейної кислот (Rf 0,87) у траві зимолюбки зонтичної. Таким чином, достатньо різноманітний вміст фенольних сполук у сировині свідчить про можливість стандартизації трави зимолюбки зонтичної за такими класами БАР, як гідроксикоричні кислоти та флавоноїди.
Посилання
Шерстюк М. Ю. Аналіз віталітетної структури ценопопуляцій Chimaphila umbellata (L.) у лісових фітоценозах Новгород-Сіверського полісся. ScienceRise: Biological Science. 2017. № 1 (4). С. 40–45.
Chimaphila umbellata extract exerts anti-proliferative effect on human breast cancer cells via RIP1K/RIP3K-mediated necroptosis / Das Neeladrisingha et al. Phytomedicine Plus. 2022. Vol. 2 (1). P. 3–10.
Antifungal and antioxidant activities of the phytomedicine pipsissewa, Chimaphila umbellate / J. Galván et al. Phytochemistry. 2008. Vol. 69 (3). P. 738–746. DOI: https://10.1016/j.phytochem.2007.09.007.
Constituents of Chimaphila japonica and Their Diuretic Activity / Yu Yue et al. Molecules. 2024. Vol. 29 (5). P. 1092. DOI: https://10.3390/molecules29051092.
Фітотерапевтичні лікарські засоби з нефропротекторною активністю / О. А. Подплєтня та ін. Теоретична медицина. 2017. № 22 (1). С. 10–19.
Screening of 70 medicinal plant extracts for antioxidant capacity and total phenols / V. Katalinic et al. Food Chemistry. 2006. Vol. 94 (4). P. 550–557. DOI: 10.1016/j.foodchem.2004.12.004.
Phenolic comрounds in Plants: biogenesis and functions / L. M. Babenko et al. Ukr. Biochem. J. 2019. Vol. 91 (3). P. 5–18. DOI: https://10.15407/ubj91.03.005.
Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / відп. ред. А. М. Гродзінський. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, Олімп, 1992. 544 с.
Raja S., Ravindranadh K., Keerthi T. A complete profile on Chimphila umbellata-traditional uses, pharmacological activities and phytoconstituents. International Journal of Phytomedicine. 2014. Vol. 6 (4). Р. 464–470.
Crozier A., Clifford M., Ashihara H. Plant secondary metabolites: occurrence, structure and role in the human diet. Oxford: Blackwell Publishing Ltd, 2006. 384 р. DOI: 10.1002/9780470988558.
Zolotareva O. K., Podorvanov V. V., Dubyna D. V. Polyphenolic compounds of macrophytes and their ecological importance. Ukr. Bot. J. 2017. Vol. 74 (4). P. 373–384.
Вивчення фенольних речовин у траві маруни дівочої методом тонкошарової хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії / К. Р. Гордєй та ін. Український біофармацевтичний журнал. 2019. № 3 (60). С. 64–70.
Isolation, Culture and Comprehensive Characterization of Biological Properties of Human Urine-Derived Stem Cells / M. Culenova et al. Int J. Mol Sci. 2021. Vol. 22 (22). P. 12503. DOI: 10.3390/ijms222212503.
Chemical constituents of Chimaphila japonica Miq / Yu Yue et al. Biochemical Systematics and Ecology. 2021. Vol. 95. P. 104219. DOI: https://10.1016/j.bse.2020.104219.
Chimaphila umbellata; a biotechnological perspective on the coming-of-age prince’s pine / Ali Urooj et al. Phytochem Rev. 2024. Vol. 23. P. 229–244. DOI: https://10.1007/s11101-023-09880-1.
Antioxidant activity of selected phenols and herbs used in diets for medical conditions / D. Chrpova et al. Czech J. Food Sci. 2010. Vol. 28. P. 317–325. DOI: 10.17221/129/2010-CJFS.
