ВПЛИВ ІНТЕГРОВАНОГО ТЕСТОВОГО ІСПИТУ НА РІВЕНЬ СТРЕСУ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.2.7Ключові слова:
стрес, студенти, стресорезистентність, інтегрований тестовий іспит, КРОК-1Анотація
Визначення рівня стресу серед майбутніх медиків є важливим, ураховуючи саму специфіку медичної професійної діяльності з високою відповідальністю, значне емоційне та розумове навантаження, що лягає на їхні плечі вже під час навчання. Метою дослідження є оцінка впливу інтегрованого тестового іспиту (КРОК-1) на рівень стресу серед студентів-медиків. У дослідженні взяли участь 84 студенти віком від 19 до 24 років, які навчалися на 3–4-му курсах Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Визначення рівня стресу проводили за допомогою тесту за В. Ю. Щербатих, що складався з чотирьох блоків, у якому визначалися компоненти стресу: інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні. Дане опитування проводилося респондентам двічі: уперше на 3-му курсі, а саме перед написанням «КРОК-1», та вдруге на 4-му курсі після успішної здачі тесту. Серед респондентів були 27 % хлопців та 73 % дівчат віком від 19 до 24 років. Проаналізувавши анкети, ми побачили, що рівень стресу зменшився на 4-му курсі, а саме він був відсутній вже у 17,8 %, що вдвічі більше, ніж на 3-му. Порівняно з першим опитуванням прошарок респондентів, які відчували раніше сильний та виражений стрес, зменшився майже вдвічі за рахунок переходу в групу з меншими проявами ознак стресу – у групу помірного стресу. Відповідно сильний стрес зменшився до 28,6 % із 45 % та виражений стрес – до 9,6 % із 18 %.Вивчаючи інтелектуальні ознаки стресу, ми відзначили високий рівень у студентів 3-го курсу труднощів із зосередженням – 18 %, підвищене відволікання – 15,3 %, погіршення показників пам’яті – 11,5 %. Аналізуючи поведінкові ознаки стресу в опитуваних, відзначено превалювання хронічної нестачі часу у студентів як 3-го, так і 4-го курсу, 22,1 % та 19,4 % відповідно. Звертає увагу факт, що після проходження «КРОК-1» такі показники, як антисоціальна чи конфліктна поведінка, присутність конфліктних ситуацій, порушення сну чи безсоння, значно знизилися. Отже, інтегрований тестовий іспит значно впливає на рівень стресу серед студентів-медиків. Але у студентів 4-го курсу продовжували зберігатися ознаки стресу, хоча і менш виражені. Це вказує на присутність різноманітних чинників у формуванні стресу, а не лише інтегрованого тестового іспиту «КРОК-1». Для збереження психічного та фізичного здоров’я студентів-медиків потрібно розробляти шляхи підвищення рівня стресорезистентності під час навчання.
Посилання
Пирог Г. В., Марчук К. А. Стреси у студентів: причини та прояви у міжсесійний період. International Multidisciplinary Conference «Key Issues of Education and Sciences: Development Prospects for Ukraine and Poland»: Conference Proceedings, Stalowa Wola, Republic of Poland, 20-21 July 2018. Volume 6. Stalowa Wola: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2018. P. 135–138. URL: http://eprints.zu.edu.ua/27929/1/Pyroh_Poland.pdf
Наугольник Л. Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.
«Про критерії успішного складання інтегрованого тестового іспиту «КРОК» та іспиту з іноземної мови професійного спрямування як компонентів єдиного державного кваліфікаційного іспиту» : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 лютого 2019 р. № 419.
Радченко О. М. Теорія стресу та філософські погляди Ганса Сельє: значення для сучасної медицини. Здоров’я України ХХІ сторіччя. 2022. № 15–16. С. 29.
Thiemann, P., Brimicombe, J., Benson, J., & Thelma Quince. When investigating depression and anxiety in undergraduate medical students timing of assessment is an important factor – a multicentre cross-sectional study. BMC Med Educ., 2020. № 20. P. 125. DOI: org/10.1186/s12909-020-02029-0
Mirza, A. A., Baig, M., Beyari, G. M., Halawani, M. A., & Mirza, A. A. Depression and Anxiety Among Medical Students: A Brief Overview. Adv Med Educ Pract. 2021. № 12, P. 393–398. DOI: 10.2147/AMEP.S302897
Hope, V., & Henderson, M. Medical student depression, anxiety and distress outside North America: a systematic review. Med Educ., 2014. № 48(10), P. 963–79. DOI: 10.1111/medu.12512
Карпінська Р., Беляк В. Формування стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умовах війни. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2024. № 21. С. 114–120. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2024.21.15
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Яна Афанасіївна Медражевська, Леся Олександрівна Фік, Людмила Дмитрівна Коцур, Світлана Леонідівна Малик

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.