РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ВАГІНАЛЬНИХ СУПОЗИТОРІЇВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СЕЧОСТАТЕВОГО СИНДРОМУ МЕНОПАУЗИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2024.3.14Ключові слова:
сечостатевий синдром менопаузи, лікарський засіб, фармацевтична розробка, вагінальні супозиторії, місцеве застосування, активні фармацевтичні інгредієнти, технологічна схема виробництваАнотація
У статті розглядається використання альтернативних негормональних методів лікування сечостатевого синдрому менопаузи через місцеве застосування лікарських препаратів у формі супозиторіїв на основі екстрактів рослинної сировини та вітамінів. Установлено, що на вітчизняному фармацевтичному ринку недостатня кількість лікарських препаратів для полегшення виявів клімактеричних симптомів та є необхідність розробити нові засоби в різних лікарських формах для місцевого лікування сечостатевого синдрому менопаузи. Ураховуючи високу поширеність ССМ у жінок у постменопаузі та значний негативний вплив на якість життя, надання адекватної медичної допомоги та лікування цих симптомів є критично важливими. Як активні фармацевтичні інгредієнти лікарського засобу для вагінального застосування у формі супозиторіїв обрано комбінацію природних речовин з вираженими регенеративними, антисептичними, протизапальними та імуностимулювальними властивостями, а саме: ресвератрол (фітоалексин), який є рослинним гормоном з естрогеноподібною дією; силімарин (екстракт Розторопші плямистої extractum Silybi marianii L.) як природна композиція біологічно активних речовин; вітамін Е, місцеву дію якого можливо порівняти з ефектами естрогену; вітамін D, хімічна будова якого подібна до стероїдів. Така комбінація здатна чинити антиоксидантну, протизапальну, імуномодулювальну та локальну протекторну дію на слизові оболонки піхви. Розроблено оптимальний склад лікарського засобу для лікування сечостатевого синдрому менопаузи у формі вагінальних супозиторіїв для місцевого застосування. Співвідношення компонентів вагінальних супозиторіїв для лікування сечостатевого синдрому менопаузи дібрано так, щоб забезпечити лікарському засобу необхідну фармакологічну дію та належні споживчі властивості. На підставі фізико-хімічних властивостей інгредієнтів запропоновано технологію виготовлення супозиторіїв вагінальних для лікування сечостатевого синдрому менопаузи в умовах промислового виробництва й розроблено технологічну схему його отримання для фармацевтичних підприємств.
Посилання
Gandhi J., Chen A., Dagur G., Suh Y., Smith N., Cali B., Khan S. A. Genitourinary syndrome of menopause: an overview of clinical manifestations, pathophysiology, etiology, evaluation, and management. American journal of obstetrics and gynecology. 2016. № 215(6). Р. 704–711. URL: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.07.045.
Mastroianni J., Thompson J. A., Shifren J. L., Zuckerman A. L., Pereira K. Improving the identification of genitourinary syndrome of menopause through the utilization of the Day-to-Day Impact of Vaginal Aging questionnaire. Menopause. 2020. № 27. Р. 1295–1301.
Kim H. K., Kang S.Y., Chung Y. J., Kim J. H., Kim M. R. The recent review of the genitourinary syndrome of menopause. J. Menopausal Med. 2015. № 21. Р. 65–71.
Gabes M., Knüttel H., Stute P., Apfelbacher C. J. Measurement properties of patient-reported outcome measures (PROMs) for women with genitourinary syndrome of menopause: a systematic review. Menopause. 2019. № 26. Р. 1342–1353.
Sturdee D. W., Panay N., International Menopause Society Writing Group. Recommendations for the management of postmenopausal vaginal atrophy. Climacteric : the journal of the International Menopause Society. 2010. № 13(6). Р. 509–522. URL: https://doi.org/10.3109/13697137.2010.522875.
DiBonaventura M., Luo X., Moffatt M., Bushmakin A. G., Kumar M., Bobula J. The Association Between Vulvovaginal Atrophy Symptoms and Quality of Life Among Postmenopausal Women in the United States and Western Europe. Journal of women's health. 2015. № 24(9). Р. 713–722. URL: https://doi.org/10.1089/jwh.2014.5177.
Constantine G. D., Graham S., Clerinx C., Bernick B. A., Krassan M., Mirkin S., Currie H. Behaviours and attitudes influencing treatment decisions for menopausal symptoms in five European countries. Post reproductive health. 2016. № 22(3). Р. 112–122. URL: https://doi.org/10.1177/2053369116632439.
Nappi R. E., Kokot-Kierepa M. Women's voices in the menopause: results from an international survey on vaginal atrophy. Maturitas. 2010. № 67(3). Р. 233–238. URL: https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2010.08.001.
The NAMS 2020 GSM Position Statement Editorial Panel. The 2020 genitourinary syndrome of menopause position statement of The North American Menopause Society. Menopause. 2020. № 27(9). Р. 976–992. URL: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001609.
Manson J. E., Goldstein S. R., Kagan R., Kaunitz A. M., Liu J. H., Pinkerton J. V., Rebar R. W., Schnatz P. F., Shifren J. L., Stuenkel C. A., Gass M. L., Utian W. H., Working Group on Women’s Health and Well-Being in Menopause. Why the product labeling for low-dose vaginal estrogen should be changed. Menopause. 2014. № 21(9). Р. 911–916. URL: https://doi.org/10.1097/GME.0000000000000316.
Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». Державна Фармакопея України: в 3 т. 2-е вид. Харків : Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів»; 2015. Т. 1. 1128 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». 2-е вид. Доповнення 4. Харків : Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2020. 600 с. ISBN 978-966-97390-5-6
Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр. Державна фармакопея України. 1-е вид. Харків : РІРЕГ;2001. 556 с.
Давидова Ю., Лиманська А., Двуліт М., Федорова Н. Роль негормональних методів лікування сечостатевого синдрому менопаузи: сучасні погляди. Репродуктивне здоров’я жінки. 2021. № 9–10. С. 17–22. URL: https://doi.org/10.30841/2708-8731.9-10.2021.252578.
Kong Х. Х. Resveratrol, an effective regulator of ovarian development and oocyte apoptosis. J. Endocrinol. Invest. 2011. Vol. 34. № 11. P. 374–381.
Bowers J. L. Resveratrol acts as a mixed agonist/antagonist for estrogen receptors alpha and beta. Endocrinology. 2000. № 141. P. 3657–3667.
Юрʼєв К. Л. Силімарин: ефекти та механізми дії, клінічна ефективність та безпека. Частина ІІІ. Нові ефекти та сфери застосування. Поточні клінічні випробування. Український медичний журнал. 2011. № 2 (82). С. 54–60.
Роїк О. М., Мустафаєва К. І. Використання вітаміну Е в засобах для інтимної гігієни як альтернативне місцеве лікування сечостатевого синдрому менопаузи. Vector of science, education and technology development in the context of globalisation: international scientific-practical conference, Tampere, Finland, December 20, 2023. Tampere, Finland: Scholarly Publisher ICSSH, 2023. С. 43–45.
Del Pinto R., Ferri C., Cominelli F. Vitamin D Axis in Inflammatory Bowel Diseases: Role, Current Uses and Future Perspectives. Int J Mol Sci. 2017. № 18 (11). URL: https://doi.org/10.3390/ijms18112360.
Левачкова Ю. В. Методологія створення вагінальних супозиторіїв на основі комбінації природних та синтетичних речовин. Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. 2019. № 3(5). С. 23–27.
