ДЕФІЦИТ ВІТАМІНУ Д ЯК ТРИГЕР РОЗВИТКУ АУТОІМУННИХ ХВОРОБ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2023.2.13

Ключові слова:

дефіцит/недостатність холекальциферолу, аутоімунний процес, аутоімунна хвороба, імунна відповідь.

Анотація

У статті розглянуто патогенетичні зміни, які виникають в організмі на тлі дефіциту вітаміну D, та їхній вплив на можливий розвиток аутоімунних хвороб. З’ясовано взаємозв’язок виникнення аутоімунних процесів в організмі при дефіциті вітаміну D. Актуальність теми статті полягає в тому, що вітамін D відіграє важливу роль у підтримці міцного здоров’я організму людини. Дефіцит вітаміну D наявний у кожному регіоні світу. Серед населення в Європі недостатність вітаміну D більша на півдні, ніж на півночі, та більш ймовірна в жінок, ніж у чоловіків, а в жінок з остеопорозом дефіцит вітаміну D відзначається в 50% випадків. Понад 80% українців мають дефіцит вітаміну D. За даними ВООЗ, у світі цей показник сягає 88%. На сьогодні ВООЗ розглядає недостатність та дефіцит 25(ОН)D як пандемію, що охоплює велику частину загальної популяції, включаючи дітей і підлітків, вагітних і жінок, які годують, дорослих, жінок у менопаузі та літніх людей. За наявності остеопоротичного перелому поширеність дефіциту вітаміну D може досягати 100 %. Розглянуто причини виникнення та розвитку аутоімунного процесу в організмі на тлі нестачі або дефіциту вітаміну D. Автори з’ясували, які саме зміни, зумовлені нестачею або дефіцитом холекальциферолу, в організмі виступають сприятливим чинником для розвитку аутоімунних хвороб або погіршення перебігу уже наявних аутоімунних хвороб з розвитком ускладнень. Автори статті дійшли висновку, що нестача та дефіцит вітаміну D наразі є глобальною проблемою всього людства, виступають так званою «пандемією» і призводять до пору- шень нормального функціонування всіх органів та систем організму, а також виступають тригером у розвитку аутоімунних хвороб та сприяють погіршенню перебігу з розвитком ускладнень уже наявних хвороб.

Посилання

Bikle D.D. (2016) Extraskeletal actions of vitamin D. Annals of the New York Academy of Sciences. 1376(1):29–52. DOI: 10.1111/nyas.13219.

Holick M.F. (2007) Vitamin D deficiency [Vitamin D deficiency]. N. Engl. J. Med. No 357/ P. 266–281.

Holick M.F. (2005) The vitamin D epidemic and its health consequences [The vitamin D epidemic and its health consequences]. The Journal of nutrition, P. 2739–2748.

Illescas-Montes R., Melguizo-Rodríguez L., Ruiz C., Costela-Ruiz VJ. (2019) Vitamin D and autoimmune diseases. Life Sciences. 233:116744. DOI: 10.1016/j.lfs.2019.116744.

Murdaca Tonacci A., Negrini S., Greco M., Borro M., Puppo F. et al. (2019) Emerging role of vitamin D in autoimmune diseases: An update on evidence and therapeutic implications. Autoimmunity Reviews. 18(9):102350. DOI: 10.1016/j. autrev.2019.102350.

Zhou C. (2006) Steroid and xenobiotic receptor and vitamin D receptor crosstalk mediates CYP24 expression and drug–induced osteomalacia [Steroid and xenobiotic receptor and vitamin D receptor crosstalk mediates CYP24 expression and drug–induced osteomalacia]. J. Clin. Invest., No 116. P. 1703–1712.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-26

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА. ФАРМАЦІЯ. ТЕРАПІЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ