ВПЛИВ ІНТЕГРОВАНОГО ТЕСТОВОГО ІСПИТУ НА РІВЕНЬ СТРЕСУ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/health-2025.2.7

Ключові слова:

стрес, студенти, стресорезистентність, інтегрований тестовий іспит, КРОК-1

Анотація

Визначення рівня стресу серед майбутніх медиків є важливим, ураховуючи саму специфіку медичної професійної діяльності з високою відповідальністю, значне емоційне та розумове навантаження, що лягає на їхні плечі вже під час навчання. Метою дослідження є оцінка впливу інтегрованого тестового іспиту (КРОК-1) на рівень стресу серед студентів-медиків. У дослідженні взяли участь 84 студенти віком від 19 до 24 років, які навчалися на 3–4-му курсах Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Визначення рівня стресу проводили за допомогою тесту за В. Ю. Щербатих, що складався з чотирьох блоків, у якому визначалися компоненти стресу: інтелектуальні, поведінкові, емоційні та фізіологічні. Дане опитування проводилося респондентам двічі: уперше на 3-му курсі, а саме перед написанням «КРОК-1», та вдруге на 4-му курсі після успішної здачі тесту. Серед респондентів були 27 % хлопців та 73 % дівчат віком від 19 до 24 років. Проаналізувавши анкети, ми побачили, що рівень стресу зменшився на 4-му курсі, а саме він був відсутній вже у 17,8 %, що вдвічі більше, ніж на 3-му. Порівняно з першим опитуванням прошарок респондентів, які відчували раніше сильний та виражений стрес, зменшився майже вдвічі за рахунок переходу в групу з меншими проявами ознак стресу – у групу помірного стресу. Відповідно сильний стрес зменшився до 28,6 % із 45 % та виражений стрес – до 9,6 % із 18 %.Вивчаючи інтелектуальні ознаки стресу, ми відзначили високий рівень у студентів 3-го курсу труднощів із зосередженням – 18 %, підвищене відволікання – 15,3 %, погіршення показників пам’яті – 11,5 %. Аналізуючи поведінкові ознаки стресу в опитуваних, відзначено превалювання хронічної нестачі часу у студентів як 3-го, так і 4-го курсу, 22,1 % та 19,4 % відповідно. Звертає увагу факт, що після проходження «КРОК-1» такі показники, як антисоціальна чи конфліктна поведінка, присутність конфліктних ситуацій, порушення сну чи безсоння, значно знизилися. Отже, інтегрований тестовий іспит значно впливає на рівень стресу серед студентів-медиків. Але у студентів 4-го курсу продовжували зберігатися ознаки стресу, хоча і менш виражені. Це вказує на присутність різноманітних чинників у формуванні стресу, а не лише інтегрованого тестового іспиту «КРОК-1». Для збереження психічного та фізичного здоров’я студентів-медиків потрібно розробляти шляхи підвищення рівня стресорезистентності під час навчання.

Посилання

Пирог Г. В., Марчук К. А. Стреси у студентів: причини та прояви у міжсесійний період. International Multidisciplinary Conference «Key Issues of Education and Sciences: Development Prospects for Ukraine and Poland»: Conference Proceedings, Stalowa Wola, Republic of Poland, 20-21 July 2018. Volume 6. Stalowa Wola: Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2018. P. 135–138. URL: http://eprints.zu.edu.ua/27929/1/Pyroh_Poland.pdf

Наугольник Л. Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

«Про критерії успішного складання інтегрованого тестового іспиту «КРОК» та іспиту з іноземної мови професійного спрямування як компонентів єдиного державного кваліфікаційного іспиту» : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 лютого 2019 р. № 419.

Радченко О. М. Теорія стресу та філософські погляди Ганса Сельє: значення для сучасної медицини. Здоров’я України ХХІ сторіччя. 2022. № 15–16. С. 29.

Thiemann, P., Brimicombe, J., Benson, J., & Thelma Quince. When investigating depression and anxiety in undergraduate medical students timing of assessment is an important factor – a multicentre cross-sectional study. BMC Med Educ., 2020. № 20. P. 125. DOI: org/10.1186/s12909-020-02029-0

Mirza, A. A., Baig, M., Beyari, G. M., Halawani, M. A., & Mirza, A. A. Depression and Anxiety Among Medical Students: A Brief Overview. Adv Med Educ Pract. 2021. № 12, P. 393–398. DOI: 10.2147/AMEP.S302897

Hope, V., & Henderson, M. Medical student depression, anxiety and distress outside North America: a systematic review. Med Educ., 2014. № 48(10), P. 963–79. DOI: 10.1111/medu.12512

Карпінська Р., Беляк В. Формування стресостійкості студентів медичних спеціальностей в умовах війни. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2024. № 21. С. 114–120. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2024.21.15

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

МЕДИЦИНА