ЕРГОТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ВЕТЕРАНІВ ІЗ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2023.2.8Ключові слова:
ерготерапія, посттравматичний стресовий розлад, військовослужбовці, ветерани.Анотація
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із поширених психогенних розладів у військовослужбовців та ветеранів, що характеризується хронічним перебігом, резистентністю до фармакологічного лікування та негативним впливом на психічне та соматичне здоров’я, соціальну участь та якість життя. Мета статті полягала в аналізі та систематизації знань щодо застосування заходів ерготерапії у військовослужбовців та ветеранів із ПТСР. Для реалізації поставленої мети було проведено аналіз рецензованих наукових та науково-методичних джерел літератури з теми дослідження. У статті описані діагностичні критерії ПТСР, особливості профілю факторів ризику розвитку ПТСР у військовослужбовців і ветеранів, сучасні підходи до його лікування. Зазначається, що протягом останніх років зросла доказова база для застосування ерготерапії у військовослужбовців та ветеранів із ПТСР. У низці досліджень було встановлено негативний вплив ПТСР на такі складники заняттєвої активності, як активність повсякденного життя (турбота про власне здоров’я, харчування), відпочинок та сон, продуктивна діяльність (робота), соціальна участь та дозвілля. У статті висвітлені основні підходи до застосування заходів ерготерапії у військовослужбовців та ветеранів із ПТСР, а саме: концептуальні теоретичні моделі, які застосовують ерготерапевти в осіб із ПТСР, специфічні методи ерготерапевтичної оцінки, терапевтичні методи та підходи. Наголошується на важливості застосування терапевтичного підходу, орієнтованого на сім’ю військового із ПТСР та обґрунтовується необхідність раннього ерготерапевтичного втручання для тематичного контингенту. Зроблено висновки, що ерготерапія може відігравати ключову роль у профілактиці ускладнень ПТСР, забезпеченні ефективного переходу від військового до цивільного життя, попередження соціальної ізоляції та покращення якості життя військовослужбовців та ветеранів. Для кращого розуміння ефективності окремих ерготерапевтичних втручань та обґрунтування терапевтичних підходів у військовослужбовців і ветеранів із ПТСР необхідні подальші дослідження.
Посилання
Hamama-Raz Y., Goodwin R., Leshem E., Ben-Ezra M. Can patriotism be a protective factor for symptoms of posttraumatic stress disorder? The case of the Russia – Ukraine 2022 war. Journal of Psychiatric Research. 2022. Vol. 155. P. 100–103. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2022.08.016.
Посттравматичні стресові розлади : навчальний посібник / за заг. ред. Б.В. Михайлова. Харків : ХМАПО, 2014. 223 с.
Obuobi-Donkor G., Oluwasina F., Nkire N., Agyapong V.I.O. A Scoping Review on the Prevalence and Determinants of Post-Traumatic Stress Disorder among Military Personnel and Firefighters: Implications for Public Policy and Practice. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. No. 19(3). Р. 1565. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijerph19031565.
Янковська О.Ю., Охріменко І.М. Посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців: погляд на проблему. Забезпечення психологічної допомоги в секторі Сил оборони України : збірник тез Всеукраїнського міжвідомчого психологічного форуму (м. Київ, 30 червня 2022 р.). Київ : «Вид-во Людмила», 2022. С. 293–295.
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.). Washington DC : American Psychiatric Association, 2013. 947 р.
Diagnosis and classification of disorders specifically associated with stress: Proposals for ICD-11 / A. Maercker A. et al. World Psychiatry. 2013. No 12(3). Р. 198–206. DOI: 10.1002/wps.20057.
Treatment of military-related post-traumatic stress disorder: challenges, innovations, and the way forward / D. Forbes et al. Int Rev Psychiatry. 2019. No. 31(1). Р. 95–110. DOI: 10.1080/09540261.2019.1595545.
Shay J. Moral injury. Psychoanalytic Psychology. 2014. No. 31(2). Р. 182–191. DOI: 10.1037/a0036090.
Wilson L.C. The prevalence of military sexual trauma: A meta-analysis. Trauma, Violence & Abuse. 2018. No. 19(5). Р. 584–597. DOI: 10.1177/1524838016683459.
Pre-deployment insomnia is associated with post-deployment post-traumatic stress disorder and suicidal ideation in US Army soldiers / H.E. Wang et al. Sleep. 2018. No. 42(2). Р. zsy229. DOI: 10.1093/sleep/zsy229. PMID: 30508139; PMCID: PMC6369721.
Prospective associations of perceived unit cohesion with postdeployment mental health outcomes / L. Anderson et al. Depression and Anxiety. 2019. No. 36(6). Р. 511–521. DOI: 10.1002/da.22884.
Jones N., Burdett H., Green K., Greenberg N. Trauma Risk Management (TRiM): Promoting help seeking for mental health problems among combat-exposed UK military personnel. Psychiatry. 2017. No. 80 (3). Р. 236–251. DOI: 10.1080/00332747.2017.1286894. PMID: 29087252.
Psychotherapy versus pharmacotherapy for posttraumatic stress disorder: Systemic review and meta-analyses to determine first-line treatments / D.J. Lee et al. Depression and Anxiety. 2016. No. 33(9). Р. 792–806. DOI: 10.1002/da.22511.
Steenkamp M.M., Litz B.T., Hoge C.W., Marmar C.R. Psychotherapy for military-related PTSD: A review of randomized clinical trials. JAMA. 2015. No. 314(5). Р. 489–500. DOI: 10.1001/jama.2015.8370.
Rogers C.M., Mallinson T., Peppers D. High-intensity sports for posttraumatic stress disorder and depression: Feasibility study of ocean therapy with veterans of Operation Enduring Freedom and Operation Iraqi Freedom. American Journal of Occupational Therapy. 2014. No. 68(4). Р. 395–404. URL: https://doi.org/10.5014/ajot.2014.011221.
Krpalek D., Achondo N., Daher N., Javaherian H. Reducing veterans’ symptoms of depression, anxiety, stress, and posttraumatic stress, and enhancing engagement in occupations with SCUBA diving and occupational therapy. Journal of Veterans Studies. 2020. No. 6(1). Р. 98–106. URL: https://doi.org/10.21061 /jvs.v6i1.158.
Pinnipeds and PTSD: An analysis of a human-animal interaction case study program for a veteran / R.A. Wortman et al. Occupational Therapy International. 2018. Р. 1–11. URL: https://doi. org/10.1155/2018/2686728.
Мангушева О.О. Короткий термінологічний словник ерготерапії. ГО «Українське товариство ерготерапевтів», 2021. 17 с.
Occupational therapy and posttraumatic stress disorder: A scoping review / M.M. Edgelow et al. Can J Occup Ther. 2019. No. 86(2). Р. 148–157. DOI: 10.1177/0008417419831438. Epub 2019 Apr 23. PMID: 31014080.
Rivers E., Saunders S. Occupational therapy for people with military-related post-traumatic stress disorder: A call for action in Canada. Occupational Therapy Now. 2016. No. 18(2). Р. 13–15.
Kerr N., Ashby S., Gerardi S.M., Lane S.J. Occupational therapy for military personnel and military veterans experiencing post-traumatic stress disorder: A scoping review. Aust Occup Ther J. 2020. No. 67(5). Р. 479–497. DOI: 10.1111/1440-1630.12684. Epub 2020 Jul 5. PMID: 32627215.
Gerardi S.M. Development of a consensus-based occupational therapy treatment template for veterans with combatrelated posttraumatic stress disorder: A Delphi study : Diss … PhD. Texas : School of Occupational therapy, Texas Women’s University, 2017. 152 p.
Gindi S., Galili G., Volovic-Shushan S., Adir-Pavis S. Integrating occupational therapy in treating combat stress reaction within a military unit: An intervention model. Work: Journal of Prevention, Assessment & Rehabilitation. 2016. No. 55(4). Р. 737–745. DOI: https:// doi.org/10.3233/WOR-162453.
Translating occupational therapy’s current role within U.S. Army combat and operational stress control operations / M. Baumann et al. Occupational Therapy in Mental Health. 2018. No. 34(3). Р. 258–271. DOI: https:// doi.org/10.1080/01642 12X.2018.1425952.
