ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ В СИРОВАТЦІ КРОВІ МОРСЬКИХ СВИНОК ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЕРГІЙНОГО АЛЬВЕОЛІТУ

Анотація

За останній період зафіксовано, що хворі з алергійними захворюваннями посідають вагоме місце серед пацієнтів медичних клінік. Зокрема, це стосується екзогенного алергійного альвеоліту. Опубліковано низку публікацій, присвячену питанням ролі різних фізіологічних, біохімічних та імунних процесів для формування патогенезу алергійного альвеоліту. Мета – оцінити роль цитокінів ФНП – альфа, інтерлейкіну – 6, інтерлейкіну – 10 у сиро- ватці крові морських свинок для формування розвитку алергійного альвеоліту. Експериментальні дослідження визначення ФНП – альфа, інтерлейкіну – 6, інтерлейкіну – 10 проводили в сироватці крові морських свинок (самців) з експериментальним алергійним альвеолітом на 7, 14, 21 добу експерименту. Модель експериментального алергійного альвеоліту відтворювали за методом О. О. Орехова. Уміст указаних цитокінів визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA). При цьому використовували набір реактивів для кількісного імуноферментного аналізу відповідного цитокіну виробництва “Diaclone” (Франція). Статистичну обробку отриманих даних проводили за методом Стьюдента.З’ясовано роль та значення деяких цитокінів: ФНП – альфа, інтерлейкіну – 6, інтерлейкіну – 10 у різні доби розвитку експериментального алергійного альвеоліту в сироватці крові морських свинок. Зокрема, установлено значне підвищення прозапальної групи цитокінів (ФНП – α, інтерлейкіну – 6) на всіх стадіях формування запального процесу. Однак зафіксовано незначне підвищення протизапального інтерлейкіну – 10 під час раннього періоду алергійного альвеоліту порівняно зі здоровими тваринами та, навпаки, зниження його вмісту на чотирнадцяту та двадцять першу доби порівняно з контрольною групою.На наш погляд, отримані результати можуть свідчити про цитокінопосередковане пошкодження легень при експериментальному алергійному альвеоліті, а також порушення взаємозв’язку між неспецифічними системами захисту організму та специфічним імунітетом з імовірним залученням інших розладів метаболічних та імунних процесів.