ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ ОСНОВНИХ ГРУП БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН У ФІТОКОМПЛЕКСАХ ДЛЯ НОРМАЛІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ РЕПРОДУКТИВНИХ ОРГАНІВ У ЖІНОК
DOI:
https://doi.org/10.32782/health-2025.2.13Ключові слова:
фітокомплекс, рослинний засіб, кількісний уміст, фітоестрогени, порушення менструального циклу, репродуктивне здоров’я жінки, гормональний балансАнотація
Мета роботи – порівняльне дослідження кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин у фітокомплексах для нормалізації функціонального стану репродуктивних органів у жінок різних виробників, що представлені на вітчизняному фармацевтичному ринку.Дослідження було проведено на групі фітокомплексів на основі Симплокосу кистьового та Спаржі кистьової різних виробників, а саме: Нормоцикл (Органосін ЛТД), Феміцикл (Ananta Medicare Ltd) та Тазалок (Pro-Pharma). Кількісне визначення основних груп біологічно активних речовин виконували методом УФ-спектрофотометрії: визначали суму фенольних сполук (у перерахунку на галову кислоту), суму флавоноїдів (у перерахунку на рутин) та суму гідроксикоричних кислот (у перерахунку на хлорогенову кислоту).За сумою фенольних сполук показники Нормоциклу та Тазалоку суттєво не відрізнялися, хоча більший уміст спостерігався саме у Нормоциклі. Різниця між показниками Нормоциклу та Феміциклу була більш відчутною.Найбільший уміст флавоноїдів виявлено у фітокомплексі Тазалок – майже в 1,7 рази більше порівняно з Нормоциклом та Феміциклом. Нормоцикл містив на 20 % більше гідроксикоричних кислот, аніж Тазалок, і в понад 1,7 рази більше порівняно з Феміциклом. Отже, за кількісним умістом в одній дозі фітокомплексу сумарних комплексів БАР, відповідальних за фармакологічну дію засобу, Нормоцикл та Тазалок перевершують Феміцикл. За результатами визначення кількісного вмісту в одній дозі досліджених рослинних засобів сумарних комплексів БАР, відповідальних за фармакологічну дію, установлено, що Нормоцикл є лідером за вмістом фенольних сполук та гідроксикоричних кислот, поступаючись Тазалоку за сумарним умістом флавоноїдів. Нормоцикл і Тазалок значно перевершують Феміцикл за кількісним умістом активних компонентів в одній дозі фітокомплексу.
Посилання
Yeung A. W. K., Heinrich M., Kijjoa A. et al. The ethnopharmacological literature: An analysis of the scientific landscape. Journal of Ethnopharmacology. 2020. Vol. 250. P. 112414. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jep.2019.112414
Santini A., Novellino E. Nutraceuticals: Beyond the diet before the drugs. Current Bioactive Compounds. 2014. Vol. 10. P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.2174/1573407210666140113120031
ACOG Committee Opinion No. 651: Menstruation in Girls and Adolescents: Using the Menstrual Cycle as a Vital Sign. Obstetrics & Gynecology. 2015. Vol. 126, № 6. P. e143–e146. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000001057
Acharya N., Acharya S., Shah U. et al. A comprehensive analysis on Symplocos racemosa Roxb.: Traditional uses, botany, phytochemistry and pharmacological activities. Journal of Ethnopharmacology. 2016. Vol. 181. P. 236–251. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jep.2016.01.043
Tamir S., Eizenberg M., Somjen D. et al. Estrogen-like activity of glabrene and other constituents isolated from licorice root. Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology. 2001. Vol. 78, № 3. P. 291–298. DOI: https://doi.org/10.1016/ S0960-0760(01)00047-0
Akhtar S., Gupta A.K., Naik B. et al. Exploring pharmacological properties and food applications of Asparagus racemosus (Shatavari). Food Chemistry: Advances. 2024. Vol. 4. P. 100689. DOI: https://doi.org/10.1016/j.focha.2024.100689
Ghanbarzadeh-Ghashti N., Ghanbari-Homaie S., Shaseb E. et al. The effect of Curcumin on metabolic parameters and androgen level in women with polycystic ovary syndrome: A randomized controlled trial. BMC Endocrine Disorders. 2023. Vol. 23. № 1. P. 40. DOI: https://doi.org/10.1186/s12902-023-01295-5
Державна фармакопея України : у 3-х т. / ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». 2-е вид. Харків : Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів, 2015. Т. 1. 1128 с.
Маслов О. Ю. Фітохімічне вивчення та стандартизація лікарських засобів антиоксидантної дії з листя зеленого чаю : дис.... докт. філософії : 226. Харків, 2022. 200 с.
Alu’datt M. H., Rababah T., Alhamad M. N., et al. A review of phenolic compounds in oil-bearing plants: distribution, identification and occurrence of phenolic compounds. Food Chemistry. 2017. Vol. 218. P. 99–106. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.foodchem.2016.09.029
Liu W., Cui X., Zhong Y. et al. Phenolic metabolites as therapeutic in inflammation and neoplasms: Molecular pathways explaining their efficacy. Pharmacological Research. 2023. Vol. 193. P. 106812. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.phrs.2023.106812
Rahman M. M., Rahaman M. S., Islam M. R. et al. Role of Phenolic Compounds in Human Disease: Current Knowledge and Future Prospects. Molecules. 2021. Vol. 27(1). P. 233. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules27010233
Kurzer M. S., Xu X. Dietary phytoestrogens. Annual Review of Nutrition. 1997. Vol. 17. P. 353–381. DOI: https://doi.org/ 10.1146/annurev.nutr.17.1.353
Branca F., Lorenzetti S. Health Effects of Phytoestrogens Diet Diversification and Health Promotion. 2005. Vol. 57. P. 100–111. DOI: https://doi.org/10.1159/000083773
Domínguez-López I., Yago-Aragón M., Salas-Huetos A. et al. Effects of dietary phytoestrogens on hormones throughout a human lifespan: A review. Nutrients. 2020. Vol. 12. P. 2456. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12082456
Saarinen N. M., Bingham C., Lorenzetti S. et al. Tools to evaluate estrogenic potency of dietary phytoestrogens: A consensus paper from the EU Thematic Network “Phytohealth” (QLKI-2002-2453). Genes & Nutrition. 2006. Vol. 1. P. 143–158. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02829950
Yildiz F. Phytoestrogens in Functional Foods. New York : CRC Press Taylor & Francis Ltd., 2005. 336 p.
Smeriglio A., Trombetta D., Marcoccia D. et al. Intracellular Distribution and Biological Effects of Phytochemicals in a Sex Steroid-Sensitive Model of Human Prostate Adenocarcinoma. Anticancer Agents in Medicinal Chemistry. 2014. Vol. 14. P. 1386–1396. DOI: https://doi.org/10.2174/1871520614666141021113040
Křížová L., Dadáková K., Kašparovská J., Kašparovský T. Isoflavones. Molecules. 2019. Vol. 24(6). P. 1076. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules24061076
Baber R. J. Phytoestrogens in health: The role of isoflavones. Isoflavones: Chemistry, Analysis, Function and Effects / Preedy V. R. Cambridge : RCS Publishing, 2013. P. 3–13.
Messina M., Kucuk O., Lampe J. W. An overview of the health effects of isoflavones with an emphasis on prostate cancer risk and prostate-specific antigen levels. Journal of AOAC International. 2006. Vol. 89. P. 1121–1134. DOI: https://doi.org/10.1093/jaoac/89.4.1121
Messina M., Hilakivi-Clarke L. Early intake appears to be the key to the proposed protective effects of soy intake against breast cancer. Nutrition and Cancer. 2009. Vol. 61. P. 792–798. DOI: https://doi.org/10.1080/01635580903285015
Shu X. O., Zheng Y., Cai H. et al. Soy food intake and breast cancer survival. The Journal of the American Medical Association. 2009. Vol. 302. P. 2437–2443. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2009.1783
Hoie L. H., Guldstrand M., Sjoholm A. et al. Cholesterol-lowering effects of a new isolated soy protein with high levels of nondenaturated protein in hypercholesterolemic patients. Advances in Therapy. 2007. Vol. 24. P. 439–447. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02849913
Ye Y.-B., Tang X.-Y., Verbruggen M. A., Su Y.-X. Soy isoflavones attenuate bone loss in early postmenopausal Chinese women: A single-blind randomized, placebo-controlled trial. European Journal of Nutrition. 2006. Vol. 45. P. 327–334. DOI: https://doi.org/10.1007/s00394-006-0605-5
Lethaby A. E., Brown J., Marjoribanks J. et al. Phytoestrogens for vasomotor menopausal symptoms. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2007. CD001395. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD001395.pub3
Farquhar C. M., Marjoribanks J., Lethaby A. et al. Long term hormone therapy for perimenopausal and postmenopausal women. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2005 [publ. 2015]. CD004143. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD004143.pub3
Wang Y., Man Gho W., Chan F. L. et al. The red clover (Trifolium pratense) isoflavone biochanin A inhibits aromatase activity and expression. British Journal of Nutrition. 2008. Vol. 99. P. 303–310. DOI: https://doi.org/10.1017/S0007114507791899
Vitale D. C., Piazza C., Melilli B. et al. Isoflavones: Estrogenic activity, biological effect and bioavailability. European Journal of Drug Metabolism and Pharmacokinetics. 2013. Vol. 38. P. 15–25. DOI: https://doi.org/10.1007/s13318-012-0112-y
Evers N. M., van de Klundert T. M. C., van Aesch Y .M. et al. Human T47D-ERβ breast cancer cells with tetracycline-dependent ERβ expression reflect ERα/ERβ ratios in rat and human breast tissue. Toxicology In Vitro. 2013. Vol. 27. P. 1753–1761. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tiv.2013.05.007
Liu Y., Hassan S., Kidd B.N. et al. Ethylene signaling is important for isoflavonoid-mediated resistance to Rhizoctonia solani in roots of Medicago truncatula. Molecular Plant-Microbe Interactions. 2017. Vol. 30. P. 691–700. DOI: https://doi.org/ 10.1094/MPMI-12-16-0250-R
Mueller S. O., Simon S., Chae K. et al. Phytoestrogens and their human metabolites show distinct agonistic and antagonistic properties on estrogen receptor α (ERα) and ERβ in human cells. Toxicological Sciences. 2004. Vol. 80. P. 14–25. DOI: https://doi.org/10.1093/toxsci/kfh147
Sova M., Saso L. Natural sources, pharmacokinetics, biological activities and health benefits of hydroxycinnamic acids and their metabolites. Nutrients. 2020. Vol. 12(8). P. 2190. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12082190
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Дмитро Віталійович Литкін, Ілля Миколайович Подольський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
